Інвестори з глибокими кишенями наймають цілу групу публіцистів, знаменитостей і впливових людей для просування спорту в США, де його популярність різко зросла у VIP-колах.
Як повідомляє «STUDway», Марко Гоянович, колишній професіонал з тенісу в парному розряді, який став агентом з нерухомості в Майамі, протягом останніх двох років захопився новим видом спорту – падель. Гоянович сказав, що ця гра — це більше, ніж просто розвага: це мережевий надпровідник для спортсменів, однодумців і володарів всесвіту.
Падель вважається соціальним видом спорту, пише Washington Post, тому що в нього грають як в «парний» вид спорту, у якому потрібно чотири людини в грі, по двоє в команді.
Винайдений в Акапулько в 1969 році мексиканським промисловцем Енріке Коркуера, падель (технічно вимовляється з іспанською флексією, «PAH-del»; багато американців просто кажуть «весло») — це парна гра, у яку грають спеціальними раетками тенісним м’ячем низького тиску, у приміщенні зі скляною задньою стінкою та кутами на зморщеному тенісному корті. Суміш ігор з ракетками з елементами тенісу, ракетболу та сквошу, цей вид спорту насолоджується стрімким ростом популярності в Сполучених Штатах.
За даними Асоціації падель США (USPA), на даний момент у країні все ще менше 300 кортів для гри в падель. Але якщо ви крутитесь в правильних колах, у правильних місцях або принаймні слідкуєте за правильними обліковими записами, падель є скрізь. Квитки на щойно організовані турніри розкуповуються. Кількість кортів росте із шаленою швидкістю. Інвестори з глибокими кишенями платять арміям публіцистів, знаменитостей і впливових осіб, щоб просувати спорт. Десятки професійних спортсменів, включаючи Ліонеля Мессі, Девіда Бекхема, Джиммі Батлера, Новака Джоковича, Ландо Норріса та Макса Ферстаппена, публічно грають у падель, залучаючи до гри сотні мільйонів підписників у соціальних мережах.
Але, ймовірно, протягом наступних років, пролетарський потенціал паделю буде обмежений середовищем, у якому збиратимуться лише члени клубів. Для великих інвесторів це схоже на стрибання на одній нозі — балансування між виведенням гри на вулицю та збереженням більше, ніж трохи снобської привабливості. Це називається «прагнення», і це працює.
«Так, безсумнівно, це має тенденцію приваблювати більш обрану чи заможну аудиторію», — сказав Майк Фаббрі, агент з нерухомості класу люкс, який виступає за соціальний аспект гри. «Краса гри в тому, що нею можна займатися на дозвіллі. Ви зупиняєтеся біля клубу. У вас є напої. Ви спілкуєтеся, а потім йдете на матч».