Гайд, який допоможе знайти стипендію мрії

студенти

Освіта за кордоном – мрія багатьох, однак часто нас зупиняє висока вартість навчання. Що ж, для цього й існують доступні для українців міжнародні стипендіальні програми. Тамара Марценюк, автор книги «По світу по освіту» розповіла, які вони бувають, як їх знайти і головне – як на них потрапити. Підготували для вас конспект її лекції, яка пройшла в Impact Hub Odessa.

Для початку: навіщо здобувати міжнародну освіту? Тамара Марценюк із власного досвіду знає, що навчання за кордоном – це, перш за все, можливість кинути виклик собі і подолати стереотипи про інші країни. Ти зможеш подорожувати, здобудеш друзів з усіх куточків світу і побуваєш у різноманітному навчальному середовищі. В Україні воно доволі одноманітне, тоді як у Норвегії можна навчатися з літніми людьми, де важко зрозуміти, професор це чи студент. Ще один значний плюс міжнародної освіти – її міждисциплінарність (коли збираються люди з різних професійних сфер).

Класифікація міжнародних стипендіальних програм:

1. За цільовою аудиторією:

  • Більшість програм орієнтується на академічне середовище і передбачає отримання ступеня бакалавра чи магістра. Варто пам’ятати, що бакалаврам не надто охоче виділяють кошти, оскільки їх вважають менш зрілими. Також існують програми non-degree: їхня головна мета – проведення дослідження без отримання ступеня.
  • Активістські та волонтерські програми. Це може бути робота в Корпусі миру, викладання мови у різних країнах.
  • Інші програми, які створені для людей із різних сфер. Таких стипендій значно менше, популярними серед них є літні школи, куди може подаватися будь-хто. Головне вдало аргументувати, навіщо тобі стипендія.

Як викладають в Америці

2. За тривалістю:

  • Довготривалі. Це програми, що передбачають повну форму навчання. До прикладу, здобуття ступеню магістра займає рік-два. Якщо є можливість, обирай два роки навчання, оскільки перший рік практично повністю займає акліматизація.
  • Середньотривалі (від місяця до півроку). Зазвичай це внутрішні університетські програми, коли можна поїхати навчатися на триместр.
  • Короткострокові, або трамплінові. До цих програм належать різноманітні літні та зимові школи. Вони корисні тим, що дозволяють зрозуміти, підходить тобі та чи інша країна.

3. За країною перебування:

Найбільше грошей на стипендії виділяє США, Канада і країни ЄС. Не варто гребувати близьким зарубіжжям, зокрема країнами Прибалтики (Естонія, Латвія, Литва). Трохи статистики: найбільше стипендій українці отримують від поляків, на другому місці – Німеччина.

Також на ринок стипендіальних програм виходить Схід: люди активно їздять у Японію, Тайвань, Таїланд. Не бійся розглядати нетипові країни, адже часто їхні університети мають дуже гарну інфраструктуру.

4. За володінням мовою:

Володієш англійською – виживеш. Непогано, якщо ти знаєш мову країни, у якій плануєш навчатися, або ще якусь екзотичну. Втім, пам’ятай: мова – це просто засіб досягнення цілі, і її завжди можна підтягнути. Досвід показує, що для цього може вистачити трьох-чотирьох місяців інтенсивного й правильного навчання.

робоче місце

Реклама

Фінансова сторона

Одразу дізнайся, чи пропонує програма full scholarship, full fellowship або full grant. Вони зазвичай покривають:

  • Tuition fee, тобто вартість навчання. У Німеччині можна навчатися безкоштовно, однак серед європейських країн існує тенденція впроваджувати платну освіту для міжнародних студентів. Втім, не варто опускати руки: існують стипендії, які можуть це покрити.
  • Living expenses, або витрати на проживання. Сюди входить плата за оренду, якщо тобі не надали гуртожиток, витрати на харчування, переїзд, страховку. Повна стипендія покриває все і зазвичай навіть більша, ніж прожитковий мінімум (тисяча-дві євро, залежить від країни).

Важливо: з full scholarship, fellowship чи grant простіше отримати візу, оскільки не треба показувати, що в тебе на рахунку є певні кошти.

Якщо немає повного забезпечення, може бути часткове, яке покриє лише вартість навчання та/чи гуртожиток. Тоді варто замислитися, чи вистачить у тебе коштів на транспорт, харчування й інші витрати. Знову ж-таки, все залежить від країни: до прикладу, скандинавські держави дуже дорогі.

Існує купа програм без стипендій, тому уважно вивчай кожен варіант, не соромся писати листи, якщо є додаткові запитання.

Важливо зрозуміти, хто дає грант. Це можуть бути уряди держав, приватні фонди та особи. Найвідоміший приватний меценат – Джордж Сорос, засновник Центрально-Європейського університету. Найпрестижніше отримати урядову стипендію, оскільки це вважається доволі статусним досягненням і полегшує отримання візи.

студентДізнайся, хто опікується міжнародною стипендіальною програмою, з ким ти будеш спілкуватися. Комунікація – дуже важливий аспект отримання стипендії, тому потрібно зробити це вчасно. Добре, якщо програма має власне представництво, до прикладу, офіс програми Fulbright розташований у Києві.

Інший варіант: посольства. Однак зазвичай їхні працівники дуже зайняті і не мають окремого представника для стипендіальних програм. Втім, це непоганий варіант для тих, хто любить працювати без посередників.

Яким повинен бути перший крок для правильної комунікації? Ретельно вивчи інформацію на сайті і тільки потім пиши листи з додатковими запитаннями. Пам’ятай: адміністратори програм зацікавлені у великій кількості кандидатів (хороший конкурс – 10 і більше людей на одне місце), тому на твої запитання радо відповідатимуть.

Як шукати програму

Існують два шляхи. Логічний – спершу вибрати країну, а потім шукати стипендії. Втім, це може бути важче, адже стипендії може просто не виявитися. Легше податися на стипендію, отримати її, а потім тобі стануть підшукувати університет. Цей варіант підходить тим, хто орієнтований саме на здобуття стипендії, а не на навчання у конкретному ВНЗ. Інколи ці два шляхи можуть комбінуватися.

І ще одна порада: не потрібно одразу ж гнатися за «топовими» ВНЗ. Так, в Оксфорді знімали «Гаррі Поттера», але твоя спеціальність, особливо якщо вона більш нова, може краще викладатися у молодому університеті.

Що важливо знати про кожну програму:

  • Чи підходить вона українцям.
  • Вимоги. Часто програми висувають мінімальні вимоги, рідше – максимальні. До прикладу, мінімальна вимога магістерських програм – наявність диплому. Деякі можуть мати максимальні вимоги, наприклад, що подаватися можуть люди від 35 років.
  • Дедлайн. Це дуже важливо, адже знання дедлайну допоможе тобі розрахувати час і гідно підготуватися. Зазвичай для подання якісної заявки потрібен місяць-два.
  • Логіку і специфіку аплікаційних процесів. Всі вони стандартні, тому якщо спробуєш раз чи два, стане зрозуміліше і простіше. До того ж, досвід показує: зазвичай на програми їздять одні й ті ж люди.

студенти (2)Ще одна порада – комунікуй із тими, хто вже був на програмі. Люди, що тільки приїхали, часто переповнені гарними враженнями і готові ними ділитися. Не забувай і про різноманітні презентації програм.

Найпопулярніші стипендіальні програми різних країн

На жаль, не існує бази даних, яка вміщувала б їх усі. Можна скористатися Scholarship Portal, але завжди критично стався до інформації.

США

Найвідоміша і найстаріша програма це, звісно ж, Fulbright. На неї варто подаватися хоча б для спортивного інтересу, адже після цієї аплікаційної форми вже нічого не страшно. Програма адмініструє проходження мовного тесту, однак має доволі специфічний дедлайн, 16 травня. Це перевага для тих, хто вже не навчається, оскільки студенти можуть не встигнути гідно підготуватися до подання заявок через сесію.

Fulbright охоплює практично всі професійні сфери, окрім клінічної медицини та військової сфери, вимагає стандартний пакет документів і заповнення онлайн-анкети. Не відкладай її на останній момент, адже перед дедлайном система може «виснути».

Серед інших варіантів: FLEX для школярів, Carnegie Research Fellowship Program для аспірантів.

США одна з найбагатших країн, вона має можливість фінансувати студентів, тому озброюйся Інтернетом та шукай свою можливість!

дівчина

Канада

Ця країна не пропонує урядову програму на зразок Fulbright. Втім, можливості є – шукай на сайтах університетів.

Британія

Приємна новина: навчатися в Британії реально, можливо отримати стипендію й опинитися в середовищі «університет-місто». Зокрема, уряд країни пропонує щорічну стипендію Chevening.

Угорщина

Тут розташований Центрально-Європейський університет, який заснував Джордж Сорос. Освіта англомовна, фокусується на open society, гуманітарних та суспільно-економічних науках. Навчання триває рік і воно дуже інтенсивне, адже у програму втиснули два роки. Варто замислитися над вступом у цей ВНЗ, якщо ти налаштований «поботанити» у цікавому академічному середовищі.

Німеччина

Пропонує багато програм, в Україні розташоване представництво DAAD. Можна обирати з наукових стажувань, стипендій для аспірантів, літніх курсів… Єдина проблема – вимагають дуже багато документів (доведеться навіть перекласти шкільний атестат).

Польща

Варто звернути увагу на стипендіальну програму Лейна Кіркланда. Вона співфінансується з Fulbright, дедлайн подачі – березень. Підійде тим, хто працює у сфері журналістики, управління і публічного адміністрування. Передбачає стажування.

іноземні студенти

Екзотичні країни

Розглянь варіант Греції. Так, у цій країні криза, але там живуть багаті люди і є мода на освітню філантропію, тому можна знайти як приватні, так і урядові стипендії.

Різноманітні програми пропонує також Індонезія, Японія, Китай, Тайвань… Якщо цікавить – відвідай посольство, культурний центр, ходи на різноманітні події. У цій справі важлива міжособистісна комунікація.

Університети та міжнародні програми

Еразмус+

Стартували після Помаранчевої революції у 2004 і пропонують більше 100 програм за різноманітними категоріями.

Спершу це була пропозиція від кількох університетів, тепер, окрім країн ЄС, до програми додався увесь світ (включно з Африкою та Латинською Америкою). Набір відкривається у листопаді, координує Еразмус+ Лейпцизький університет. Програма триває два роки, кожні півроку ти навчаєшся в іншому ВНЗ і в результаті отримуєш ступінь магістра.

Всесвітні студії

Освітня програма Фонду Віктора Пінчука, дедлайн подачі – 15 травня. Щоб отримати стипендію, необхідно вступити в університет, надати документи про те, що тебе прийняли і тобі потрібна стипендія. Обов’язкова умова: після навчання повернутися в Україну.

Стипендія Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина)

Якщо мрієш повчитися чи щось дослідити – вступай у ВНЗ однієї із цих країн і подавайся на стипендію.

навчання

Коледж Європи

Коледж має два корпуси: один у Брюгге (Бельгія), другий у Варшаві (Польща). Головний напрямок освіти – так звані європейські студії (всебічне вивчення Європи чи певного регіону ЄС) та глобалістика (вивчення глобальних світових процесів). Оскільки Україна поступово євроінтергрується – ця тематика актуальна.

Естонська школа дипломатії

Тут можна навчатися і без попередньої дипломатичної освіти, однак досвід у сфері міжнародних відносин таки знадобиться. Програма передбачає один рік у Таллінні, де ти зможеш зануритися у справжнє дипломатичне середовище. Чудові програми також пропонує найстаріший університет в Естонії – Тартуський.

Міжнародні літні школи

Вони можуть мати різні назви, наприклад, summer school чи university, і бути не тільки літніми. Це короткострокові програми, що тривають у середньому 2 тижні і поєднують навчання та розваги (так званий науковий туризм).

Літня школа в Осло

На вибір пропонуються різноманітні сфери: політика, медіа, екологія, архітектура, дизайн, і їхня норвезька специфіка. До літньої школи в Осло приїжджає більше 600 людей приблизно зі 100 країн світу, академічне навчання компонується з активною роботою (виїзди у норвезькі в’язниці, зустрічі з політичними партіями – це залежить від обраного напрямку). Можна отримати повну стипендію, головне – вдало аргументувати, навіщо вона тобі. Школа триває більше місяця, за цей час проводяться культурні вечори, тому готуйся ліпити вареники!

конспект, робоче місце, навчання

Вступаємо: стандартний набір документів

Це аплікаційна форма, резюме, транскрипт оцінок із попереднього місця навчання, рекомендаційні листи, мотиваційний лист і тест на знання мови.

Резюме

Бажано написати його кількома мовами, зробити якомога більш змістовним та оновлювати раз на місяць. Дуже важливо грамотно описати свою освіту і правильно перекладати назви (наприклад, не culturology, а cultural studies). Якщо ти маєш червоний диплом, у резюме зазнач не red diploma (на Заході це словосполучення виглядає доволі дивно), а graduation with honors.

Це важливий процес, тому дізнайся, як написати резюме на мільйон доларів англійською мовою – скористайся корисними сервісами!

Мотиваційний лист

Один із найважливіших документів, який потрібно ретельно продумати. Те, як ти поясниш свою мотивацію, залежить від конкретної програми, але є дві поради, що підходять для всіх. Перша: менше води. Нас вчили писати твори так, що тільки з 2-3 сторінки стає дійсно зрозуміло, що ж ми мали на увазі. На Заході ж твори структуровані, чіткі й конкретні, без банальних фраз – якщо в тебе з цим проблеми, варто прослухати онлайн-курс із Academic Writing. Друга: обґрунтуй, чому саме ця країна. Це запитання необхідно детально прояснити.

конспект2У листі вказуй конкретні речі про себе: які курси закінчив, які дослідження провів, чим програма буде корисна в академічному і професійному плані. Ні в якому разі не пиши в стилі «зрада», не розповідай, як погано в Україні, адже затятих песимістів ніхто не любить, і особливо їх не люблять американці. Зроби акцент на суспільний контекст: ми цікаві світу трьома революціями, трансформаціями і євроінтеграцією. Розповідай про це, але слово problems (проблеми) заміни на challenges (випробування).

Пам’ятай: освіта – це комунікація, взаємовигідний процес. Вкажи, чим ти корисний, необов’язково описувати глобальний досвід, достатньо і маленьких успіхів. На Заході дуже цінуються локальні досягнення, наприклад, відкриття простору, облагородження двору.

Добре, якщо ти вкажеш кілька ключових імен і постатей (наприклад, якщо хочеш навчатися на архітектора у Німеччині – зазнач їхніх знаменитих митців та зведені ними будівлі).

Оформлення! Обов’язково роби абзаци, назви файл не просто «документ», а зазнач своє прізвище, програму і рік латиницею.

Рекомендаційний лист

Повинен доповнювати мотиваційний. Зазвичай просять 2-3 листи, вибирай тих, хто їх тобі напише, за критерієм різноманіття (це може бути як науковий керівник, так і друзі, з якими ти працюєш над проектом).

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus