Як повідомляє 24 Канал, рівень води в Дунаї у 2026 році впав до критичних позначок, що вже обмежує судноплавство та створює проблеми для експорту, імпорту пального й енергетики. Для України ситуація особливо небезпечна через блокування Росією чорноморських портів Одещини, адже Дунай знову став одним із ключових резервних логістичних маршрутів.
Маловоддя не дозволяє швидко наростити перевезення річкою: баржі завантажують лише частково, собівартість доставки зростає, а сусідні країни змушені скорочувати виробництво на атомних електростанціях через нестачу води для охолодження, пише Studway.
Як обміління Дунаю впливає на український експорт
На початку серпня в Румунії витрата води в Дунаї наблизилася до історичного мінімуму 1985 року. У Сербії на окремих ділянках повідомляли про найнижчий рівень води з 1909 року.
Для України Дунай має стратегічне значення. Через порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ експортують аграрну й металургійну продукцію, а також завозять пальне.
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка пояснив значення цього маршруту:
«Їхня головна перевага полягає у можливості доставляти продукцію баржами до Констанци або відвантажувати її невеликими морськими суднами. Дунай може пом’якшити наслідки блокади, але не замінить глибоководні чорноморські порти».
У перші роки повномасштабної війни значення дунайських портів різко зросло. У 2022 році через Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ перевалили близько 16,5 мільйона тонн вантажів, тоді як у 2021 році цей показник становив лише 5,5 мільйона тонн.
У 2023 році вантажообіг дунайських портів досяг рекордних 29 мільйонів тонн.
У серпні того ж року через українські порти Дунаю пройшло близько 64,5% усього альтернативного експорту — 2,4 мільйона тонн аграрної продукції. Загальний альтернативний експорт без портів Великої Одеси тоді становив рекордні 3,7 мільйона тонн за місяць.
У 2025 році обсяги перевалки через дунайські порти скоротилися приблизно до 9 мільйонів тонн, оскільки морська логістика знову стала доступнішою та вигіднішою.
За перше півріччя 2026 року:
- Дунай, залізниця та автомобільний транспорт разом забезпечили експорт 2,7 мільйона тонн агропродукції;
- порти Великої Одеси забезпечили 24,6 мільйона тонн.
Баржі втратили до 60% вантажопідйомності
Наприкінці липня витрата води на вході Дунаю до Румунії становила лише 1 650–1 700 кубічних метрів за секунду.
Для порівняння, середній липневий рівень сягає 4 700–4 750 кубічних метрів за секунду. Таким чином, показник був нижчим приблизно на 64–65%.
На окремих критичних ділянках фактична глибина скоротилася до 1,5–1,7 метра.
Максим Гопка пояснив, як це позначилося на перевезеннях:
«Через це баржі втрачають орієнтовно 30–60% своєї звичайної вантажопідйомності. Один і той самий обсяг зерна доводиться розподіляти між більшою кількістю суден і рейсів, збільшується час обороту флоту та виникають черги».
Альтернативна логістика також різко подорожчала. У липні додаткові витрати порівняно з експортом через глибоководні чорноморські порти становили близько 40 доларів на тонну.
На початку серпня вони зросли вже до 45–50 доларів на тонну.
Серед причин:
- збільшення попиту на баржі;
- припинення заходів суден до Великої Одеси;
- воєнні ризики;
- неповне завантаження флоту через низький рівень води.
Гопка попередив, що найбільше така ситуація б’є по дешевших культурах:
«Для культур із відносно низькою ціною – насамперед кукурудзи та фуражної пшениці – альтернативна логістика може поглинути значну частину або навіть усю маржу виробника».
Аграріям готують пільгові кредити до 80 мільярдів гривень
Зменшення експорту призвело до тиску на внутрішні ціни агропродукції. Ситуація ускладнюється тим, що збиральна кампанія триває на тлі значних перехідних залишків минулого року, які потрібно зберігати.
Водночас аграріям уже потрібні гроші для підготовки до осінньої посівної.
Уряд планує розширити програму «Доступні кредити 5–7–9%». Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомляв, що аграрному бізнесу дозволять залучати пільгове фінансування для поповнення обігових коштів.
Різницю у відсоткових ставках компенсуватиме держава, а загальні кредитні можливості програми мають становити до 80 мільярдів гривень.
Водночас навіть за сприятливого сценарію Дунай, залізниця та автомобільні маршрути можуть забезпечити лише близько 45–50% річного аграрного експорту.
Металургія може втрачати до 200 мільйонів доларів щомісяця
Для металургійної галузі ситуація ще складніша, оскільки повноцінної альтернативи глибоководним портам фактично немає.
У першому півріччі 2026 року морським коридором експортували:
- 50% української сталі;
- 95% чавуну;
- 50% залізної руди.
Президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков наголосив, що доступ до моря є критично важливим для виживання галузі.
Ситуацію погіршує падіння світових цін на залізну руду — зі 120 доларів за тонну до менш ніж 98 доларів.
Перші виробничі зупинки вже відбулися:
- Ferrexpo тимчасово припинила виробництво на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті;
- Південний ГЗК групи «Метінвест» також зупинив виробництво.
За словами Каленкова, якщо експортна ситуація не покращиться протягом кількох тижнів, частина підприємств може закритися або перейти у простій.
Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко оцінює прямі втрати української металургії від закриття морського коридору у 150–200 мільйонів доларів щомісяця.
Обміління Дунаю створило проблеми для атомної енергетики
Критично низький рівень води впливає не лише на судноплавство. Води Дунаю використовують для охолодження атомних реакторів у Румунії та Угорщині.
На угорській АЕС «Пакш», яка покриває майже половину потреб країни в електроенергії, через обміління працює лише один із чотирьох реакторів.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявляв, що станція перебувала буквально за кілька міліметрів від повного припинення роботи.
Згодом вода піднялася приблизно на 9 сантиметрів порівняно з мінімумом, однак промислові підприємства та державні установи продовжують закликати скорочувати споживання електроенергії.
У Румунії два реактори АЕС «Чернавода» також використовують воду Дунаю для охолодження. Станція забезпечує приблизно п’яту частину виробництва електроенергії країни.
Один із реакторів наприкінці липня довелося зупинити.
Для збереження роботи іншого енергоблока застосували екстрені заходи. Спочатку на Дунаї підірвали скелю, щоб перенаправити більший потік води до атомної станції.
Після цього контрольовано затопили чотири заповнені камінням баржі, щоб додатково змінити напрямок течії та підняти рівень води поблизу АЕС.
Україна збільшила експорт електроенергії
Через проблеми з атомною генерацією Румунія змушена збільшувати імпорт електроенергії, зокрема з України.
Експерт з енергетики Володимир Омельченко пояснив, що Україна може експортувати надлишки переважно вдень завдяки активній роботі сонячних електростанцій:
«Ми експортуємо електричну енергію до Румунії та Угорщини сьогодні, хоч і не в дуже великих обсягах. Але експортуємо вдень, коли в нас багато сонця і порівняно мало споживання. Увечері, коли воно зростає, сонячні електростанції вже не працюють так ефективно, тож нам вигідно імпортувати електричну енергію. Тому тут існує така комерційна, ринкова опція».
У липні Україна збільшила експорт електроенергії на 48% — до 232,5 тисячі мегават-годин.
Одночасно імпорт скоротився на 40% — до 175 тисяч мегават-годин.
Таким чином, уперше за тривалий період Україна продала за кордон більше електроенергії, ніж придбала.
На Угорщину припало 48% експорту. Також електроенергію постачали до Румунії, Словаччини, Молдови та Польщі.
Водночас дефіцит генерації в сусідніх державах підвищує ринкові ціни, через що імпорт електроенергії для України стає дорожчим.
Через Дунай стало складніше імпортувати пальне
Низький рівень води також безпосередньо впливає на постачання нафтопродуктів.
Директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн повідомив, що баржі тепер не можуть завантажуватися повністю:
«Раніше баржа йшла, і її наливали на 100%. А тепер наливають тільки 20–30%, тому що осадка буде».
Якщо раніше невеликі судна могли перевозити Дунаєм близько 4 тисяч тонн пального за один рейс, то зараз обсяг скоротився приблизно до 1–2 тисяч тонн.
Для перевезення тієї самої кількості пального потрібна більша кількість рейсів, що додатково збільшує логістичні витрати.
У підсумку обміління Дунаю звужує можливості України компенсувати блокаду чорноморських портів одразу в кількох критичних сферах — аграрному експорті, металургії, енергетиці та постачанні пального.
Нагадаємо, раніше ми писали про повне сонячне затемнення 12 серпня 2026 року та де його буде видно.
