Дизайнер інтер’єру в Україні

спектр

Типове уявлення про роботу дизайнера інтер’єру ─ «це та людина, яка показує, де вазу ліпше розмістити». Спростую стереотипні думки: функцією дизайнера є розробка цілого проекту, в якому детально описана майбутня квартира чи будинок. Тобто перш, ніж розміщувати вазу на столику, дизайнер мусить розрахувати безліч технічних деталей й інших нюансів.

ПІБ: Думін Людмила Ігорівна.

Освіта: Львівський національний аграрний університет, архітектура.

Місце праці: дизайнер-фрілансер.

Мета: заснувати власну студію дизайну.


Дизайнер інтер’єру ─ професія смаку

На запитання: «Чому дизайнер належить до творчих професій?» ─ Людмила відповідає: «Я створюю життєвий простір. А творити цей простір, виявляється, можна і за лептопом».Думін Людмила

Робота дизайнера інтер’єру ─ одна з тих, що диктує майбутнє у сфері освіти та на ринку праці. Нині цієї майстерності навчають як у різноманітних академіях мистецтв, так і в технічних університетах і коледжах, тому будьте готові ─ справа тут не лише у вмінні малювати. Для дизайнера не менш важливим є усвідомлення простору, навички точного розміщення меблів у кімнаті, знання технічних норм, принципів проектування і навіть психологічного впливу кольору та форми.

Але без природного смаку та свіжих ідей тут не обійтися.


Реклама

Де навчають створювати комфорт

Звісно, навчатися творчості найкраще у мистецьких академіях, проте не обов’язково. Напрям дизайну широко представлений у списках українських ВНЗ. Найцікавіша деталь: працювати дизайнером можна, здобувши освіту архітектора.

Людмила пройшла саме цей шлях. Дівчина пояснює, що такий спосіб дуже часто навіть продуктивніший, адже, знаючи основи архітектури, стати професійним дизайнером інтер’єру простіше.

В Україні існує практика творчих конкурсів при вступі на мистецькі напрями. Щодо цього існує багато запитань і недовіри, але університети хочуть оцінити здібності майбутнього майстра. Вам дають матеріали для малювання, ставлять попереду мольберт із папером та очікують результату на «Добре», не «Відмінно» ─ вистачить і середнього рівня. Головне ─ «відчувати олівець у руці».

«Коли працюєш із замовником, потрібно одразу нашвидкуруч окреслити свої уявлення про кімнату/меблі. А що за дизайнер, який не вміє олівцем відобразити це на папері?», ─ пояснює Людмила.

інструменти дизайнера


Зарплата дизайнера інтер’єру

Людмила пішла шляхом особистого розвитку і заробітку ─ займається фрілансом. «Часто робота непередбачувана й асинхронна, але замовлення стабільні. Звісно, поки що я працюю на когось, але самостійно встановлюю ціну за роботу, тому можу коректувати оплату під курси валют (зазвичай роботу дизайнера оплачують у доларах за м² площі ─ ред.), що наразі дуже актуально», ─ розповідає дівчина.

Смак та розуміння сучасних тенденцій ─ важливий елемент успішності. Проте не меншу роль відіграє швидкість роботи.

«Чим більше роботи ─ тим більше грошей», ─ пояснює Людмила. Тому й дизайнеру необхідно щоденно набивати руку та генерувати ідеї. У творчій професії насправді багато буденності.

Нині оцінка роботи дизайнера інтер’єру в грошовому еквіваленті ─ від 7$ за м². Якщо працювати сумлінно, за місяць можна опрацювати квартиру/будинок, площею 90─100 м². Для початку непогано. Але вся справа у вдосконаленні: що досвідченіший працівник, то пристойніший прибуток.

Чоловік Людмили, Ігор, ─ архітектор. Робота над дизайном інтер’єру ─ свого роду сімейна справа. Ігор також із легкістю може цим займатися, що, власне, і робить. Для продуктивнішої роботи сімейна пара розділила ролі: Ігор займається плануванням і робочими кресленнями, а Людмила виконує візуалізацію майбутнього приміщення у відповідних програмах.

Звісно, часто ролі сімейної пари змінюються, але так система працює практично ідеально. Щодо технічного забезпечення, то планування та робочі креслення виконують у AutoCAD, візуалізацію ─ у 3d MAX, обробку ─ у Photoshop (або в численних відповідниках вказаних програм).

код


Навіщо дизайнер, якщо я можу сам

Людмила вже має базу замовників, із якими постійно співпрацює. Навіть якщо не займаєшся самопіаром, спрацьовує «сарафанне радіо». Клієнти передають інформацію одне одному, і так створюється «клієнтська база», що дуже важливо для фрілансера.

Найбільша проблема, яка може зненацька «впасти на голову» дизайнера, ─ відсутність замовників. У людській філософії часто є місце думці: «Навіщо мені дизайнер, якщо я можу сам».

Людмила заспокоює: каже, що професія все далі набирає обертів, і дизайнерські квартири нині у тренді. Дівчина не концентрується на одному стилі, а творить відповідно до побажань замовника.

клавіатура, рука

Тут виникає ще одна проблема: «на вкус і смак фламастєр всяк». «Важко вгадати бажання клієнта. Слід детально обговорювати всі речі: форму, колір, розташування меблів. Дуже часто замовник хоче перепланування, за що, відповідно, повинен доплачувати», ─ розповідає Людмила.

Про обов’язкове у професії дизайнера інтер’єру Людмила мовчить. Між рядками розумію: «Я дизайнер інтер’єру, тому що наш життєвий простір повинен бути красивим».

Фото авторки.

 

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus