Київ: сторіччя до цього

стародавній Київ

1914─2014. Здавалося б, між цими двома датами – сторіччя і жодного зв’язку. Але що 1914, що 2014 стали переломними для українського суспільства: помилки, недооцінка й невирішення проблем призвели до смертей. Тож до Дня Києва пропонуємо прочитати нашу ретроспективну довідку й зробити висновки.

Святкували роковини Шевченка

Так, однією з найважливіших подій усього 1914 року стало святкування 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Ця подія надзвичайно бурхливо обговорювалась у тогочасному суспільстві. Власне, були ті, хто виступав «за» святкування ювілею, й ті, хто були категорично «проти» такого дійства. Міська дума створила спеціальну комісію, яка прийняла рішення про виділення 5000 руб. на проведення урочистих заходів, а також про перейменування вулиці Бульварно-Кудрявської на Шевченківську.

Основним питанням залишалося спорудження пам’ятника Кобзарю, для вирішення якого теж було створено громадську комісію. Тоді ж провели конкурс на кращий проект, переможцем якого став італійський скульптор Антоніо Шорічіно. Однак 25 та 26 лютого відбулися вуличні маніфестації, внаслідок яких було піддано арешту 97 осіб. Навіть збирались арештувати видання «Кобзаря», близько 10 000 примірників якого було конфісковано, однак 9 березня конфіскацію відмінили. Того ж таки 9 березня було скасовано постанови про вшанування Т. Г. Шевченко.

стародавній Київ

Реклама

Культурне життя столиці вирувало

Для Києва 1914 рік розпочався святково: ніхто і не уявляв, що за півроку розпочнеться Перша світова війна. Місто жило спокійним, розважливим життям. Зокрема, 2 січня вчена рада університету затвердила проект будівництва клінічного містечка ─ комплексу споруд біля Батиєвої гори, який складався з нового будинку медичного факультету, університетської клініки, госпіталю та студентського гуртожитку. Вважалося, що комплекс постане за два роки, однак війна завадила планам.

У січні 1914 року на сцені театру Саксаганського відбувається прем’єра вистави «Дон Жуан» українською мовою. Той же Саксаганський з’являється на одній сцені з Заньковецькою Марією у виставі «Дві сім’ї». На сценах київських театрів йдуть п’єси «За двома зайцями», «Як ковбаса та чарка», «Крути, та не перекручуй», «Суєта». В оперному театрі можна побачити «Севільского цирульника», «Ріголетто», «Лакме», «Гамлета».
Кияни відвідували виступи симфонічного оркестру під керівництвом професора Київської консерваторії Р. М. Глієра і прощальний спектакль московського художнього театру на чолі з К. С. Станіславським та В. І. Немировичем-Данченко…

У лютому в Києві гастролював відомий піаніст Готфріда Гальстона, а у квітні О. І. Купрін виступив у Києві з лекціями та оповіданнями. На пасхальному тижні відбулися гастролі артистів балету московського Большого театру М. М. Мордкіна та А. М. Балашової. Поціновувачі зображального мистецтва могли насолодитися виставкою передвижників, яку також влаштовували в Києві у 1914 році.

стародавній Київ

Виникали економічні ініціативи

Ділове життя Києва розвивалось. Нагальним питанням для міста стало будівництво вокзалу та нової товарної станції на Подолі, на які отримала згоду залізниці група київських підприємців. У кінці січня на Деміївці було засновано, а у квітні розпочало свою роботу Товариство взаємного кредиту. Важливою подією для економічного життя став з’їзд цукрозаводчиків-експортерів, який проходив у червні─липні 1914 року. Там обговорювали цінову політику галузі.

Відбувались, однак, і страйки. Але з уведенням військового стану будь-який страйк прирівнювався до ворожої діяльності і міг каратися навіть смертю. До завершення року фактично страйків у місті не було. З настанням війни ситуація змінилася. 25 липня за розпорядженням губернатора були встановлені тверді ціни на продовольчі товари першої необхідності – на м’ясо, хліб, овес.

Єврейське питання

Наболілим було і єврейське питання: майже скрізь публікувалися матеріали, присвячені їм. Зокрема, публікації стосувалися подальшого перебування євреїв на новоприєднаних до Києва територіях ─ Деміївці та Шулявці (євреї не мали права жити у містах, окрім категорій, які могли лишатися поза смугою осілості). Так, у квітні було закрито три єврейські школи, хоча при тому була збережена десятивідсоткова квота для євреїв в університеті святого Володимира.

карта стародавній Київ

Оголошення війни

Все ж, найголовнішою подією 1914 року став початок Першої світової. Відомості про Сараєвське вбивство були опубліковані майже відразу після події. Як правило, симпатії преси були на боці Сербії, хоча і зазначався злочинний характер дій. Особливо посилився просербський напрям публікацій після оголошення Австро-Угорщиною ультиматуму Сербії. Київ захлиснув потік патріотичних маніфестацій на підтримку Сербії, загальнослов’янської ідеї, з засудженням дії австро-угорського уряду.

Численні маніфестації пройшли 15 липня, коли у місті урочисто святкували день рівноапостольного князя Володимира. Активно з патріотичними закликами виступали київські студенти. Але серед публіцистів ще були переконання, що загальноєвропейської війни вдасться уникнути. 17 липня в Росії було оголошено загальну мобілізацію, а вже наступного дня у Києві розпочався призов військовозобов’язаних. Паралельно 18 липня київські банки припинили всі перекази грошей закордон.

19 липня (1 серпня) Німеччина оголосила війну Росії. У цей же ж день у Києві та губернії було введено військовий стан. 22 липня у київських церквах було оголошено імператорський маніфест про війну Німеччині. 27 липня розпорядженням генерал-губернатора заборонили проведення будь-яких маніфестацій, навіть з патріотичними гаслами.

Київські губернські відомості

Перші успіхи на фронті сприймалися надзвичайно захоплено, особливо успішний наступ російських військ у Галичині, а також перші успіхи в Східній Прусії. Однак після захоплення Галичини російські війська несли величезні втрати як убитими, так і пораненими. До Києва потяглись санітарні ешелони. Уже в перші місяці лазарети міста були переповнені, і почали відкриватися нові, зокрема земські, міські та Союзу міст. Було збудовано нову трамвайну лінію до останнього (на Вознесенському спуску). Для військових потреб запровадили прямі безпересадкові потяги Київ─Петроград та Петроград─Київ.

У місті проводилися збори коштів на військові потреби, для поранених, для сімей запасних. Так, у вересні 1914 на заклик митрополита Флавіана монастирі Києва пожертвували 11 610 руб. Усі редакції міських газет проводили збір коштів на допомогу пораненим та сім’ям запасних.
Масштабні пожертви робили і київські підприємці. Михайло Терещенко, зокрема ,переобладнав свій будинок у Києві під лазарет для поранених. Київські студенти активно йшли на призовні пункти та записувалися добровольцями до діючої армії.

Київ 1914 року і Київ 2014 року розпочиналися надіями на хороше життя, а продовжилися – кровопролиттями, лазаретами і масовими записами найкращої молоді до ополчення. Тоді війна закінчилася майже сімдесятиріччям тоталітарного більшовизму. Чи оправдані жертви Небесної сотні й бійців на Сході – вирішуємо ми, тут і зараз. Збережімо свою країну.

Текст: Олег Магдич, Яна Степанковська

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus