“АртПоле” – сімейно й творчо

4

Фестивалю «АртПоле» ─ понад 10 років. Він стартував під назвою «Шешори» у 2003 році, а нещодавно вкотре відбувся на Івано-Франківщині. Все про цьогорічний фестиваль, а також поради на майбутнє – від «Студвею».

Шлях

Нині «АртПоле» проводиться в Унежі – невеличкому селі (людей так на 150) на Івано-Франківщині. До цього «АртПоле» побувало у Шешорах, Вінниччині й біля Одеси.

Однак чи на добро – зміна локації, питання спірне: діставатися до села вкрай і вкрай тяжко. Спеціальні фестивальні маршрутки коштують 30 грн і курсують не регулярно, тож краще одразу глянути на сайтах чи в соцмережах телефони відповідальних за транспорт, волонтерів чи координаторів фестивалю.

Від залізничного вокзалу Франківська о 18.00 курсує маршрутка. Однак покладатися на неї не варто: тут уже як пощастить. Мені, наприклад, не пощастило: маршрутка не приїхала. Довелося сідати на транспорт до села Незвисько (плюс-мінус – 15 грн) – до Унежа від нього кілометрів 10, але варіантів не багато.

міст за Лукою

Від Незвиська потрібно йти пішки через село Лука (де й варто закупитися продуктами) й далі. Місцеві дорогу підкажуть. А буде вона доволі мальовничою: по старенькому високому мосту перетнете Дністер (жалкую, що не спокусилася і далі йти уздовж нього – навряд чи б надто довше довелося), пройдете Луку і далі довго йтимете поганенькою дорогою повз поля пшениці і соняшників, ліс із кусючими комарами. Звертати нікуди не потрібно, поки не натрапите на наступний населений пункт. А там – вказівничок на Уніж і вниз схилом до фестивальної території.

Дорогою часто курсують автомобілі, тож впадати у відчай, якщо довелося йти пішки, не варто. Назад, звісно, простіше: в останні дні фестивалю вас уже чекатимуть водії, готові відвести до Франківська і хоч на край світу – за ваші то гроші.

6

Реклама

Локації

«АртПоле» повернуте на арті – він тут скрізь. І хоч полем, попри назву, на фестивалі і не пахне, але це тільки додає родзинки.

Схил на якому розмістилися основні об’єкти фестивалю і який плавно спускається до Дністра, ─ наче три велетенські сходинки. Перша містить усі основні об’єкти. Так, щойно пройшовши реєстрацію, ви побачите невелике приміщення, де відбуваються різноманітні майстер-класи і звукозаписи. Навпроти нього у розвалинах, від яких лишилися тільки стіни, розмістився чи то кінотеатр, чи то мала сцена, зі славнозвісною «бочкою» ─ підвищенням, де єдино на території фестивалю ловить мобільний зв’язок.

хілтон на артполі

Трошки вниз розташована продовгаста будівля з душами, туалетами, умивальниками, з технічною і питною водою. З останньою на фестивалі все гаразд: вона чиста і смачна. А душ прийняти може пощастити навіть у теплій воді. Щодо туалетів, то вони постійно прибираються, тут навіть є туалетний папір.

Одразу біля санвузла розмістився «Кораблик», який, разом із «Хілтоном», відіграє роль місцевого готелю. В останньому розміщуються віп-гості – на кшталт Андруховича, там є окремий санвузол і душ, номери. «Кораблик» ─ це сяк-так збитий із дерева другий поверх із кількома відділеннями, де живуть інші гості, а також волонтери.

Другий ярус – це велика сцена. А нижче – аж до річки – наметове містечко. Також на території розміщені два кафе.

Кораблик на артполі


Програма

На «АртПолі» не така вже й насичена програма. Хоч фестиваль триває близько п’яти днів, музична сцена є тільки в останні. Цього року там виступав Андрухович із «Карбідо» і кілька турецьких і польських гуртів. Загалом же, як зізнаються досвідченіші фестивальними, це цьогорічна програма така нудна, а зазвичай тут є де розгулятися.

Особливо багато різних атракцій для дітей – з ними й ігри, і танці, і масові пускання бульбашок. Діти почуваються на «АртПолі» особливо комфортно.

діти на артполі

Для старших теж діють різноманітні майстер-класи. Зокрема, ціанотипія, де ви можете виготовити фотовідбиток, як у давнину, гончарство, інші вироби. Ранок же починається з йоги.

Особливо запальними є музичні тусівки «Як умію, так і пію», а також – овочевий оркестр, де всі охочі грають і співають на гарбузах, кавунах, кабачках і морквах.

Також діє кінотеатр, імпровізації, ленд-арт, концерти на там-тамах і варганах тощо.

Можна відвідати сам Уніж, де у приміщення старої пошти зробили фотовиставку, а також прогулятися вздовж річки.

майстер клас уніж

Відвідувачі

Для мене «АртПоле» ─ суто сімейна подія. Можливо, я побувала тут не в найлюдніші часи фестивалю, однак гостей було вкрай мало. Складалося враження, що всі – або друзі організаторів, або друзі учасників. Багато сімей з дітьми. Тих, хто, як я, на «АртПолі» вперше, дуже мало. Вочевидь, один із найдавніших фестивалів України став доброю традицією для різних митців і хіпарів, які, навіть завівши сімʼї, не покинули фестивалити.

Тут не зустрінеш затятих металістів чи любителів важкої музики. Натомість багато кришнаїтів і різного вільного люду: від яскравих кольорів і етнічного одягу пістрявіє в очах. Раз по раз око чіпляється за якусь колоритну деталь або цікавих людей. І навіть старші, уже з сім’ями, дивують своїм виглядом.

артполе

Діти. Ще тут багато дітей. Таке враження, що вони скрізь. Іноді навіть можна побачити геть маленьких. Адже до 12 років у супроводі батьків (зі свідоцтвом про народження) вхід для них вільний.

Місцеві. Цього «подарунка» всіх фестивалів на «АртПолі» майже немає. Може, Уніж не таке і велике село, щоб звідти був великий наплив цікавих. Однак для людей із пропискою там вхід вільний.

Волонтери. Окрема каста. Майже всі – дівчатка, вони дуже енергійні і постійно в русі. Волонтери поділяють на дві групи. Перша – ті, «кому довіряють». Вони вже не вперше волонтерять, а тому на них покладаються і дають важливіші обов’язки. Так, ці люди постійно стережуть «Хілтон» і «Кораблик», аби туди не потрапили сторонні», спілкуються з учасниками.

Друга група волонтерів – численніша. Сюди входять люди, які сидять на реєстрації, працюють на локаціях, допомагають на майстер-класах, ленд-арті, прибирають, а також мають купу рендомних обов’язків – як от допомогти музикантам розплутати шнури. Волонтери приділяють фестивалю від 4-х годин у день. Однак потрапити до їхнього числа не так і просто – відбір проходить ледь не взимку, і до самого фестивалю волонтери мають допомагати на інших подіях під лейблом «АртПоле», роздавати флаєри тощо.

артполе

Організатори. На фестивалі зустріла двох «головних» ─ тендітних дівчаток, які постійно бігали територією і роздавали всім команди. Таке враження, що, крім них, нікого більше не було.

Митці. Повторюся – вони скрізь. Учасників від звичайних фестивальників мало що вирізняє. Однак вони постійно проводять якісь акції і продають свої роботи, які іноді виготовляють тут же, біля своїх наметів.

Рендомні учасники. Програма «АртПоля» змінюється щодня і постійно. Адже, буває, учасники з’являються на ходу – просто забрідають і просять час на виступ. Цього разу так сталося, наприклад, із групою дуже колоритних американських музикантів RAIL YARD CHOSTS. Спершу у «Кораблик» пробралася молода американка з грудною дитиною, а на останній день до неї приєдналася ще ціла група людей.

RAIL YARD CHOSTS

Поради

  1. Не беріть із собою надто багато речей. Ваші плечі вам подякують. Окрім всяких там намет-спальник-каремат, варто прихопити запасне взуття, теплий одяг і щось легеньке. Погода в Унежі дуже мінлива, тож вранці ви можете скупатися під дощем, потім ходити напівроздягнені, а потім не знати, чим зігрітися. Прихопіть клейонку, якщо палатка може протікати. Засоби гігієни і рушник точно не завадять.
  2. Запасіться номерами організаторів, водіїв чи волонтерів, із якими заздалегідь сконтактуйтеся. Будьте готові, що «Лайф» на самому фестивалі ловить тільки в одному місці – під кодовою назвою «Бочка», «Київстар» і «МТС» ловлять, але поганенько.
  3. Їжею краще закупіться у селі Лука або в самому Франківську. Наприклад, навпроти вокзалу є супермаркет «Вопак». Ціни доволі низькі. Також на самому фестивалі домашню польову кухню відкривають місцеві жителі: за гривню-дві ви можете купити в них вареник або дерун, за три – пиріг чи оладку. Загалом місцеві вам і салатик, і борщик, і навіть бринзу можуть запропонувати.

артполе

  1. Їдьте волонтером, сім’єю або великою компанією. Будьте готові, що велику частину дня на фестивалі може бути ой як нудно. Заздалегідь вивчіть програму: може, і не варто бути тут усі дні.
  2. Спілкуйтеся з місцевими жителями – вони дуже привітні (крім тих, хто сприймає фестиваль як спосіб заробити – стандартне «кримське» ставлення до туристів вмикається), люблять незрозумілих людей із рюкзаками і знають багато цікавого.
  3. Релаксуйте. На «АртПолі» ви не будете перевантажені масою івентів чи насиченим концертом, а от повністю скинути напругу, розслабитися і поринути в мистецьку атмосферу вийде.
Тож, хоч цьогоріч фестиваль уже відгув, але на майбутнє майте на увазі: фестивальне літо – це хороше літо.

Фото: Аліна Стара, група «АртПоля» у соцмережі, «Галичина.інфо», «Хвіртка».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus