Як захистити свій проект

workspace

Правила для дизайнерів, які можна застосувати в будь-якій сфері

Щоб замовник залишився задоволеним після презентації проекту, потрібно мати досвід переговорів і розуміти принципи спілкування з клієнтом. Ринат Магомедов пройшов шлях від фрилансера до керівника відділу дизайну і проектування в Promodo, а значить, захистив не один проект. Сам дизайнер каже, що м’які навички приходять тільки з досвідом, але все ж поділився власними правилами роботи під час своєї лекції для освітньої платформи Projector.

Визначити рівень

Перше, що потрібно зробити взагалі в будь-якій роботі, – визначити рівень усіх учасників процесу за теорією життєвого циклу від Поля Герсі та Кена Бланшара. Її суть полягає в тому, що кожен, потрапляючи на нову професійну територію, проходить 4 рівні: «дитина», «підліток», «доросла людина» і «зріла досвідчена людина».

Від рівня співробітника залежить те, як з ним комунікуватиме керівник. «Дитина» повинна отримувати чіткі директиви, проговорені до найменших дрібниць. Наприклад, новачку-дизайнеру слід показати, у якій програмі працювати, якого кольору повинен бути банер, куди його зберігати і кому написати про завершення роботи. «Підлітка» треба підтягувати: давати менше вказівок, більше довіряти, але все ж коригувати роботу в процесі. Можна просто сказати: «Нам потрібен банер, усе, як завжди», – а потім перевірити результат.

Далі – складніші рівні. «Дорослу людину» треба просто підтримувати в її роботі: сказати, що є клієнт, що запускаємо проект, пояснити, для чого. А от «зрілому» професіоналу кажуть просто: «Є проект», – і делегують йому всі функції, а він уже сам вирішує, що і як робити. При цьому категорично заборонено поводитися з досвідченими професіоналами, як з новачками, і навпаки. Уміння обрати правильну модель поведінки називається ситуаційним керівництвом.

Перебування на якомусь рівні зрілості в дизайні ще не означає, що цей рівень можна спроектувати й на іншу діяльність. Людина розвивається за Т-подібною моделлю: вертикальна лінія – те, що ти вмієш круто й ідеально, горизонтальна лінія – здатність перелаштуватися й зрозуміти те, у чому ти не зовсім профі. Саме розуміння цього принципу робить аматора спеціалістом, який може вчитися нового, не зациклюючись на високому рівні зрілості в якійсь сфері.

Так от, до чого це все. Треба розуміти, що ваш клієнт може бути на іншому рівні зрілості та розвитку в певній темі, наприклад, у дизайні. Тож, захищаючи свій проект, говорити з ним треба так, аби він розумів, що йому хочуть сказати. Це основа, без якої нікуди, а тепер власне правила.

workspace 2

Реклама

Правила захисту проекту

Клієнт – це теж людина. Часто дизайнер, що працює не в офісі, перебуває у своєрідній зоні комфорту, і будь-яка зустріч із клієнтом, а тим більше захист проекту, стає стресом. Він думає, що замовник – монстр, і їде на зустріч із думкою про те, як його рознесуть. На складних переговорах радять використовувати тактику «забув ручку»: починається нарада, усі сидять із серйозними обличчями, і раптом ти кажеш, що не маєш ручки, – хтось починає її шукати, атмосфера стає менш напруженою, клієнт виявляє емпатію, бо це банальна людська ситуація.

Узагалі західні клієнти ніколи не починають діалог з бізнесу: їм важливо спочатку поговорити про погоду, політику, мистецтво, родину, а вже потім про справи. І це абсолютно логічно: ніхто не хоче працювати з мудаками. Тому завжди намагайся показати свої людські якості, а також спонукати до їх виявлення клієнта: він теж людина.

Людина – калейдоскоп потреб. Тебе не просто так просять намалювати банер: від тебе очікують задоволення якоїсь конкретної потреби. Зрозуміти, якої саме, – це розділити бачення клієнта, і, якщо тобі це вдасться, тобі віддадуть усе. Але визначити справжню потребу можна лише після суттєвої практики. Звісно, тобі відразу скажуть про власні сподівання – це зветься «відкрита потреба». Утім, за цими словами є й прихована потреба. Наприклад, шеф ходить із колегами до лазні, і там йому сказали, що в його конкурентів дуже крутий сайт. І тоді його прихована, справжня потреба – зробити сайт кращим, ніж у конкурентів, щоб у лазні оцінили. Щоб зрозуміти приховану потребу, треба змоделювати ситуацію, порадитися з більш досвідченими колегами й не боятися ставити правильні питання.

Ніколи не показуй, що тобі потрібен проект (бо закінчилися гроші, для прикладу). Натомість кажи: «Я хочу виконати цей проект, тому що бачу в ньому перспективу і мені цікаво взятися за його розвиток». Інакше клієнт зрозуміє, що в тебе є потреба працювати з ним за будь-яку ціну, і сяде тобі на шию.

Більше запитань. Дизайнера часто сприймають як щось пухнасте й творче, тож тобі можуть пробачити навіть безліч безглуздих запитань. Головне – не бійся їх озвучувати. Попроси когось записувати відповіді клієнта, а сам(-а) генеруй дедалі більше нових запитань. Це теж допоможе зрозуміти приховану потребу.

workspace 3Не бійся сказати «ні». Покажи, що ти експерт і не просто так стоїш перед цими людьми. Якщо тобі говорять дурню, скажи про це в м’якій формі, але в жодному разі не погоджуйся з клієнтом. Поясни, що ти приймаєш рішення відповідально і можеш їх обґрунтувати, а для того щоб визначити, які питання й претензії можуть бути до тебе, використовуй метод «6 капелюхів мислення». Його можна знайти в однойменній книзі Едварда де Боно. Суть у тому, щоб сприймати ідеї в шести різних ролях: від песиміста-критика до фанатика. Так ти зможеш виявити ті проблеми й нюанси, які не були помітними відразу. А ще ці ролі можна роздавати членам команди під час наради: так ви зробите ваші зустрічі дійсно ефективними.

«Як ми зрозуміємо, що ви щасливі?» Це останнє запитання, яке обов’язково повинно прозвучати. Завдання ти розумієш, про потреби знаєш, бюджет узгодили, але ти можеш навіть не здогадуватися, що щасливим клієнта зроблять щотижневі звіти або залучення його дружини до процесу вибору кольорової гами. Зазвичай після такого запитання ти слухаєш 5-7 секунд тиші, а потім тобі озвучують найважливіший інсайт. Головне – не втратити його, тож запиши, уточни в клієнта і транслюй на всю команду, щоб ви працювали з єдиним баченням процесу.

Ну, і останнє. Коли вже клієнт упевнений у твоєму високому рівні професіоналізму, не дозволяй мавпочці сісти тобі на шию. Тобі можуть перекинути роботу, про яку ніхто не домовлявся із самого початку. Мовляв, зроби візитку / подивися розсилку / проаналізуй конкурентів: ти ж дизайнер, це година для тебе. Так, це твоя година, тож домовся і про план роботи, і про оплату, і про дедлайни. Нічого не роби безкоштовно – підходить до всього, кажучи про бізнес.

Почитати

На тему ефективної комунікації написано багато книг, але Ринат радить до прочитання три:

І пам’ятай: не треба бути хорошим для всіх, треба бути просто класним дизайнером.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus