Інформаційна гігієна: миємо стрічку новин із милом

information2

Прокидаєшся зранку й одразу тягнешся до смартфона, а вдома, гуртожитку, універі чи на роботі всі обговорюють останні трагічні новини? Тоді ти, мабуть, відчував(-ла) на собі велетенську вагу інформації, що лунає цілодобово і всюди. Ми не будемо примушувати тебе до онлайн-детоксу чи інших радикальних методів. Натомість розповімо, які зміни в споживанні інформації допоможуть тобі спати міцніше.

Монстри зі стрічки новин

Фейк – це підробка, побрехенька, фальшивка, вигадка, дурня чи навіть качка. Так радить перекладати це слово проєкт «Словотвір». Фейкові новини – це брехливі новини, що написані без дотримання журналістських стандартів, вигадані чи куплені. Їхня мета – надурити або змусити тебе перейти на сайт. Останнім часом найчастіше в стрічці новин з’являються фейки про поширення коронавірусу. Недобросовісні медіа пишуть, що від нього рятує алкоголь або що він зроблений у лабораторії.

Маніпуляції – один із різновидів фейків. Вони можуть містити правдиві факти, але приховувати частину важливої інформації або неправильно її інтерпретувати.

Деякі новини у твоїй стрічці можуть мати емоційне забарвлення. У них розповідають про жахливі аварії, неймовірні зцілення чи неабиякі відкриття. Їх можна розпізнати за «оригінальними» епітетами.

Клікбейт – це коли «Сенсація! На Київщині іноземець зробив нечуване…» та інші голосні заголовки, на які хочеться клікнути. Переважно, після переходу на сайт за таким посиланням, ти отримаєш новину посередньої якості. Більше про клікбейт читай в одній з наших статей.

Важка артилерія недобросовісних сайтів – конспірологічні теорії. У таких текстах можна дізнатися про справжні причини виникнення коронавірусу чи те, що вакцини викликають аутизм. Звісно, ти можеш думати, що ніхто не вірить у таку відверту брехню, та, на жаль, це не так. На «Студвеї» навіть є текст про людей, що вірять у теорії змов.

Окрім усього вищепереліченого, тобі можуть трапитися сюжети про чупакабру одного з відомих телеканалів. Де ведуча п’ять хвилин розповідає про те, як у далекому подільському селі завелась чупакабра, а на шостій хвилині виявиться, що то кіт породи Серегнеті.

Реклама

Передозування інформацією

Інформаційне перевантаження – це відносно нова проблема людства. Через нього тобі важче сфокусуватись і легше піддатися стресу. Більшість новин розповідають про те, що сталося щось погане, і наштовхують на негативні думки. Люди, що дивляться в екрани смартфонів, – це звична для кожного картина. Через залежність від постійного потоку нової інформації ми перестаємо жити тут і зараз, втрачаємо зв’язок із реальністю.

Чистимо біо інформаційне поле

Читай менше новин. Обери кілька ресурсів, яким довіряєш. Вистачить одного Telegram-каналу про новини в Україні та світі й однієї сторінки у Facebook із локальними новинами. Натомість стеж за нішевими медіа. Наприклад, за чимось, пов’язаним із твоєю професією чи хобі. Така інформація розбавить стрічку з потоком війн і хвороб, а також стане корисною для твого саморозвитку.

Розділи інформацію між різними платформами. Наприклад, залиш Facebook для організацій та їхніх подій, в Instagram стеж за мистецькими проєктами, у Telegram тримай канали кількох експертів, а ще підпишись на email-розсилку головних новин від одного з медіа. Таким чином, інформація у різних стрічках не повторюватиметься, і ти витрачатимеш на них менше часу. Звісно, є круті медіа, що роблять різний контент для різних платформ, за ними варто стежити всюди.

Спокійно, ти не мусиш знати всього. Через легкий і швидкий доступ до інформації та її поширення ми всі інколи відчуваємо синдром FOMO (fear of missing out), тобто страх щось пропустити. Потрібно прийняти те, що дізнаватися про новий альбом виконавця чи фільм на кілька днів пізніше – нормально, а від деяких новин узагалі можна повністю відмовитись. Якщо ти не дізнаєшся про чергову аварію, розпад зіркового шлюбу чи те, що сьогодні День морського котика, – нічого не станеться. Хоча про котика, звісно, цікаво.

information1

Лагідна медіаосвіта

Навіть після того, як скористаєшся нашими порадами і почнеш споживати інформацію правильно, нікуди не подінуться люди, що цього не вміють. Тебе може розбудити дзвінком бабуся, бо «Дитинко, у вашому Києві коронавірус, тікай у село!» чи одногрупники ціле вікно обговорюватимуть фейк від чергового проросійського блогера.

Ти можеш стати супергероєм, на якого ми заслуговуємо, і поширювати медіаосвіту в народ. Проте варто робити це обережно і поступово, бо багатьом не подобаються зміни.

Розкажи бабусі, чому не варто дивитися новини на деяких телеканалах і що паніка навколо медреформи в місцевій газеті швидше за все комусь вигідна. Батькам порадь від яких груп у Facebook відписатися, бо вони поширюють фейки. Якщо хтось із друзів повівся на пропаганду сумнівного блогера – знайди факти, що його дискредитують, і спокійно поясни все, коли наступного разу дискутуватимете за кавою.

Пам’ятай, що ти в силах змінити ситуацію навіть у цілій країні, але потрібно почати із себе. Розвивай критичне мислення, не довіряй усім заголовкам, що трапляються на очі, перевіряй джерела і підтримуй якісні медіапроєкти. Наостанок залишимо кілька посилань на перевірені ресурси про медіа і не тільки.

Про медіа

Telegram-канали

  • «Цікаві статті» – добірка найцікавіших статей українських медіа.
  • «Медіаграмотність» – доступна медіаосвіта з актуальними жартами, прийомами викриття маніпуляцій і навичками критичного мислення.

Трохи прекрасного, щоб розбавити стрічку

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus