Чому ми постійно хочемо більшого

хлопець

Людина постійно чогось бажає. Вона майже ніколи не буває повністю задоволена. А якщо подібні рідкі випадки щастя й трапляються, то тривають недовго. Дивно, але саме в цьому видатний американський психолог Абрахам Маслоу й вбачав ознаки психологічно здорової особистості. Чому ми все життя змушені безперервно досягати ціль за ціллю та де заховане справжнє джерело мотивації? Шукаємо відповіді в книзі Маслоу «Мотивація і особистість».

Славнозвісна піраміда потреб

Піраміда (або ієрархія) потреб – це перша асоціація, яка в більшості випадків спадає на думку, коли зустрічаєш прізвище Маслоу. Справді, найбільшу популярність вченому принесла саме ця метафора, яка пояснює структуру нашої поведінки і, передусім, мотивації.

Як дерево потребує сонячного світла, води й поживних речовин, зазначав психолог, так само і людина прагне їжі, безпеки, кохання та поваги, які можливо отримати лише ззовні. Тільки тоді, коли ці первісні потреби задоволені (так званий внутрішній голод), постає питання справжнього сенсу буття – проблема саморозвитку, самореалізації.

Власне, Маслоу запропонував певні взаємозалежні рівні потреб або бажань. Якщо послідовно їх здійснювати, можна максимально розкрити та використати свій потенціал – тобто досягти вершини піраміди.

piramida-maslow

«Людина, яка не задовольнила першочергові потреби, сприймає світ як ворожу територію, як дикі джунглі, населені сильними і слабкими тваринами, хижаками і жертвами. Її протилежність – той, хто сформував відчуття психологічного достатку».

Реклама

Чому мрія про вічне щастя нездійсненна?

Спираючись на теорію взаємопов’язаних людських потреб і клінічні психологічні спостереження, учений зробив низку цікавих висновків. Один із них – інтенсивне відчуття щастя завжди епізодичне, короткотривале: «Стан радості, обумовлений задоволенням конкретної потреби, – недовговічний, незабаром його змінює нова невдоволеність, в ідеалі вищого рівня».

Іншими словами, тільки-но вдасться людині пережити момент удачі, не встигне вона повністю відчути тріумф перемоги, як досягнуте перетворюється на щось невід’ємне, звичне. Виникає нова тривога, занепокоєність, прагнення до більшого. Постійне бажання – ось що супроводжує людину протягом усього життя.

«Задоволена пристрасть втрачає ознаки пристрасті. Енергією володіє лише нереалізована жага. Саме тому більшість людей вважає своє життя наділеним сенсом тоді, коли відчуває потребу в чомусь, коли прагне заповнити певну нестачу».

З одного боку, згідно з Маслоу, така «ненаситність» відрізняє психологічно незрілих людей, які не вміють цінувати те, що мають. З іншого боку, саме це характеризує психологічно здорових особистостей, які живуть відповідно до принципів піраміди цінностей Маслоу, постійно прямуючи вгору, до самореалізації.

Теорія дослідника має декілька подібних протиріч. Наприклад, традиційно найбільше критикують ідею про те, що не задовольнивши базові потреби, зокрема фізіологічні, митець не може творити.

Утім, усі протиріччя не завадили твердженням Маслоу, досить революційним для середини ХХ століття, стати основою сучасної теорії мотивації.

друзі

Ні батіг, ні пряник: що дійсно мотивує людей?

Ключова теза Маслоу про те, що будь-яка (психологічно здорова) людина врешті-решт на певному етапі життя починає прагнути до самореалізації, особливо справедлива для сучасного так званого постіндустріального суспільства.

Певно, найбільш несподіване відкриття сьогоднішньої психології менеджменту – це те, що гроші (або пряник) чи страх (або батіг) є досить обмеженими засобами мотивації. Шляхом численних досліджень було з’ясовано: гроші сприймаються як компенсація за щось, що здійснюється в рамках обговорених і закріплених посадових обов’язків. Вони рідко спроможні спонукати людину творчо осмислити свої задачі й отримати задоволення від роботи. Особливо це стосується погроз або інструменту страху.

Що насправді ефективно мотивує людину, так це відчуття емоційної приналежності, залученості до процесу. Розуміння, що саме ця діяльність максимально дозволяє реалізувати своє «внутрішнє Я». Саме тому великі компанії наразі неабияку увагу приділяють так званій корпоративній культурі, шукають харизматичних лідерів, здатних власним прикладом надихати, «затягувати» у професійний «вир».

Невротична особистість – абсолютно неефективна особистість

«Останніми днями я все частіше мрію про психологічну утопію – державу, де всі громадяни володіють відмінним психологічним здоров’ям. Я навіть назву придумав – Евпсихея».

Відповідно до теорії мотивації американського вченого, будь-яке психічне захворювання – це результат відхилення від справжньої природи людини, викривлення її вроджених і набутих якостей, уподобань.

Так, усе, що забезпечує налагоджений процес просування вище власними «сходинками бажань» – автоматично добре, дозволено, вітається. І навпаки, потрібно виключати все, що заважає особистості повноцінно розкритися.

Отже, never try – never know. Дій, як заповідав Маслоу: експериментуй, роби помилки, виправляй помилки, бажай.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus