Чому я вивчаю семіотику в Тартуському університеті?

UniTartu7

Студентка магістерської програми «Семіотика» Юлія Триль розповідає про свій досвід навчання в Тартуському університеті, Естонія.

Семіотика – це наука про знакові процеси, про творення значення, що застосовується до будь-яких сфер, універсальний інструмент дешифровки коду (культурного, лінгвістичного тощо).

Я дізналась про можливість безплатного якісного навчання в Естонії вiд друзiв, які навчались на технологічній спеціальності.

Мені хотілося знайти щось і для себе, я пішла на презентацію, яку проводили амбасадори Тартуського університету в Києві, і взяла безліч брошур. На той час я закінчувала культурологію у «Києво-Могилянській академії».

Спочатку я була трохи спантеличена, коли, прочитавши всі брошури і інформацію про програми Тартуського університету на сайті, зробила висновок, що найзакономірніше продовження мого освітнього шляху – це саме семіотика.

Та чим більше я дізнавалась про цю науку і про кафедру в Тарту, тим більше підтверджень я знаходила тому, що це ідеальне доповнення мого гуманітарного бакалаврату.

Семіотика – наука про знаки, і це був знак у моєму житті: подавати документи і готуватись до переїзду в Естонію.

tryl

Юлія Триль

Я боюсь бюрократії і була приємно здивована, наскільки був легким і структурованим процес подачі.

Повернувшись зі спогадів в теперішнє: я в Тарту вже давно і з впевненістю скажу: ця легкість буття просто витає в повітрі (а естонське повітря, до речі, одне з найчистіших у світі): чи то мені потрібно подати заявку на виклик електрика, чи то заявку на візу. Ніякої тяганини, плутанини, імейлів без відповіді; все чітко і просто.

На семiотику навiть рекомендацiї вiд викладачiв подавати непотрiбно – це теж порадувало, адже така практика завжди здавалася дивною формальнiстю.

Подача документів автоматично кваліфікує тебе на конкурсний відбір на бюджетні місця і щомісячну стипендію Дора (350 євро), тобто ніяких додаткових папірців (точніше сканів) для грантів чи спонсорування подавати не треба.

Мені вдалося отримати і бюджетне місце, і стипендію – я так думаю, завдяки моєму мотиваційному листу. Адже мотивації в мене вистачало: я була сповнена ентузіазму, дізнавшись, що започаткував кафедру Юрій Лотман – cеміотик культури, якого я читала раніше, засновник Тартусько-Московської школи семіотики.

Надалі із початком навчання мотивація тільки зростала прямо пропорційно кількості прослуханих лекцій.

На семінарах завжди панує жвава дискусія на актуальні теми, не практикується безкорисне переповідання прочитаного матеріалу з ціллю отримати бал.

Навчальна програма поєднує семіотику культури, біосеміотику і соціосеміотику, тож нудьгувати не доведеться. Біосеміотика була цікавим відкриттям для мене, ніколи б не подумала, що дізнаюсь про семіотичні процеси у кліщів.

Ще одне запитання, яке часто чую від знайомих: «Тарту таке маленьке місто, чим там можна зайнятись у вільний від навчання час?».

Маленьке місто, проте широкі горизонти. Перш за все зазначу, що я двічі їздила по Еразмус обміну – в Угорщину і в Великобританію.

Кафедра семіотики має налагоджені контакти з багатьма університетами у різних країнах, тому вибір великий, і процес подачі документів, знову ж таки, максимально логічний і координатор програми дасть пораду, якщо потрібно.

Працівники деканату теж завжди раді допомогти. Викладачі кафедри дружелюбні і сумлінно ставляться до своїх обов’язків: «методички» побудовані з архітектурною точністю; критерії оцінювання письмових робіт прописані до деталей; перевіряють їх не по діагоналі; корисного відгуку вистачить на ще одне есе.

Ніхто не намагається тебе критикувати: ні на семінарі через те, що конспект написаний не від руки, ні на сесії через те, що ти не відвідав декілька лекцій, ні в коридорі, через те, що ти приходиш на заняття екстравагантно вбраний.

Естонія, хоч i пострадянська країна, та пережитків iз радянських часів немає. Незважаючи на те, що я часто одягаюсь і справді незвично і відношу себе до небінарного гендеру, жодного неприйняття на кафедрі, чи у місті ніколи не відчувала.

Тарту – центр студентського життя Балтики, інтернаціональний хаб, де привелюють ліберальні цінності. Тут я зустріла друзів на все життя, почала пересуватися на велосипеді замість автобусів, стала більш екологічно свідомою (утилізація тут в пріоритеті), і багато іншого.

Не буду розповідати всі секрети, щоб у того, хто наважиться вступити сюди, було відчуття першопрохідця, тільки скажу, що потенціал неймовірний, кожного дня я відкриваю для себе щось нове.

Зараз пишу цей текст у Дельта центрі – це сучасна простора будівля з різними технологічними новинками і шикарним видом на ілюмінований міст.

Студентський гуртожиток, куди я повернусь ввечері, комфортний, як готель. Після завершення навчання в Естонії можна знаходитись ще дев’ять місяців і шукати роботу.

Тож я продовжу писати своє резюме, впевнена, що семіотика в Тартуському університеті буде моїм козирем. А вам раджу не боятись північного морозу, якщо вивчити естонську знакову систему, знаєш, що на зміну білому снігу приходять білі ночі.

Дізнайся більше про магістерську програму «Семіотика» при Тартуському університеті, Естонія за посиланням та слідкуй за нашими новинами в Телеграмі.

tartu_ylikool-logo_ja_v2rvid-cmyk-09_copy

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus