Як виглядатимуть бургери майбутнього (і не лише вони)

agrokebety (1)

Про «інтернет їжі», роботів-фермерів, кібертеплиці й технології, які допоможуть прогодувати 9,8 мільярдів людей у 2050 році, – розкажемо разом із представниками магістерської програми «Агрокебети».

Рік 2048

Робочий день фермера Джо (а може, й Івана, чом ні?) починається з легкої музики, яка вмикається одночасно з кавовою машинкою на кухні. Підлога нагрівається, щойно Джо-Іван ступає на неї і крокує до свого комп’ютера, по дорозі прихопивши горнятко вже приготованого еспресо.

Тепер до роботи: очі Джо бігають по екрану монітора, аналізуючи нові дані. Трактор з автономним керуванням тільки-но завершив внесення добрив і чекає на нову підзарядку. Дрон 1 повинен надати щотижневу оцінку стану посівів та ортофотоплани сьогодні о 8:00. На поштову скриньку Джо надійшов лабораторний аналіз ґрунту. Фермер надсилає відповідні вказівки щодо зниження водопостачання до сектора А через додаток у своєму телефоні й іде перевіряти роботу теплиці, де спеціальні сенсори вже визначили сприятливі умови для кожної рослини.

Виглядає, як історія з оповідання Рея Бредбері? Насправді більшість цих технологій уже активно застосовують в агросекторі передових країн світу, серед яких і Україна.

«Сьогодні в Україні активно впроваджуються супутниковий моніторинг стану посівів, системи точного землеробства, безпілотні технології, GPS-моніторинг техніки, ГІС-системи для управління земельним банком, а також farm-management-системи», – розповідає викладач модуля AgTech програми «Агрокебети» Артем Бєлєнков.

Для успішного застосування технологій, крім інвестицій в hard і soft, потрібні інвестиції в людей та їх навчання. Вже другий рік поспіль інноваційний партнер проекту «Агрокебети» компанія «Миронівський хлібопродукт» разом з Radar Tech та Agrohub запроваджують програму розвитку стартапів MHP Accelerator – унікальну конкурсну програму, орієнтовану на пошук, акселерацію та інтеграцію інноваційних технологій і розробок у сфері агробізнесу України.

Пропонуємо тобі «словничок агроінновацій», який кардинально змінить твоє уявлення про роботу в сучасному аграрному секторі.

1 (1)

Гідропоніка

Цю технологію почали використовувати ще в 6 столітті до нашої ери: легендарні Висячі сади Семіраміди й плавучі острови Cошимілко в Мексиці були створені завдяки методам гідропоніки. Проте за останні декілька років цей спосіб вирощування рослин пройшов нові «виміри» розвитку: від підземних ферм до садів на дахах будинків і, зрештою, до Міжнародної космічної станції, де НАСА проводить свої дослідження з вирощування рослин.

Технологія гідропоніки ефективна не лише в космосі, а й на Землі. Вона дозволяє вирощувати культури в штучному середовищі без ґрунту. Поживні речовини рослина отримує з живильного розчину, що оточує коріння, а потрібну для фотосинтезу енергію забезпечує штучне освітлення. Вирощування рослин у такий спосіб вимагає менше зусиль, економить воду й відкидає потребу боротися з бур’янами та комахами.

Великі дані

Серед нових технологій, які перебувають на ранніх етапах входження в ринок, є все, що стосується даних, їх обробки й побудови алгоритмів на їх основі. Передусім це штучний інтелект (AI) і технології машинного навчання (ML). В Україні ці технології застосовують більше на рівні стартапів, а щось схоже на структуровані масиви даних мають лише декілька агрохолдингів.

Також штучний інтелект використовують на кіберфермах. Їх можна спорудити в найнесподіваніших місцях: під землею, на даху будинку й навіть у бізнес-центрі великого міста. Завдяки створенню сприятливих умов рослини отримують рівно стільки світла, води й поживних речовин, скільки потребують. Такі кіберферми вже поширені у США, Сингапурі та Японії. В Україні подібні технології розробляють компанії CyberGrow і UA Berry.

Точне землеробство

Технології майбутнього стають персоналізованими. Ми зможемо отримувати індивідуальну освіту, харчуватися за індивідуальним планом і навіть вирощувати рослини й розводити худобу, спираючись на індивідуальні потреби особин. Завдяки технології точного землеробства (precision agriculture), рослини й худоба отримують рівно стільки догляду, скільки вони потребують, причому обрахунки ведуться з надзвичайною точністю: на один квадратний метр або на одну рослину чи тварину (на відміну від планування для всього поля, як було раніше).

2 (1)

Агродрони

Агросектор – це оптимальна сфера застосування як наземних, так і повітряних дронів. Їх використовують, щоб оцінювати стан посівних культур, моніторити роботу іригаційних систем, стан ґрунтів і полів та аналізувати окремі види рослин. У 2019 році SmartFarming презентувала платформу Hummingbird в Україні. Цей британський стартап дозволяє збирати та аналізувати дані, отримані з дронів, за допомогою алгоритмів машинного навчання й штучного інтелекту. Hummingbird стала першою AgTech-компанією, в яку інвестувало Європейське космічне агентство, а у 2018 році вона залучила 4,1 мільйони доларів інвестицій!

Інтернет їжі

До 2050 року населення зросте до 9,8 мільярдів і вимагатиме на 70% більше їжі, ніж споживає сьогодні. Концепція «інтернету їжі» подібна до відомого «інтернету речей» (IoT). Вона передбачає, що використання сенсорів, роботів, дронів та інших технологій виведе харчову індустрію на новий рівень. Ось іще декілька трендів, які торкнуться харчової промисловості:

  • Біотехнології. ГМО-технології продовжують активно розвиватись і вдосконалюватись. Їх використання дозволяє вирощувати штучну їжу, особливо штучне м’ясо. Наприклад, американська компанія Impossible Foods створює бургери, фрикадельки й піцу, вирощуючи м’ясо з рослинних інгредієнтів. У 2016 році компанія випустила свій перший Impossible Burger, який має все від м’яса (текстуру, аромат, смак), окрім самого м’яса.
  • Органічне виробництво. Передбачає повну відмову від застосування ГМО, антибіотиків, отрутохімікатів та мінеральних добрив.
  • Новітні ферми. Міське фермерство, вертикальні ферми, використання гідро- та аеропоніки, аквакультура, ферми комах тощо.
  • Повна прозорість. Можливість відстежити будь-яку їжу до поля чи цеху, де її виробили.

Це лише декілька агротрендів, які вже успішно застосовують у Нідерландах, Ізраїлі, Сингапурі та США. В Україні, згідно з даними 2017 року, в агросекторі задіяно близько 15% населення, і сучасні агрохолдинги скаржаться на нестачу кваліфікованих кадрів. Адже вимоги до агрофахівців змінюються: тепер це не лише фермери та агрономи, а ще й агрокібернетики, сіті-фермери, генетики-селекціонери та екоспеціалісти.

«В 2018 році Аgrohub провів масштабне дослідження ключових напрямків розвитку інновацій в українському агросекторі. У звіті National Innovation Agenda Report представлено 130 технологічних рішень, доступних українським аграріям і 35 кейсів практичного застосування цих рішень».
Член Наглядової ради проекту «Агрокебети» та засновниця Аgrohub Юлія Порошенко.

«Майбутнє агросектора – це інновації, а не фуфайка і кирзові чоботи», – розповідає Алекс Ліссітса, ідеолог новітньої магістерської програми «Агрокебети». Щоб вийти на рівень топових країн, впровадити в агросектор нанотехнології, великі дані та блокчейн, треба позбутися упереджень і поглянути фактам у вічі: агро – це дійсно сексі!

Проект реалізується завдяки передовим аграрним компаніям: Corteva Agriscience, МХП, New Holland, IMMER Group, «Агропросперіс», ІМК, Cygnet, Bayer, «Галс Агро», Kernel, LNZ Group, «Агрейн», «Лімагрейн Україна», HORSCH, Agrohub, SmartFarming – і за підтримкою Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Саме під час навчання на програмі «Агрокебети» студенти отримають прогресивні знання та доступ до найновітніших світових технологій. Тому реєструйся вже зараз – на тебе чекає цілий світ можливостей! Детальніше за посиланням.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus