Дизайн-освіта в Україні: сучасний стан і перспективи

design1 (1)

Це перше системне дослідження ринку дизайну в Україні. Його провела Агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks за підтримки Українського культурного фонду.

Дизайн і традиційна вища освіта

Дизайнер – одна з найзатребуваніших професій у наш час, яка набирає обертів завдяки розвитку бізнесу, будівництва, діджитал-маркетингу і реклами. Її популярність серед вступників зростає, а виші збільшують ліцензійні обсяги за спеціальністю. Проте існує низка проблем, які можна узагальнити як невідповідність системи освіти вимогам на ринку праці. Українська дизайн-освіта і досі пропонує абітурієнтам невелику кількість спеціалізацій, нахил на мистецькі дисципліни і надмірний теоретичний складник. Крім того, вона занадто універсальна: серед усіх бакалаврських і магістерських програм із дизайну 40% не мають спеціалізацій.

Також спеціалізації з дизайну, які пропонують українські виші, зовсім не відповідають сучасним професіям, що існують на українському і міжнародному ринку. Наприклад, фахівців із ландшафтного дизайну відносять до групи професіоналів у сфері сільського господарства, тваринництва, лісового і водного господарства.

Для кращого розуміння різниці між пропозицією вітчизняної освіти і потребами сучасного ринку у сфері дизайну пропонуємо тобі порівняти Стандарт компетентностей дизайнерів від Міністерства освіти і науки України та ТОП навичок, які потрібні дизайнерам, за версією Ради дизайну Великої Британії.

Стандарт компетентностей дескриптора НРК (022 «Дизайн») Міністерства освіти і науки

Загальні компетентності:

  • знання і розуміння предметної галузі та розуміння професійної діяльності;
  • здатність до пошуку, обробки й аналізу інформації з різних джерел;
  • здатність працювати в команді;
  • здатність оцінювати і забезпечувати якість виконуваних робіт;
  • цінування і повага різноманітності та мультикультурності;
  • здатність зберігати і примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності та досягнення суспільства на основі розуміння історії і закономірностей розвитку предметної галузі, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та в розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку і ведення здорового способу життя.

Спеціальні (фахові) компетентності:

  • здатність застосовувати сучасні методики проєктування одиничних, комплексних, багатофункціональних об’єктів дизайну;
  • здатність здійснювати формоутворення, макетування і моделювання об’єктів дизайну;
  • здатність застосовувати навички проєктної графіки в професійній діяльності;
  • здатність застосовувати знання історії українського і зарубіжного мистецтва та дизайну в художньо-проєктній діяльності;
  • здатність здійснювати колористичне вирішення майбутнього дизайн-об’єкта;
  • здатність зображувати об’єкти навколишнього середовища і постаті людини засобами пластичної анатомії, спеціального рисунка та живопису (за спеціалізаціями);
  • здатність застосовувати знання прикладних наук у професійній діяльності (за спеціалізаціями);
  • здатність досягати успіху в професійній кар’єрі, розробляти і представляти візуальні презентації, портфоліо власних творів, володіти підприємницькими навичками для провадження дизайн-діяльності.

design2 (1)

ТОП навичок, які потрібні дизайнерам, за версією Ради дизайну Великої Британії:

  • Дизайнування. Знання дизайнерських технік, інструментів і принципів, які використовують у виробництві точних технічних планів, креслень, ескізів і моделей.
  • Операційний аналіз. Аналіз потреб і продуктових вимог для створення проєкту.
  • Програмування. Написання потрібних програм для різних цілей.
  • Будівництво та конструювання. Знання матеріалів, методів та інструментів, які використовують у будівництві чи ремонті будинків, будівель чи інших споруд (як-от автомобільних доріг).
  • Комп’ютерні технології та електроніка. Знання плат, процесорів, мікросхем, електронного та комп’ютерного обладнання і програмного забезпечення, включаючи програми та програмування.
  • Креативне мислення. Розробка, проєктування або створення нових додатків, ідей, відношень, систем або продуктів, зокрема й художніх робіт.
  • Взаємодія з комп’ютерами. Використання комп’ютерів і комп’ютерних систем (включаючи апаратне та програмне забезпечення) для програмування, написання програмного забезпечення, налаштування функцій, введення даних або обробки інформації.

Ми бачимо, наскільки узагальнені, розмиті й відірвані від реальності цілі стоять перед вітчизняною дизайн-освітою. Натомість цілі Ради дизайну Великої Британії чіткі й продиктовані актуальними потребами ринку.

Тому зовсім не дивно, що сьогодні в українській дизайн-освіті відбувається маленька революція. З вицвілих килимових доріжок і мармурових сходів університетів дизайнери тікають у яскраві сучасні хаби і коворкінги: як альтернатива традиційній дизайн-освіті (у вишах) з’явилася неформальна: незалежні школи, приватні курси і лекторії. Це свідчить про шалену потребу молодих людей у технологіях і бізнес-компетентності, яку не може задовольнити закостеніла вітчизняна академічна освіта, неспроможна до швидкого реагування на зміни у світі.

Це підтверджують такі цифри: сукупний ліцензований набір освітніми закладами на дизайнерську спеціальність у 2018 р. – 6665 на бакалаврат і 2133 на магістратуру. Для порівняння: у 2018 р. на бакалаврат вступили 2293 абітурієнти, а на магістратуру – 528. Розрив між ліцензованим обсягом і реальним набором надзвичайно великий: ліцензований обсяг на бакалаврат удвічі перевищує реальний набір, а на магістратуру – у чотири рази.

Неформальна дизайн-освіта в Україні

Заклади, які пропонують неформальну дизайн-освіту в Україні, є у п’яти найбільших містах: Дніпрі, Києві, Львові, Одесі та Харкові. Там діють 39 організацій неформальної освіти, які надають спеціалізовані освітні послуги для графічних і предметних дизайнерів. До речі, за спостереженням Knowledge Networks, для предметних дизайнерів курсів і заходів значно менше, ніж для графічних. Велика частина предметних дизайнерів вважає свою освіту і досвід достатніми для ведення бізнесу та розуміння ринку.

img1

img2Неформальна дизайн-освіта є логічною відповіддю на потреби ринку, проте і тут існує проблема: єдина база інформації про доступні курси та інші освітні можливості для дизайнерів досі відсутня. Її доводиться шукати в соцмережах і спеціалізованих медіа для дизайнерів та працівників ІТ-індустрії. Також неформальна освіта зазвичай триває до року: найпопулярніший освітній продукт неформальних організацій – 3-місячні курси вартістю до 8 тис. грн.

Перспективи неформальної дизайн-освіти в Україні

По-перше, асоціація дизайнерів могла би створити уніфіковану базу організацій неформальної освіти. Це надзвичайно спростило би життя усім охочим отримати знання: у базі можна було би відстежувати появу нових курсів, зокрема й онлайн-курсів і можливостей навчання на базі дизайн-агенцій.

По-друге, зараз мінусом неформальної освіти є її короткочасність і неповноцінність, порівняно з кількома роками навчання у виші. Розробка триваліших курсів (6 – 9 місяців) дозволила би вирішити цю проблему.

По-третє, професійне середовище (наприклад, асоціації) має розробити чіткі компетентності різних спеціалізацій дизайнерів. Також їм варто розробити рекомендації для курсів неформальної освіти, які були би прив’язані до конкретних компетентностей або спеціалізацій.

Ринок дизайну орієнтований і залежний від кваліфікованих кадрів. Наразі більшість дизайнерів-практиків в Україні не має вищої дизайнерської освіти. Наявна освіта недостатня для розуміння ними потреб ринку і ведення бізнесу. Наприклад, найпопулярнішими темами освітніх і публічних заходів, які пропонує неформальна дизайн-освіта, є взаємодія з клієнтами та алгоритми ціноутворення на ринку. На жаль, сьогодні на лекціях у вітчизняних вишах навряд чи можна про це почути. Та й сучасного роботодавця важко вразити «здатністю зберігати і примножувати культурно-мистецькі досягнення суспільства». А от знанням конкретних робочих інструментів і практичним досвідом – ще й як можна! Саме тому дизайнери віддають перевагу неформальній освіті – через її більшу відповідність потребам ринку, гнучкість і швидкість. Дізнатися більше про дослідження ти можеш тут.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus