Харківське підземелля: спадщина віків у нас під ногами

подземелье1

У Харкові ходить легенда про кінного жандарма, що провалився під землю під час пожежі на Мордвинівського провулку (нині пров. Кравцова). Коли його витягли з ями, виявилося, що з неї йде довгий підземний хід. Влада міста запропонували двом засудженим до смерті злочинцям дослідити його. Після трьох днів блукань по катакомбах засуджені вибралися в церкві Св. Миколая (близько 500 метрів по прямій). Після цього вони ще кілька разів спускалися під землю, однак про побачене в таємних ходах говорили вкрай мало і неохоче. Вдалося дізнатися лише те, що в підземеллі вони знайшли великий кам’яний стовп, навколо якого стояли дванадцять кам’яних стільців, а поруч на столі лежала розгорнута книга з передбаченнями людських доль.

Із цього випадку бере початок історія досліджень харківських катакомб. Інтерес до них виявляли в усі часи: і в XIX, і в XX століттях. Виявляють і зараз, причому все більш активно. Головні «дійові особи» харківських підземель – діггери і спелестологи.

подземелья2

Підземні «багатоповерхівки»

Харків – справжній скарб для діггерів. Справа в тому, що міські підземні ходи і споруди розвивалися протягом сотень років, сформувавши розгалужену систему, яку іноді називають «катакомби». Створювалася вона в кілька етапів:

1) Стародавні печери, створені ще в язичницьку добу. Саме на цьому рівні виявили поховання древніх слов’ян-язичників. Зараз печери майже зникли під напором нових будівель, дії підземних вод і часу.

2) Середньовічне підземелля, вік якого оцінюється у 800-900 років. Ці ходи – непрямий доказ більш ранньої дати заснування міста (зараз офіційною датою вважається 1654 рік). Цей рівень зберігся не набагато краще за язичницькі печери.

3) Найактивнішим етапом підземного будівництва вважається кінець XVII – початок XVIII століть. У цей час Російська імперія страждала від набігів татар із Півдня України. Під Харковом була прокладена система приміщень і ходів для схованок та безпечної евакуації жителів. У цей період харківське підземелля перетворилося з розрізнених будівель у єдину систему.

У XVII-XIX століттях харків’яни самостійно доповнювали систему катакомб. З’являлися льохи, комори, підвали. Багато з них були з’єднані один з одним ходами: такі ж ходи прокладалися і між будинками знаті.

Загальний стан таких підземель хоч і кращий, але далеко не ідеальний. До руйнівної роботі природи додається безвідповідальність влади різних часів.

4) Найбільш нові катакомби відносяться до радянських часів. Партійні діячі не залишили без уваги зручну систему під містом, додавши до неї дещо від себе. І, звичайно ж, не варто забувати про відкриття метрополітену в 1975 році – це теж є частиною підземного Харкова.

подземелья3

Реклама

Дослідники підземного Харкова

Одна з організацій, що займається науковим дослідженням підземель Харкова – благодійний фонд «Діти підземелля». Його члени проводять і реабілітаційні заходи: розчищають ходи і приміщення. Член правління Ігор Денисенко розповів «Студвею», що вивчення й відновлення об’єктів катакомб – справа довга і трудомістка. «Все починається з пошуку та обробки інформації. Бібліотека, архів, спілкування з місцевими жителями, інтернет-ресурси. Відділення легендарних моментів від тих, що можна перевірити в теорії і на практиці. Наступний етап – розробка і проведення польового виходу. Далі – фотофіксація та топозйомка об’єкта. Складання облікової картки антропогенної порожнини», – пише Ігор Миколайович. За його словами, вже зараз деяких обстежених об’єктів немає, проте інформація про них збереглася саме завдяки роботі Фонду.

Президент Фонду Андрій Ковальов додав, що на одному з об’єктів, який «Діти підземелля» відновлюють вже кілька років, планується зробити музей харківських катакомб.

подземелья4

Позиція влади міста

Місцеві та зарубіжні діггери невпинно досліджують розгалужену систему ходів під містом. Влада перешкоджає такій діяльності, хоч і не дуже активно: закривають найбільш популярні шляхи, ставлять охорону. Однак, ці заходи спрямовані на протидію «стихійному диггерство», яке небезпечно як для самих дигерів (стан катакомб оцінюється як аварійний – у багатьох місцях можливі обвали, просідання ґрунту, затоплення), так і для підземель.

З іншого боку, до організованих ентузіастів-діггерів і спелестологів (дослідникам штучних печер і архітектурних підземних споруд, – ред.) влада відноситься лояльно: не забороняють досліджувати підземелля та навіть готові співпрацювати. Ще в 2011 році з ініціативою прокласти туристичний маршрут у харківських підземеллях виступив директор КП «Центр розвитку міжнародного співробітництва» Олександр Костриков. А зараз активно розроблюється туристичний маршрут підземеллям.

Харківські діггери і спелестологи виконують важливе завдання. І це не вивчення, і навіть не відновлення підземель, а інформаційна робота. Вони не дають забути про існування такого унікального об’єкта, як катакомби. Цілком імовірно, що без активної участі таких активістів жителі й гості міста просто не знали б про існування підземель. Варто задуматися про історичну цінність «підземного міста» й іншим жителям Харкова.

Фото: segodnya.ua, lifekharkov.com, nahnews.com.ua.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus