Форум медіапатріотів: 5 років національної свідомості

forum1

Нещодавно в Київській області пройшов Форум медіапатріотів. Він об’єднав молодь з усієї України в спробах проаналізувати зміни вітчизняного інформаційного простору. Його головний ініціатор, ФРІ-активіст Євген Бондаренко, розповів нам про захід.

Ідея Форуму

Минуло п’ять років від Революції гідності, що вплинула на формування нашої національної ідентичності.

З 2013 року відбулося багато змін: люди вчили слова гімну, переходили на українську, купували вишиванки, волонтерили й вимагали реформ.

Метою Форуму було зібрати разом зацікавлену молодь, що проаналізує всі ці зміни.

Євген Бондаренко: «Ми хотіли подивитися, як змінився інформаційний простір за п’ять років. У суспільстві є думки, що змін немає, проте насправді була проведена величезна робота. Мета Форуму – аналіз змін, важливих кейсів і того, над чим іще треба попрацювати. Ідеї, оголошені модераторами: важливо щоб ми нарешті прокинулись, змінювались особистісно, мережувались, знаходячи однодумців, і змінювали ті речі, які є важливими для нашої країни. Ми хотіли показати багатокомпонентність медіапростору. Простору, у якому існує суспільство; те, чим вважають себе українці; те, як вони поводяться. Це було відображено в програмі».


Реклама

Люди

Форум об’єднав 100 учасників, 20 організаторів і 40 спікерів з різних регіонів України. Організаторами стали: громадська організація «Школа медіапатріотів», відділ національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України й Управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання КОДА.

Євген Бондаренко: «Середній вік учасників – 18–35 років. Це молодь із різних куточків України. Під час відбору ми старалися знайти баланс між тими, хто має більше досвіду роботи у сфері медіа й тими, хто має мотивацію робити зміни в країні. Таким чином, перші могли знайти однодумців і ділитися своїми знаннями. Команда організаторів – це 20 дуже крутих і вмотивованих людей з усієї країни: із Черкас, Харкова, Дніпра, Івано-Франківська. Програму Форуму розробляли я і моя колега Руслана Куренчук. Важливо було правильно вибудувати освітній компонент. Ми намагалися робити блоки максимально логічними. Форум був дуже насиченим – учасники працювали з 9:30 до 23:00». 


forum2

День перший: аналіз і зріз поточної інформації

Говорили про зміни, які останнім часом сталися в медіапросторі, і про його актуальний стан.

Відбулася панельна дискусія «Український медіадискурс: реалії». Зокрема Наталія Кузьменко, менеджер із продажу видань WAS та Bird In Flight, розповіла про використання досвіду роботи в бізнесових креативних агенціях у проєктах UA: Суспільне мовлення. Юрій Макаров, журналіст і телеведучий, – про стан, проблеми й виклики українського інформаційного простору. На панелі розкрили стан сучасних медіа в Україні та поговорили про тенденції. Зокрема, конкуренцію малих і кредитних медіа з великими медійними системами.

Олена Правило презентувала проєкт «Транзит», спрямований на дослідження подій і точок переходу, після яких люди змінюють своє світосприйняття. Разом із учасниками вона дослідила процес українського транзиту від Радянського Союзу до незалежності.

Юрій Журавель показував проєкт «Знай наших» і поділився секретом свого успіху: працювати, працювати й працювати. Розповів, що хвилюється за сучасний український медійний продукт, бо це потужний рушій у свідомості суспільства, і він має надихати, а не вкотре розповідати «страждальні історії».

А заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін представив роботу міністерства та говорив про успішні кейси й те, чого, на жаль, досягти не змогли.

Йосиф Зісельс на панелі «Ідеологія держави: суспільно-політичні цінності» розповів, що ідеології можуть бути різними, але важливо працювати з ідентичністю і цінностями суспільства, щоб сформувати те, що буде об’єднувати всі ці ідеології і давати їм поле для конкуренції, яка буде направлена на розвиток країни.

День другий: ідеї та обмін досвідом

Тут найбільше уваги приділили культурі й війні.

Презентували роботу мистецько-освітнього проєкту «Медіа-арт-резиденція», де обговорювали важливість медіаосвіти й інтеграцію мистецтва в різні сфери життя. Провели панельну дискусію «Неминуча культура» і практичний семінар «Сучасне мистецтво без лаштунків».

Алевтина Кахідзе, перформерка, мисткиня-акціоністка й письменниця, на панелі «Неминуча культура» поділилася своїм досвідом роботи в школі села Музичі Київської області. Там вона провела перформанс, де створила стенд національно-патріотичного виховання для школи разом із дітьми, де вони показали, як самі це розуміють. Зараз вона працює над тим, щоб ця методологія увійшла до методології Міністерства освіти.

Александр Куліковський, концептуальний художник, публіцист і філософ, розповідав про те, як протягом останніх п’яти років українських митців перетягували на сторону Російської Федерації. Пояснював, що, не працюючи з людьми мистецтва, ми можемо створити зброю, яка стрілятиме в нас самих.

Доводив це на прикладі мистецьких проєктів, які реалізуються в Україні та інших країнах ЄС.

forum3Пізніше були панелі про політику, кінематограф, суспільство та війну. Паралельно існувало два блоки: військовий і суспільний дискурси. Стояло питання: на що треба виділяти ресурси? Чи треба їх всі віддати на бойові дії чи також пам’ятати про суспільні процеси? В учасників була змога побачити, як через суспільні зміни можна впливати на зміни в країні й усувати причини, що призводять до бойових дій.

На жаль, ми досі живемо в тій культурі, яку нам нав’язав Радянський Союз. В Україні існує величезна кількість ініціатив, які трансформують нашу культуру, але процес трансформації тільки розпочався. Спікери наголошували, що ця трансформація залежить від кожного.

У перші два дні учасники могли відвідати сесії «За зачиненими дверима». Їхньою особливістю було те, що імена спікерів повідомляли тільки на початку сесії, а також забезпечували повну конфіденційність. Будь-які записи, відео й фотографування були заборонені.

День третій: підсумки і мережування

У цей день робили висновки.

Дмитро Теперік – керівник досліджень у Національному центрі інформації про безпеку та оборону Естонії – презентував досвід своєї країни в тому, як випрацювати імунітет проти ворожих сенсів. Естонія здобула незалежність у 1918 році. Вона відстояла її в боротьбі з радянськими військами, на чому естонці постійно наголошують. Далі був період радянської окупації. Зараз вони говорять про себе, як про сильну самобутню країну й зупиняють спроби будь-якого впливу Російської Федерації. Естонія підтримує Україну, бо свого часу мала подібні історичні виклики.

Ольга Круглова, фахівець із кібербезпеки, навчила захищати свої особисті дані від витоку, розповіла що таке «фішинг» і чим небезпечний кіберспорт. Відбулася сесія Марини Попатинко з Управління молодіжної політики і національно-патріотичного виховання КОДА про те, як кожен громадянин може локально реалізовувати програми з формування національної свідомості й патріотичного виховання. Вона розповіла, які існують механізми впливу, порадила всім співпрацювати з місцевими програмами.

Закінчився форум екскурсією до Музею національної свідомості в Києві.

Що далі?

Організатори планують розшифрувати всі записи спікерів і видати збірку, яка буде називатися «П’ять років національної свідомості». Туди ввійдуть найкращі практики й інсайди з Форуму. Посібник буде поширено серед учасників, а також викладено електронну версію у вільний доступ.

Фото: Julia Piechocka

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus