Критичне мислення: інструкція з використання

map

Критичне мислення – це необхідна навичка і життєво важливий ресурс сучасної людини. Критичне мислення базується на законах логіки та розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості.

Технології розвитку критичного мислення

Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Будь-яке заняття можна умовно поділити на п’ять частин: вступ – актуалізація – мотивація – висвітлення нового (осмислення) – підбиття підсумків (рефлексія) – домашнє завдання.

Вступ передбачає привітання вчителя зі своїми учнями.

На етапі актуалізації обговорюються і визначаються ті питання, які потрібно вивчити, проаналізувати, дослідити.

Мотивація є важливим елементом побудови уроку, адже без настрою на ефективний процес пізнання, особистої зацікавленості, знання не принесуть позитивного результату.

На етапі висвітлення нового (осмислення) учні знайомляться з новою інформацією. Важливо, щоб учитель давав учням право на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.

На етапі підбиття підсумків (рефлексії) учні обдумують те, що вони дізналися і як застосовувати знання надалі; обговорюють, як це змінило їхні думки, бачення, чи може це вплинути на їхню поведінку.

Домашнє завдання має бути необ’ємним і коментованим. Тобто, учитель має дати такі завдання на опрацювання вдома, які б дозволили учням «відшліфувати» навички, які вони почали формувати на уроці.

На кожному з етапів уроку чи заняття можна використовувати методичні прийоми критичного мислення. Учитель має самостійно визначитися: де, коли і який прийом можна застосувати.

Реклама

Методи розвитку критичного мислення

«Мозкова атака» («брейншторм»)

Ця методика допомагає систематизувати знання і знаходити творчі рішення. Для застосування методики вчитель записує посередині дошки певне поняття, а учні озвучують усе, що про нього знають. За допомогою рисочок, спрямованих від слова, вчитель записує висловлення дітей. У результаті має вийти щось схоже на кущ, доповнювати який можна впродовж уроку та в кінці, щоб систематизувати знання учнів.

«Асоціативний кущ»

На відміну від «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми, метод «Асоціативний кущ» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образу, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення. Отже, цей метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення.

Коло Венна

Цю методику найкраще використовувати для порівняння двох понять або предметів. Її можна зобразити за допомогою схеми: два кола, що перетинаються між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину – це спільні властивості обох понять. За допомогою цієї діаграми можна порівнювати літературних героїв, явища природи, величини.

«Товсті» / «тонкі» запитання

Учитель влаштовує опитування за певною тематикою (запитання готуються заздалегідь). «Тонкі» запитання передбачають відповідь лише «так / ні» і починаються, наприклад, так: «Хто..?», «Що..?», «Чи правда, що..?». «Товсті» запитання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад, «Дайте три пояснення, чому..?», «Поясніть, чому..?», «У чому різниця між..?».

Стратегії розвитку критичного мислення

Використовуй «пустопорожній час». Ми часто відволікаємось і витрачаємо наш час на непотрібні речі (переклацування каналів телебачення, гортання стрічки соцмереж, самозвинувачування чи жаль щодо минулого), що не приносять нам ні продуктивного результату, ні задоволення. Тож чому б не використати цей час на тренування мислення? Наприклад, наприкінці кожного дня можна проаналізувати: про що я сьогодні думав(-ла) за день? коли я мислив(-ла) при цьому про якісь дурниці, а коли, навпаки, думав(-ла) продуктивно? Якщо робити це регулярно – твоє мислення почне змінюватися.

Працюй над однією проблемою в день. Це можна робити навіть на ходу (наприклад, дорогою з роботи). Подумай, які проблеми перед тобою зараз стоять. Відкинь ті, на які ти не можеш впливати самостійно. Потім обери одну проблему, яка тобі під силу. Вивчи її з усіх боків. Виясни, яка інформація тобі потрібна для вирішення проблеми. Потім збери інформацію і продумай свої подальші дії.

Веди інтелектуальний щоденник. Щотижня записуй у ньому опис емоційно значимої ситуації, твою реакцію на неї, її аналіз та оцінку аналізу.

Перебудовуй характер. Вибери одну інтелектуальну рису (наприклад, наполегливість) та розвивай її протягом тижня. Таким чином ти розшириш свої знання.

Зменшуй рівень егоцентризму. Людині властиве егоцентричне мислення – несвідомий нахил на користь себе. Спостерігай за собою в таких ситуаціях: коли ти думаєш егоцентрично? Зафіксувавши такі моменти, спробуй вдатися до саморефлексії, поставивши собі таке запитання: а що би в такій ситуації відчувала та зробила раціональна людина?

Передивися свій погляд на речі. Навіть на проблеми можна дивитися на під іншим кутом зору, побачити в них позитивні моменти, знайти шляхи виходу і бути щасливішими. Щоб практикувати такий підхід, потрібно встановити певні принципи. Наприклад, можна створити список із 5 – 10 негативних ситуацій, коли ти почуваєшся сердитим(-ою), незадоволеним(-ою), розчарованим(-ою) тощо. І до кожної з них знайти альтернативні бачення і модель поведінки.

Працюй зі своїми емоціями. Щоразу, коли ти відчуваєш негативні емоції, спитай себе: які мої думки привели мене до цього? як інакше я можу подумати про те, що мене так турбує? Якщо ти знайдеш відповіді на ці запитання – твої емоції неодмінно змінюватимуться.

Проаналізуй вплив групи на твоє життя. Час від часу став собі запитання, як на тебе впливає той чи інший колектив: яку поведінку від тебе очікують? що забороняють робити? Часто групові норми можуть впливати на нас на несвідомому рівні, в результаті чого ми можемо забороняти собі думати чи вчиняти певні речі. Тимчасом як насправді, можливо, тобі давно би хотілося поводитися інакше (згідно з особистими нормами та цінностями).

Критичне мислення на уроках (приклади завдань)

Математика

Під час уроку математики в 6 класі вивчають тему «Зведення подібних доданків». Учні мають назвати, яких умінь вони вже набули для роботи з математичними виразами, і заповнити разом з учителем першу і другу колонки таблиці «Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізнались».

Українська література

Учитель пропонує учням прочитати кілька цитат про період, який вони вивчатимуть. Учні мають визначити слова, які, на їхню думку, найточніше характеризують цей період, і проаналізувати джерела цитат.

Природознавство

У 10 класі на уроці хімії «Карбон і силіцій, їхнє місце в періодичній системі хімічних елементів Менделєєва» вчитель пропонує учням, працюючи в парах, сформулювати 2 – 3 відкриті запитання щодо змісту періодичної системи Д. Менделєєва. Запитання мають починатися зі слів: «У чому полягає..?», «Які..?», «Який..?», «Яка..?», «Як пов’язані..?», «Про що говорить..?», «Що означає..?», «Як змінюються..?».

Зарубіжна література

Під час вивчення фрагмента твору «Пригоди Тома Соєра» на уроці з літературного читання в 4-му класі можна використати такі методи:
а) читання в парах (запитання в парах) – для роботи з біографічними відомостями про Марка Твена;
б) передбачення з опорними словами – під час читання уривка з твору «Чудовий маляр».

Англійська мова

На уроках англійської мови можна використовувати синквейн. Це вірш, який складається з 5 рядків. У першому має бути одне слово – зазвичай іменник. Другий рядок – це опис теми у двох словах (два прикметники). Третій рядок – це опис дії в межах тієї чи іншої теми (три дієслова). Четвертий рядок – фраза із чотирьох слів, що визначає відношення до теми. Останній рядок – це синонім з одного слова, який повторює суть теми. Метою синквейна є розвиток умінь вчитуватися, виділяти головне, визначати власну позицію до отриманої інформації.

Приклад:

  • Camel
  • Kind and big
  • Help, carry, eat
  • Ship of the desert
  • A strong animal

Цікаві вправи для розвитку критичного мислення

Не варто вірити всьому, що читаєш в інтернеті та бачиш по телебаченню: не все з цього є правдою. Не довіряй сенсаціям, про які говорять авторитети, навіть якщо тобі здається, ніби ти знаєш мотиви цих людей. Інколи інші зацікавлені в тому, щоб увести тебе в оману. Ми впевнені, що ти цього не хочеш, тож вчися критичного мислення.

Здатність аналізувати й ставити під сумнів інформацію, яку ти сприймаєш, – чудове вміння. І не тому, що ми такі недовірливі. Зрештою, люди помиляються: щось переплутали, забули, ненароком перекрутили дані, а інформація вже неправдива. Факти слід перевіряти детально: і ті, які наводимо ми, і ті, які наводять нам.

Перш ніж поширювати у Facebook черговий пост про «хлопця, що посів перше місце на олімпіаді, а про нього забули в ЗМІ», потрібно перевірити інформацію і про хлопця, і про олімпіаду. Що слід зробити?

Загугли. Банально, але перший крок – перевірити дані, які тобі подали, у пошуковій системі. У цьому випадку спитай у Google про Іллю Кочергіна, Антона Ципка та всесвітні олімпіади з інформатики чи фізики. Можливо, в інтернеті є інтерв’ю з переможцями, хоча навіть у такому разі інформація з посту буде неправдивою: якщо є матеріали, то ЗМІ нікого не забули. Варто зайти на сайти олімпіад, перевірити, де й коли вони відбувалися, і знайти результати хлопців.

Перевір фото. До новин додавали світлину – її теж можна проаналізувати. Спробуй пошук по зображеннях від Google, хоча й він не завжди спрацьовує правильно: для того, щоб він не спрацював, достатньо віддзеркалити будь-яке зображення. Якщо ж картинка знайдеться, то пошуковик видасть усю наявну інформацію про неї.

Не йди за більшістю. Інколи вся стрічка новин заповнена тим самим репостом або всі твої друзі масово почали додавати до своїх аватарок рамки «Я за…». Не поспішай долучатися до такого масового руху. Пошукай відомості про людину чи подію, яку підтримують. Поширюй інформацію та виказуй підтримку тільки тоді, коли є впевненість щодо наслідків твоєї допомоги.

Не давай власним емоціям заволодіти собою. Кожна людина бачить те, що хоче бачити: ми охоче ретранслюємо інформацію, що вписується до нашого світосприйняття. У випадку з переможцями олімпіад, фейкові картинки поширювали також і ті, хто вважає медіа «продажними конторками, які пишуть на замовлення, а от про справжню гордість країни ніхто й словом не обмовився». Ті, кому такі думки імпонують, будуть репостити схожі дописи в соцмережах.

Ресурси

Онлайн-курс «Вступ до критичного мислення»

Засновники курсу вважають, що люди часто обманюють самі себе і для цього не потрібні політики чи генії реклами. Тут вчать не дозволяти іншим думати за себе та фільтрувати неправдиву інформацію.

Курс веде Олексій Карачинський, психотерапевт і військовий психолог. Онлайн-навчання складається з 15 занять.

Онлайн-курс «Критичне мислення для освітян»

Курс буде цікавий учителям, викладачам і всім, хто хоче використовувати критичне мислення в освітньому процесі. Учасники дізнаються про теорію та методику цього виду мислення, навчаться моделювати емоції під час освітнього процесу і зможуть розробляти власні методики навчання.

Викладачі курсу: Сергій Терно, доктор педагогічних наук; Наталія Степанова, кандидатка філософських наук; Сергій Горбачов, журналіст. Навчання триває 5 тижнів.

Онлайн-курс «Освітні інструменти критичного мислення»

Ключові проблеми курсу: якими мають бути ідеали освіти, або яку особистість має виховати наша освіта? Як навчати так, щоб наша молодь стала успішною та щасливою? Які рецепти «освітянського щастя» є у провідних країн світу? Запропонований курс дасть учителям змогу опанувати мистецтво критичного розмірковування для рефлексії своєї освітньої діяльності, а отже, і фахового зростання. Застосування стратегій критичного мислення підвищить методологічну підготовку, а отже й сприятиме успішності викладацької діяльності.



Викладач курсу: Сергій Терно, доктор педагогічних наук.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus