5 способів захистити свої права в Україні

man22

На жаль, проблема незахищеності в нашій країні дуже гостра. У 2016 р. майже 23% всіх заяв до Європейського суду з прав людини надійшли з України. Тож у межах співпраці з Democracy Reporting International розповідаємо, де отримати безкоштовну юридичну консультацію, куди йти, якщо тебе не влаштовує МАФ на тротуарі, та до кого звернутися, коли офіційні державні механізми захисту не працюють.

За Конституцією України людина може

Куди звертатись у разі порушень?

Громадяни України мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб; до судів; Омбудсмена; неурядових правозахисних організацій та ЗМІ.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові та службові особи

До них можна звертатися письмовими зверненнями, запитами та в інших формах, а вони мають у встановлений законом термін дати ґрунтовну відповідь щодо твого питання. Є спеціальні ресурси, які можуть допомогти правильно сформулювати запит. Наприклад, «Доступ до правди».

rightsЩоправда, дехто зловживає цим правом і запитує державні органи про кількість літер в офіційних документах, наприклад.

До цього рівня вирішення проблем звертаються тоді, коли потрібно припинити певну протиправну дію. Наприклад, можна звернутися до міської адміністрації щодо незаконного МАФу, а вони мають розглянути це питання і знести його або показати, що всі документи в порядку. Часто буває, що права порушують саме ті органи влади, до яких людина мала б звертатись для захисту своїх прав. Але в такому разі має допомогти суд.

Суди

Стаття 55 Конституції України

Судова система України складається з судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції.

Систему судоустрою складають 3 рівні: місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд, який є найвищим судом у системі судоустрою. Судовою реформою червня 2016 р. ліквідовуються Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд. Замість них будуть діяти 4 касаційні палати в складі Верховного Суду. Також запроваджуються 2 вищі спеціалізовані суди, які повинні сформувати: Вищий суд з питань інтелектуальної власності, Вищий антикорупційний суд.

manДо Конституційного Суду можна звернутися для того, щоб він перевірив певний нормативно-правовий акт на відповідність нормам Конституції чи здійснив офіційне тлумачення Конституції.

Також після вичерпання усіх національних засобів юридичного захисту (включно з Верховним Судом) особа може звернутися з конституційною скаргою, якщо вважає, що закон, застосований в остаточному судовому рішенні в її справі, суперечить Конституції. У такому випадку Конституційний Суд вирішить, чи відповідає закон або окреме положення Конституції.

Цей суд може визнавати ті чи інші положення такими, що суперечать Конституції. Приклад: Рішення КСУ від 26 лютого 1998 року визнало неконституційними ряд положень Закону України «Про вибори народних депутатів України», якими обмежувалися:

  • право на голосування осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі;
  • реєстрація в кандидати службовців військових формувань, СБУ, суддів та прокурорів.

Якщо ж усі можливості національних судів вичерпано, то можна звернутись до міжнародних інстанцій, чию юрисдикцію визнає Україна. Однією з них є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

За 2016 рік до цього суду українці подали понад 18 тисяч заяв, більшість з них стосувалася невиконання рішень національних суддів.

Однак перш ніж подавати позов до ЄСПЛ, треба переконатись, що предметом справи є порушення хоча б одного положення Європейської конвенції з прав людини. Потім попрацювати над правильним формулюванням позову: левова частка заяв відсіюється через те, що їх складено некоректно. Якщо з оформленням усе гаразд, то починається процедура перевірки: чи справді позивач вичерпав усі національні засоби правового захисту та чи вчасно подав позов до ЄСПЛ – впродовж шести місяців після отримання останнього рішення від національної інстанції. Далі справі присвоюють номер, і починається розгляд, під час якого Суд ще намагається отримати коментарі від країни, проти якої позов. Після ретельного вивчення всіх матеріалів та позицій сторін, Суд оголошує рішення.

Чи можливо виграти справу в ЄСПЛ? Так. Наприклад, цьогоріч українець виграв суд у справі «Мороз проти України». Засуджений за вбивство чоловік подав позов про порушення права на чесний суд, права на повагу до приватного та сімейного життя, а також права на свободу думки, совісті та релігії. При затриманні йому не дозволяли бачитись із адвокатом, зустрічатись та спілкуватись із родиною, розмовляти зі священиком. Суд визнав Україну винною в порушенні прав людини і зобов’язав виплатити 4 тисячі євро компенсації.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмен)

Це інститут парламентського контролю за дотриманням прав людини і громадянина, цю посаду ще називають Омбудсменом. Він приймає і розглядає звернення громадян щодо порушень, які сталися протягом року (інколи – двох) після виявлення правопорушення. Уповноважений починає провадження за справою, роз’яснює заходи, до яких може вдатись особа, направляє її до органів, до компетенції яких належить розгляд справи, а ще контролює розгляд цього звернення.

Плюси: інститут Омбудсмена має широку сферу впливу на органи влади від регіонального і до загальнонаціонального рівня.

Мінуси: не встановлено чіткої відповідальності органів влади, якщо не виконують акти Уповноваженого.

Правозахисні організації

Правозахисні організації не залежать від органів влади і мають змогу виявити об’єктивні проблеми та недоліки в тому, як реалізуються та захищаються права людини в тій чи іншій сфері. В основі такої роботи лежить діалог між державою та правозахисниками.

Завдання цих організацій – висвітлювати випадки порушення прав людини, щоб привернути увагу держави та отримати відповідну реакцію й вирішення проблеми. Часто правозахисні організації та представники влади вирішують своє протистояння в судовому порядку.

В Україні, до прикладу, діють такі правозахисні організації: Amnesty International, Українська гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, КримSOS та інші.

screen

ЗМІ – інформаційні кампанії

За даними соціологічного дослідження, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс» у кінці 2016 року, майже третина українців вважає ЗМІ одним із найдієвішим засобів захисту своїх прав.

ДЖЕРЕЛО: humanrights.org.ua

ДЖЕРЕЛО: humanrights.org.ua

Наприклад, влітку цього року ЗМІ поширили інформацію про те, що депутат Києво-Святошинської районної ради від БПП Олександр Паламарчук погрожував та застосовував фізичну силу до 16-річного Сергія Чагарова за критичні дописи у Facebook.

Відеозапис із погрозами:

Інформацію почали поширювати в ЗМІ та соціальних мережах. Згодом депутат публічно попросив пробачення в хлопця.

На цьому історія не завершилась: за півтора місяця вийшов сюжет від «Слідство.Інфо» про корупційні схеми, проти яких боровся підліток у своєму селі, та погрози, які продовжили застосовувати до нього представники місцевої адміністрації.

Києво-Святошинська районна поліція спочатку закрила кримінальну справу на депутата Олександра Паламарчука. За деякий час її зобов’язали поновити розслідування.

На основі воркшопів «Демократія в рамках та поза ними», які провела Democracy Reporting International в Одесі 9-10 та 16-17 вересня 2017 року, та матеріалів регіонального координатора DRI в Одесі Дмитра Коваля.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

Реклама

comments powered by Disqus