Чим пришпорити мозок. Складаємо іспит без гугла

school1

Календар показує літо, гідрометцентр віщує спеку, та гаряче не лише від показників термометра. В когось сесія в самому розпалі, хтось побудував вежі з підручників і готується до вступу. Як не згадати старі добрі шпаргалки! До них додамо ще кілька свіженьких і водночас вічно актуальних лайфхаків.

З незамулених джерел

Звісно, усім відомо про існування інтернету, пошукових запитів і всього такого, тож не треба зневажливо пхикати, помахуючи телефоном, у якому є інтернет, в інтернеті – гугл, а в гуглі – вся потрібна інформація. Вона там є, бо її туди заклали. Але, по-перше, в морі тієї інформації вкрай важко відшукати острівці, де матеріал подано коротко і по суті. По-друге, просто пробігтися очима по сторінці недостатньо для розуміння і запам’ятовування (хіба що ти майстер спорту з ейдетики, тоді ігноруй цей пункт). А по-третє, твої викладачі прекрасно знають усі джерела, з яких ти будеш старанно списувати, бо почасти вони самі ті статті писали (і ні, це не буде актом визнання їхнього професіоналізму, бо ти не перший(-а) і не останній(-я), хто цитуватиме їхню роботу слово в слово, видаючи за власну). Отже, дамо гуглу спокій на іспиті й повернемося до олдскулу й вінтажу.

Реклама

Теоретична частина. В чому сила шпаргалки

Ще Іммануїл Кант казав, що рука – це мозок, виведений назовні. З ним погоджувався знаменитий невролог Володимир Бехтерєв: у його роботах є висновки про існування тісного зв’язку між розвитком дрібної моторики та функціонуванням центральної нервової системи й розвитком інтелектуальних здібностей людини.

Не сперечатимемося з класиками: сучасні нейрофізіологи з ними погоджуються. Усе просто: в нашому мозку центри, що відповідають за дрібну моторику й мовлення, розташовані дуже близько, і, щойно стимулюється один центр, іншому нічого не лишається, як також стимулюватися. Ба більше, наша сучасниця, фізіологиня і докторка медичних наук Маріонілла Кольцова, стверджувала, що кожен палець руки має своє «представництво» у великих півкулях головного мозку.

Тепер ближче до справи. Нагадаю, що ми запам’ятовуємо те, що бачимо, те, що чуємо, і те, що робимо. Якщо згадати дошкільне життя і початкову школу, то стане зрозуміло, чому нас так завзято «розважали» то ліпленням, то конструкторами, то малюванням: дрібна моторика прямо пов’язана з розвитком мовлення та інтелекту. Не пропоную тобі викладати формули з гречки чи квасолинок, та якщо хочеш знань, бери ручку в руки і пиши, бо клацання по клавіатурі в цьому разі не спрацьовує. Ти пишеш, читаєш написане і запам’ятовуєш. Якщо ще й промовляти вголос те, що пишеш, то задіяні будуть усі 3 канали надходження інформації: і механічний, і зоровий, і аудіальний. Ось тобі й олдскул!

Домашня робота. Структуруй це!

Шпора – це не «Війна і мир»: вона має бути маленькою і непомітною. Переписувати всю сторінку підручника нема сенсу, візьми з тексту лише найнеобхідніше: формули, алгоритми, основні риси.

Використовуй власну систему скорочень та умовних позначок: стрілочки вгору і вниз замість слів на кшталт «зростання» або «зменшення», міжнародні скорочені позначення замість довжелезних слів (наприклад, усі похідні від «психологія» заміняємо буквою «псі» – Ψ), математичні символи ≤ ≥ замість відповідних слів. Хай твоя шпаргалка і виглядатиме, наче шифровка чи тайнопис, та головне, щоб ти сам(-а) розумів(-ла), про що йдеться, і зміг(-огла) вмістити якомога більше інформації на маленькому папірці.

Дати, якщо це не дати визначних історичних подій, виписувати не треба: жоден викладач не повірить у твою феноменальну пам’ять, коли ти на іспиті бадьоро назвеш точну дату народження і смерті якогось діяча. Набагато актуальніше буде розповісти головне: чим таким важливим він/вона вразив(-ла) людство, що про нього/неї й досі говорять.

Корисними будуть блок-схеми, таблички, розбивання тексту на пункти й підпункти. Так ти зробиш подання матеріалу більш наочним і, відповідно, легше запам’ятаєш. І знов-таки в схему чи таблицю поміститься найголовніше. А вже розбавити ліричною водичкою сухі цифри й визначення зможе кожен!

workspace (1) (1)

Лабораторна робота. Тримай режим!

Працювати в певному ритмі, щоб працездатність не летіла шкереберть уже через пару годин, – завдання, важливе не лише в підготовці до іспитів і написанні шпаргалок. Тому ось тобі суперсистема «Pomodoro». Береш телефон, вмикаєш таймер, ставиш 15 хвилин. Ці 15 хвилин чесно працюєш, не відволікаючись на соцмережі, тринькання вайбера, перекури й перекуси. Час вийшов – ставиш таймер на 7 хвилин, ідеш відпочивати.

Тільки не пірнай у фейсбук! Якщо треба терміново відповісти на сповіщення, відповідай. Але потім встань, розімнися, потягнися, походи кімнатою, та навіть потанцюй! Тепер уже можна і на перекур, і на перекус. Відпочивай ці 7 хвилин з усією відповідальністю. Час вийшов? Знов заводь таймер на 15 хвилин.

Через 3 таких підходи зроби довгу перерву на пів години чи навіть годину, а потім знов повертайся до роботи.

Під час напруженої роботи мозку коротка руханка обов’язкова! Ті ж самі нейрофізіологи нагадують, що під час руху ми дихаємо глибше й частіше, а отже, збагачуємо кров киснем, і мозок нам за це дуже вдячний. Відчуваєш, що вже безпорадно гальмуєш і не можеш скласти двох речень? Встань і порухайся!

Практичні вправи. Куди ховати шпаргалку

Як складати і куди ховати шпаргалку, то вже на твій власний розсуд. Я робила «гармошку» і ховала її в рукаві. Хтось із подруг пришпилював її до внутрішнього боку спідниці або ховав у декольте (найвідчайдушніші наносять мікропідказки навіть на манікюр, але то вже 80 level). Хлопці користувалися пасками й краватками. Дехто, незважаючи на спеку, приходив у піджаку. Адже в рукавах на резинці були шпаргалки! Пам’ятаєш, як мама прив’язувала тобі в дитинстві рукавички на резинку, щоб вони не загубилися? Так само зі шпорами. Їх зручно ховати: наближається викладач, ти відпустив(-ла) папірець, і він сховався в рукаві. Тільки не роби резинку надто короткою, щоб шпаргалка не підстрибнула аж до ліктя!

Якщо дозволяють брати із собою водичку, це прекрасно! Під етикетку наклеюєш шпаргалку і через прозору пляшку спокійно все списуєш. Викладач бачить лише пляшку етикеткою до себе і зосередженого на відповіді студента.

Навіть коли шпора не ставала в пригоді, мені було психологічно легше від факту, що порятунок близько, і це додавало самому процесу складання іспиту певного драйву. Тільки переконайся, що шпора закріплена надійно, бо «нет повести печальнее на свете», ніж шпаргалка, яка випадає зі схованки в найбільш недоречний момент.

Маєш якісь креативні, екзотичні, неочікувані ноу-хау? Ділися з partners in crime у коментах!

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus