Поки одні намагаються запам’ятати різницю між літературними нормами, інші вже розбираються в нових словах із TikTok і чатів. Зумерський сленг постійно оновлюється, і якщо ви студент або школяр – ці слова точно траплялися у вашій стрічці. Studway розбирався, що вони означають і чи варто їх боятися.
Хто така альтушка і чим вона відрізняється від стрейта
«Альт» походить від слова alternative – так називають представників неформальних субкультур. Альтушка – це дівчина з яскравим волоссям, оверсайз-худі, любов’ю до нестандартної музики та естетики «темного Tumblr».
Її протилежність – стрейт (від straight). Це умовний «мейнстрим»: популярна музика, трендовий одяг і відсутність яскравого субкультурного стилю.
Делулу, софтики та інді-кід: нові типажі
«Делулу» – скорочення від delusional («той, хто живе в ілюзіях»). Так жартома називають людей, які будують нереалістичні фантазії, наприклад про шлюб із зіркою.
«Софтик» – від soft («м’який»). Це чутливий, романтичний образ: пастельний одяг, ніжний макіяж, акуратна зачіска.
Інді-кід – фанат естетики 2000-х: мішкуваті джинси, кеди навіть узимку, скейт і плівкова камера.
Що таке скам, стенити й вайбити
«Скамити» – означає обманювати (від scam). Але студенти часто використовують це слово іронічно: якщо друг не прийшов на пару – «повний скам».
«Стенити» з’явилося після пісні Stan репера Емінема. Сьогодні це означає активно фанатіти від когось або чогось.
«Вайб» – це атмосфера. Якщо кажуть «ця тусовка – вайб», значить там круто. А «вайбити» – добре проводити час.
Кори, тільт і слей
«Кор» (від core – «суть») – це стиль або естетика: нормкор, барбікор, гоблінкор.
«Тільт» прийшов із геймінгу – це стан, коли емоції беруть гору. «Я в тільті через сесію» – знайомо?
«Слей» – комплімент. Якщо вам сказали «ти сьогодні слей», це означає, що ви виглядаєте ефектно.
Сленг – це частина молодіжної культури. Він допомагає швидко передати емоції, пожартувати або підкреслити стиль. Головне – розуміти контекст і доречність. На парі з викладачем краще не «вайбити», а ось у студентському чаті без цього нікуди.
Нагадаємо, ми раніше розповідали, як правильно в українській мові вживати – інтернет чи мережа.
