КМА-Store: запропонуй новинку – і її куплять

Троє студентів – Нікіта Батозький, Олександ Бенца та Орест Франчук зробили власний бізнес, не відходячи від студентської лави. Через інтернет вони продають одяг та інші речі з символікою Києво-Могилянської академії. «Студвей» поспілкувався з двома із них — Нікітою й Олександром. Чому зникли конкуренти, скільки хлопці заробляють і як довелося домовлятись із університетом у матеріалі. Бонус – поради початківцям, як розвинути свій стартап.

kma_1

Зліва направо: Нікіта Батозський та Олександр Бенца

 

«Коли ми їм дали свою статистику  скільки продаємо і скільки з цього отримуємо вони подивилися собівартість і зрозуміли так треба робити бізнес».

 Як ви починали свій стартап? Знаю, що спочатку було дві команди.Як ви об’єдналися?

Нікіта: Загалом, коли ми починали, нас було більше, ніж дві команди, десь четверо. Але потім ми зрозуміли, що дехто продає більше, у когось кращий дизайн, логотип. Деякі команди самі злились, інші навіть не починали насправді роботу вони просто оголосили, що будуть щось шити, готувати якісь принти, а потім час показав, у кого більше люди купують, хто більше зацікавлений в цьому.

— До вас ніхто не намагався такого зробити?

Н.: І під час нашої роботи.

— І як?

Олександр: — Перші люди, які цим займалися, почали на місяць раніше, ніж ми. Потім уже ми. Десь за тиждень люди, у котрих був сайт, з якими потім ми об’єдналися. А ще крім цього три-чотири контори намагалися, але усі позакривалися, бо нерентабельно у них не було покупців.

— А чому у вас вийшло?

Н.: — Ми плідно працювали. Ми хотіли цим займатися.

— Ваш проект із самого початку був рентабельним, чи ви теж спершу працювали на нуль?

Н.: — Ні, завжди був прибуток. Ми просто прораховували. Перед тим, як щось почати, ми сиділи і рахували.

О.: — Дуже цікаво про те, як ми об’єдналися. У наших конкурентів був сайт KMA-Store, ми ж називалися «Худі та футболки НаУКМА». Коли ми їм дали свою статистику  скільки продаємо і скільки з цього отримуємо вони подивилися собівартість і зрозуміли так треба робити бізнес.

— Тобто у них було якось по-іншому?

Н.: — Значно більше грошей вони витрачали і заробляли набагато менше.

О.: — У них собівартість була більша удвічі.

— А тепер у вас абсолютно однакова стратегія?

Н.: — Просто їхня команда майже розвалилася. Їх було десь п’ятеро людей. Потім керівник цього усього поїхав до Китаю. Ми придбали у нього частку. Там залишився один хлопець, який із нами працює.

— Вас тільки троє у команді?

Н.: — Так.

— Не збираєтесь нікого залучати?

О.: — Збираємось. Мабуть, когось із першого-другого курсів. Можливо, ще дизайнера. Нас цікавить, щоб це було продовженням проекту.

kma_2

Нікіта Батозський: «Хочемо, щоб кожен знайшов щось своє»

У нас не настільки великий університет, щоб робити якусь велику рекламну кампанію.

— Хто придумував логотипи? Ваше авторство?

Н.: — Не зовсім. Ми запрошували людей і самі думали.

О.: Наш перший логотип взагалі був намальований у студентській колегії. Ми дуже довго малювали логотип, потім підійшов хлопець і сказав: «А ви просто зробіть герб і напишіть “Kyiv Mohyla”, а знизу “Academy”». І так мінімалістично вийшов у нас найперший логотип.

— Шукаєте дизайнера тобто ви намагаєтесь якось по-іншому логотип зробити?

Н.: — Ми хочемо просто робити більше асортименту, щоб кожен міг знайти щось своє, а не купувати один товар.

О.: — Завжди буде класично той самий герб, із якого ми починали. Він давав і залишає давати найбільше продажу. Просто оновили трошки шрифт. Але для інших футболок та худі ми будемо робити постійно інші.

— Який у вас асортимент?

О.: — Футболки, толстовки, худі, світшоти. Будемо запускати куртки, є чашки.

Н.: — Будемо робити багато сувенірної продукції зошити, блокноти, календарі. Тобто є плани.

— Ви самі купуєте одяг, самі на ньому робите принти?

О.: — Так, ми окремо закуповуємо худі, окремо на них друкуємо і потім уже продаємо. Але це те, як ми робили раніше. Зараз ми будемо окремо шити, тобто під нас спеціально шиють це будуть робити в Україні ми будемо друкувати під своєю торговельною маркою. Тобто наш одяг буде вже з нашим принтом і написом «Made in Ukraine».

— Тобто ви вже офіційно юридично зареєструвались?

Н.: — У процесі.

О.: — Зараз це проробляється. Оновлюється сайт, дизайн. У нас повністю оновлюється магазин.

kma_3

Нікіта та Олександр: “заробляємо нормально”.

Краще будемо тут першими, ніж усюди і нічого не доб’ємось.

— Коли починали, був стартовий капітал?

Н.: — Мінімальний.

— Яка це була сума?

Н.: — Приблизно три тисячі гривень.

О.: — По півтори тисячі.

— Тобто на ці гроші ви закупили одяг і на ньому надрукували?

 Н.: — Так.

— А не залучали ніяких інвесторів?

Н.: — Ні, самі.

— Як ви усе це розкручували? Між собою це зробити легко, а як поширювали академією?

О.: — Спочатку ми робили групу Вконтакті. Але, як показав час, якщо товар хороший, він потрібен, то люди самі будуть його шукати.

— Тобто ви особливо не думали про піар?

О.: — Ну, піарились. Дуже багато через групи Вконтакті, через першокурсників я свого часу курував перший курс. У них було посилання на наш інтернет-магазин. Через новини НаУКМА там теж було посилання. Дуже багато, але саме через ВКонтакті. Також Нікіта адміністрував групу у Фейсбуці.

Н.: —  У нас не настільки великий університет, щоб робити якусь велику рекламну кампанію.

— А розширюватись на інші університети не думали?

Н.: — Краще ми будемо робити якісну продукцію в одному університеті та поширювати випускникам й абітурієнтам, ніж розширюватись і робити один дизайн в інших університетах. У кожному навчальному закладі є люди, які планують щось таке робити або вже роблять. Краще ми будемо тут першими, ніж усюди і нічого не доб’ємось.

— Зараз ви ще студенти, так?

О.,Н.: — Так.

— А коли закінчите навчання, продовжите цим займатись?

О.: — Думаю, що це не просто так, оскільки ми зараз над цим працюємо, дуже багато прикладаємо зусиль, повністю оновлюємо.

— Є певна кількість людей. Якщо усі матимуть футболку та чашку сувенірну що потім?

Н.: По-перше, щороку вступає приблизно тисяча або більше людей. По-друге, є величезна база людей, які закінчили навчання в академії це декілька десятків тисяч. Є куди іти.

— А скільки часу існує магазин?

Н.: — Більше двох років.

— І зараз він набирає оберти чи стабільно якось іде?

Н.: Набирає, усе більше людей про нас дізнаються, і це вже виходить як співробітництво між нами та університетом. Ми офіційно вже маємо певні домовленості з керівництвом. Я вважаю, що кожного місяця тільки продовжують наростати оберти.

 А є якась статистика скільки ви продали?

Н.: — Десь півтисячі ми точно продали. Це так…

— Ви спочатку розраховували, як ви можете заробляти на цьому?

О.: — Так, звичайно. Це більше комерційний проект. Ми займаємось тим, що люди хочуть отримати. Вони отримують гарний одяг із символікою університету ми за це теж отримуємо певну винагороду.

 Скільки у сумі ви заробляєте за місяць?

О.: — Нормально (сміється).

 Тобто ви не розголошуєте цю цифру?

О.: — Скажімо так: ми більше заробляємо наприкінці весни та на початку осені.

Н.: — Важко прорахувати середній заробіток, бо це все ж таки сезонна річ.

— А взимку застій?

Н.: — Теж купують. Просто є певні події в академії, які стимулюють купувати. На кшталт Дня академії, днів факультетів.

kma_4

Олександр Бенца: «Наш ринок заповнений банальними речами»

Керівництво не заперечує нашу діяльність.

— Вас якось підтримує керівництво університету, так?

О.: — Воно не заперечує нашу діяльність.

— Не заперечують отже, вони можуть і заперечувати. Через використання символіки?

Н.: — На Заході університети самі займаються цим. Просто зараз в університету не вистачає фінансування, немає грошей, і ми цим займаємось. Але загалом то є власність університету. Тому перед тим, як це робити, ми обговорювали з керівництвом певні аспекти.

— Наскільки я знаю, то якусь партію у вас закупила саме академія

Н.: — Якщо вона робить таке замовлення, то ми майже не заробляємо на ньому.

— Чому? Продаєте за собівартістю?

Н.: — Майже. Вони купують не для себе, а, наприклад, ручки і блокноти для факультету, для кафедри. Для нас це як піар, і їм теж приємно, коли ми можемо їм щось запропонувати на взаємовигідних умовах.

— Але ж герб академії це юридична власність та авторські права?

О.: — Коли ми дивились, то, з одного боку, герб може бути власністю, з іншого картинка не має власності. Це дуже такі юридичні тонкощі з якого боку на це дивитися. Але ми вирішили просто не сперечатись із університетом і домовитись.

— Але якщо ви реєструєте свою емблему, то виходить, все одно вступаєте у протиріччя з авторськими правами університету?

Н.: — Ми не будемо реєструвати герб Могилянки нашим гербом. Просто юридично закріпимо свої права щодо торгівлі.

— Якось будете реєструвати магазин офіційно?

Н.: — У нас є плани на все.

— Це для вас вигідно чи це суто формальність?

О.: — Для нас невигідна реєстрація. Ми просто платимо податки.

Треба просто людині запропонувати те, що вона до цього не бачила — вона це буде купувати.

— Як ви думаєте, з вашого досвіду в Україні стартапи можуть нормально розвиватись чи ні?

О.: — Звичайно. У нас ринок заповнений банальними речами. Ось треба просто людині запропонувати те, що вона до цього не бачила вона це буде купувати. Це як у нас худі ми запропонували людям те, чого не було раніше, і вони на це повелися. І це піде. Головне або принести щось з Європи, або щось придумати.

— Зараз є багато робочих груп, які намагаються створити нормальні умови для інвестиційних компаній. Наскільки вони популярні?

Н.: — Я намагаюся виходити із своїх коштів. Не залучаючи когось.

О.: — І я теж.

— Які поради для тих, хто хоче щось зробити як почати і як треба рухатись?

«Хтось зі знайомих мене вчив, що бізнес треба робити так, як інформатики пишуть сайт: спочатку у тебе виходить із проблемами і багами, а потім ти їх просто виправляєш».

О.: — Просто починати. Головне просто почати, а далі воно піде. Хтось зі знайомих мене вчив, що бізнес треба робити так, як інформатики пишуть сайт: спочатку у тебе виходить із проблемами і багами, а потім ти їх просто виправляєш. Не треба думати, що у тебе нічого не вийде, приїде міліція, тебе запакують і все, гаплик.

— Наскільки важлива команда в цьому плані?

О.: — Для старту дуже важлива.

— А далі?

Н.: — Залежно від того, як покаже практика.

Фото: Лілія Макашова.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus