Булінг у школі: як протидіяти і куди звертатися по допомогу?

kid

За підрахунками UNICEF, 67% дітей в Україні віком від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, тобто кожна четверта дитина вважає себе жертвою цькування, і лише невелика частка розповідає про це дорослим. Законом України від 19 січня 2019 року вперше було внесено таке поняття, як «булінг». Поговорили з експертами: як протидіяти булінгу і куди звертатися по допомогу. А також дізналися про результати освітньої кампанії «Стоп булінг» від Міністерства юстиції України.

Як діяти батькам, якщо їхня дитина страждає від булінгу?

як_допомогти_дитині,_яку_булять (1)Ірина Малаш, координатор із питань організації правопросвітницьких заходів при Міністерстві юстиції: «Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу, то насамперед зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть із нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися по допомогу в разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона). Невідкладно подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини і вимагайте належного її врегулювання. Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію».

Реклама

Куди звертатися дитині по допомогу?

Ірина Малаш: «Спочатку дитина повинна розказати про випадки булінгу вчителям, батькам і дорослим. У разі виникнення потреби у правовій допомозі, можна звернутися до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103. Також діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді). Якщо дитині потрібна психологічна допомога, можна зателефонувати на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» (за номером 0 800 500 225 – для стаціонарного телефона, 116 111 – для мобільного). Також можна зателефонувати до Центру соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді і Національної поліції України (за номером 102)».

Чи збільшилася кількість звернень до правоохоронних органів з моменту підписання закону «Про булінг»?

Ірина Малаш: «Понад 200 справ із звинуваченням у булінгу за цей рік розглянули суди України, але звернень до поліції було більше. Це зумовлено складним механізмом доказовості факту цькування, а також багато справ закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення або спливом строку притягнення до відповідальності. Слід також пам’ятати, що булінг часто плутають із конфліктом або хуліганством. За період, відколи почали діяти жорсткіші покарання за цькування, близько сотні винуватців пресингу оштрафовано».

Як відрізнити конфлікт від булінгу?

Ірина Малаш: «Булінг – це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками – це конфлікт. Якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували дитину, штовхали, неодноразово нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені її знімки – потрібно негайно діяти.

Головною ознакою булінгу є асиметрія сил, тимчасом як у конфлікті сили рівні. У булінгу є той, хто сильніший, і той, хто не може чинити цьому опір. У конфлікті двоє дітей можуть підвищувати тон, але при цьому висловлювати власну думку чи невдоволення. Водночас одна дитина не відчуває влади над іншою, яка страждає від тиску і приниження».

Наскільки ухвалений закон є дієвим у протидії булінгу?

Ірина Малаш: «Враховуючи специфіку та різновидність булінгу, на жаль, закон потребує значних доопрацювань. Навіть попри позитивну дію цього закону, проблеми все-таки виникають, тому що він недосконало прописаний. Для України поняття «булінг» нове, тому слід детальніше й чіткіше визначати норми, що захищають права дітей».

Які є типи булінгу, які можете навести приклади в судовій практиці та який тип є найпоширенішим?

типи_булінгуІрина Малаш: «Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінгу є:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу й інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська й образи сексуального характеру, зйомки в роздягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв).

Найбільшою загрозою для дітей нині експерти називають конфлікти в соцмережах. Уже є близько п’ятнадцяти судових рішень щодо кібербулінгу в Україні».

Що є причиною булінгу в школі?

Наталія Пашко, психологиня-практик Міського центру дитини: «Діти приносять до школи те, що відбувається в сім’ї. Дитина не може піддати сумніву дії дорослих. Якщо вони спостерігають сварки у себе вдома, коли батько б’є матір, то такою ж агресивною буде поведінка дитини в закладі освіти. Поруч із цим у школах рідко навчають учнів, як правильно спілкуватися і вирішувати конфлікти. Це важливі моменти, вони повинні ставитися на рівні з освітніми темами».

Чому дитина може зазнавати цькування з боку однолітків?

Наталія Пашко: «Тут питання навіть не в дитині, а в механізмі побудови освітнього процесу. Багато залежить від викладача. Наприклад, якщо в молодшій школі вчитель не включений у вирішення конфліктів і непорозумінь, то діти відчувають, що старшого дорослого немає, і починають жити як у зграї, де є вожак, і спрацьовують механізми виживання. Тому тут питання навіть не в дитині, а в механізмах.

Інший момент, якщо дитина в сім’ї зазнає насильства, то їй здається, що це нормально, коли її принижують, і вона цього заслужила.

У нас неправильний підхід до булінгу – вичислити булера і звинуватити його. Потрібно розуміти, що постраждалі всі: і на кого було направлено агресивні дії, і той, хто їх вчиняв. Адже дитина, у якої вдома вчиняється насильство, може прийти до школи й намагатися відігратися на тому, хто слабший. Але це питання не в дитині, а в досвіді, який вона переживає. Через те, що зараз у нас намагаються вияснити, хто постраждалий, а хто агресор, – зміщується центр. Замість того, щоб допомогти дитині, до неї прикріплюють клеймо “агресора”».

Як правильно батькам спілкуватися зі своїми дітьми, щоб вони не потерпали від булінгу?

ситуація_з_булінгом_в_УкраїніНаталія Пашко: «Батьки не мають погіршувати ситуацію дитини. Потрібно спокійно попросити розповісти, що відбулося, але ні в чому не звинувачувати дитину й оцінювати її дії. Дізнатися, чи цей випадок був зафіксований, чи була зібрана комісія щодо розслідування таких випадків, і повідомити поліції. Діти стають булерами через те, що в їхніх сім’ях вони спостерігають агресію. Саме тому не можна застосовувати до своєї дитини насильство, бо дитина повторює все те, що відбувається з нею. Потрібно проводити більше часу з дитиною. Запитувати не тільки про школу й навчання, але й говорити на складні теми: що таке межі, як вони порушуються, як себе захистити. Тоді дитина зможе говорити, ідентифікувати і повідомляти про моменти булінгу».

Про кампанії та акції з протидії булінгу від Міністерства юстиції України

Міністерство юстиції України в межах проєкту «Я маю право!» другий рік поспіль на початку навчального року проводить Всеукраїнський тиждень із протидії булінгу, під час якого по всій Україні відбуваються правоосвітницькі заходи про запровадження адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) і формування в суспільстві небайдужості до проблеми булінгу.

Довідка. «Я маю право!» – це загальнонаціональний правопросвітницький проєкт, який реалізується Міністерством юстиції у співпраці із системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів і партнерів. Його ключовим завданням є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає змогу захистити свої права кожному.

«Стоп булінг» – освітня кампанія в межах проєкту «Я маю право!».

Якою є освітня мета Всеукраїнського тижня з протидії булінгу?

Ірина Малаш, координатор із питань організації правопросвітницьких заходів при Міністерстві юстиції: «Тема булінгу на сьогодні є резонансною. За даними досліджень, Україна ввійшла до десятки країн із поширеною дитячою агресією в школах. Настав час дітям дізнатися про свої права й навчитися їх захищати для того, щоб забезпечити собі стабільне майбутнє без шкільних фізичних і моральних травм».

Які освітні заходи проводилися в межах Всеукраїнського тижня протидії булінгу? Скільки міст і шкіл взяли участь у заході?

Ірина Малаш: «У межах Всеукраїнського тижня протидії булінгу було проведено масштабний комплекс заходів, спрямованих на одночасну та всесторонню роботу з протидії булінгу в закладах освіти. Це і лекції, і правові ігри, анкетування, інтерактиви, розважальні заходи. За тиждень спільно з головними територіальними управліннями юстиції в усіх областях України та в місті Києві, а також органами системи безоплатної правової допомоги, було проведено понад 4000 заходів.

Великим досягненням команди саме столичної юстиції вважаю запуск всеукраїнського челенджу «Сильні проти булінгу!»: активні спортсмени, відомі особистості й кожен, хто підтримує антибулінгову кампанію, можуть виставляти фото в соціальних мережах під хештегом #СильніПротиБулінгу та об’єднуватись у велику спільноту. Акція стартувала під гаслом «Краще займатися спортом, а не булити!».

До акції долучилося багато спортсменів та зірок, і було запущено потужну інформаційну кампанію в соціальних мережах по всій Україні».

Ситуація з булінгом в Україні

як_упоратися_з_булінгом

  • 24% українських школярів вважають себе жертвами булінгу.
  • 67% дітей стикалися з булінгом за останні 2 – 3 місяці.
  • 44% жертв булінгу ігнорували проблему, оскільки боялися за себе.
  • 40% жертв ні з ким не діляться проблемою. Навіть із батьками.

Більшість дітей булять за те, що вони говорять чи думають не так, як їхнє оточення, або мають інший вигляд. Сором’язливі й інтровертні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за інших (дані UNICEF).

Прості 5 кроків, які допоможуть дитині впоратися з булінгом

Немає універсального й швидкого рішення, проте є п’ять кроків, які точно варто зробити, щоби впоратись із булінгом.

Якщо ти в ситуації булінгу:

  1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.
  2. Звернися по правову допомогу. Зателефонуй до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103.
  3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.
  4. Якщо трапилася будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся по допомогу до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.
  5. Поговори зі шкільним психологом або звернися на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» (за номером 0 800 500 225 – для стаціонарного телефона, 116 111 – для мобільного).

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus