«Запала цілковита тиша»: спогади свідків першого польоту на Місяць

armstrong (1) (1)

Якою запам’ятали легендарну висадку людини на супутнику Землі

Фільм «Перша людина», який недавно з’явився в кінопрокаті, нагадав усьому людству про одну з найвизначніших подій у його історії. У липні 1969 року американський космічний корабель «Аполлон-11» дістався поверхні Місяця, а його командир Ніл Армстронґ став першим землянином, що ступив на іншу планету. У зв’язку з цим The New York Times вирішила опитати тих своїх читачів, які майже півстоліття тому за допомогою теле- й радіотрансляції стежили за висадкою космонавтів.

КУДИ-НЕБУДЬ, ДЕ Є ТЕЛЕВІЗОР, НЕГАЙНО!

Ми майже проґавили це, бо якраз поверталися додому з поїздки до озера. Було пізно. Ми проїхали багато миль пустою темною дорогою, вимощеною гравієм, не побачивши ані будинку, ані світла, навіть жодної машини. Усі прислухалися до тріскучого радіоприймача, звук з якого то наростав, то слабнув залежно від того, чи вдавалося вловити сигнал.

Коли стало зрозуміло, що астронавти от-от зійдуть із місячного модуля, усі накинулися на мого батька з вимогою: «КУДИ-НЕБУДЬ, ДЕ Є ТЕЛЕВІЗОР, НЕГАЙНО!» Тієї миті я думала, що можна зупинитися біля першого-ліпшого будинку і попросити в господарів дозволу зайти й подивитися трансляцію разом з ними.

За кілька хвилин ми побачили підсвічений знак автозаправки в якомусь «чортзна-де», штат Міссурі. Ми пригальмували біля бензоколонок, після чого миттєво пролунав дзвінок, яким у ті часи супроводжувалася поява машини на заправках. Потрапивши всередину станції, ми знайшли там дідуся, що сидів у темряві перед маленьким чорно-білим екраном, миготіння якого розсіювало пил і застояне повітря, наповнене запахом гумових покришок і моторного мастила. Старий примостився на єдиному в приміщенні стільці, тож ми (мама, тато, брат і я) опустилися просто на холодну брудну підлогу. І там, посеред купи автозапчастин, ми спостерігали, як людина робить перший крок на поверхню Місяця.

Расс Енн Опперманн, Олейте, штат Канзас

moon (1) (1)

Реклама

На сцену винесли телевізор

Мені було 5 років, і я саме була з родиною в нашому «літньому будинку» ‒ дерев’яному котеджі в Аппер-Грінвуд-Лейк, Нью-Джерсі. Того дня ми були на місцевій виставі: грали мюзикл The Fantasticks, від якого я була в захваті.

Несподівано дійство зупинилося, і на середину сцени винесли телевізор. Актори, все ще в костюмах, повсідалися на сцені, схрестивши ноги, і разом з публікою стежили за висадкою на Місяць.

У мене зберігся лише неясний спогад про зображення самого Місяця на телеекрані. Втім, ніколи не забудеться те, що таке чарівне сценічне дійство перервалося, для того аби актори могли приєднатися до нас, щоб спостерігати за чимось важливим, унікальним.

Теа Лотон, Анкоридж, штат Аляска

Дехто був розчарований

Я перебував у літньому таборі на півночі штату Нью-Йорк. У нас був лише один чорно-білий телевізор, що стояв у великій кімнаті з обтріпаними диванами. У неї набилося більше ніж сотня дітей і вожатих.

Ми бачили, як Ніл Армстронґ спустився з драбини, і почули його слова: «Це маленький крок для однієї людини й гігантський крок для всього людства». Якась беззмістовна фраза, тож дехто з нас був розчарований тим, що перший крок людини місячною поверхнею супроводжувався поганою англійською. Хтось був не в захваті й від того, що дошка, яку залишили на Місяці, була підписана Річардом Ніксоном.

С. Фінкелстейн, Льюїс, штат Делавер

Один зі знімків екрана, які зробила Феліс Франкел

Один зі знімків екрана, які зробила Феліс Франкел

Повна касета знімків

У мене досі лежать негативи чорно-білих фото, які я назнімала перед телеекраном: повна касета.

Феліс Франкел, Бостон, штат Масcачусетс

Єдина машина на дорозі

У день приземлення ми навідувалися до родичів у Нью-Джерсі: там ми й спостерігали за ним по телебаченню. Гадаю, мій батько засмутився через те, що Волтер Кронкайт (відомий телеведучий і журналіст, працював на CBS – прим. перекл.) не був тоді на Місяці, щоб особисто прокоментувати приземлення і взяти в космонавтів інтерв’ю. Після цього ми почали лаштуватися в дорогу додому, де планували вже подивитися вихід астронавтів на поверхню планети. У той момент ми знали, що залишилося ще багато годин, тож часу було вдосталь. Однак у дорозі ми чули з радіоповідомлень, що НАСА раз по раз змінювало час висадки, тож почали дещо нервувати.

Проїжджаючи по зазвичай заповненій дорозі нашого міста Сірак’юс, ми побачили, що наша машина була єдиною навкруги! Усі інші містяни були вдома й спостерігали за видовищем. На щастя, ми прибули із запасом часу, тож змогли-таки побачити «місячну прогулянку».

Лі Шектер, Бінгемтон, штат Нью-Йорк

Запала цілковита тиша

Те літо я проводив на острові Монеган, де був наш сімейний будинок. Там не було електрики, проте в Джун Дей, що жила через дорогу, був генератор. Вона винесла телевізор надвір, і перед ним зібрався цілий натовп охочих побачити визначну подію.

Уже сам перегляд телебачення на цьому острові був чимось незвичним, проте побачити першу людину на Місяці – ось що було справді незабутньо. Запала цілковита тиша.

Вільям Вон Молодший, острів Шебіг, штат Мен

Це вплинуло на моє життя

Мені було 8, і я дивився трансляцію висадки на Місяць у вітальні дому моїх батьків у Нашвіллі. Це неабияк вплинуло на моє життя. Настільки, що я й досі працюю в НАСА, встиг подружитися з Нілом Армстронґом, Баззом Олдріном і Майком Коллінзом, а ще керував урочистостями з нагоди відзначення 35-ї річниці польоту на Місяць.

Боб Джейкобс, Вашингтон

За матеріалами The New York Times
Автор: Кася Пілат
Переклад: Олександр Староста

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus