«Це лише егоїстичний альтруїзм» – хто й чому організовує YouthDay

studway travelfest 13

Про що цей фестиваль і які цінності він пропагує

Цьогоріч фестиваль молодіжних ініціатив YouthDay удруге відбудеться в парку імені Тараса Шевченка 24 червня. День молодіжних активностей пропагує ідеї рівності та взаємодопомоги, екоспоживання і взаємоповаги, розвитку й самовдосконалення, а ми цілком поділяємо такі цінності.

Свято на День молоді створюють такі ж люди, як і ти: молоді, активні, без стереотипів і зайвого офіціозу. Розповідаємо про обличчя команди YouthDay і запрошуємо на фестиваль!

Іван Ніколенко, один з організаторів YouthDay

nikolenkoУсі організатори YouthDay – волонтери. Людям потрібна інформація про можливості або розваги – ми допомагаємо їм це отримати. Проте ми точно б не впоралися без допомоги, бо не можемо постійно приділяти увагу фесту, тому волонтерство і є однією з цінностей YouthDay.


Варто допомагати там, куди дістають руки: друзям, родичам, у сфері своїх інтересів, жінці з важкою сумкою. Я волонтерив і на Київському прайді, а в університеті був головою студради студмістечка. 

Люди постійно допомагають одне одному, тому можна зробити висновок, що ми схильні до цього за своєю природою. Суть громадського активізму в тому, щоб припинити поділяти на «своїх» і «чужих» або хоча б якомога розширити межі «своїх».

Культуру взаємодопомоги треба виховувати, поступово підвищуючи рівень залученості людей, починаючи з низького порогу входу, диванних і домашніх дій: економії ресурсів, сортування сміття тощо. І показати, що допомагати треба не лише тоді, коли тобі вигідно.

Ми повинні навчитися взаємодопомоги вже зараз, бо вона нам буде потрібна в старості. Так, у деяких аспектах допомога – лише егоїстичний альтруїзм. Утім, його можна застосовувати, але варто розуміти, де слід шукати особистої вигоди. Інакше отримаєш зовсім не те, чого очікував.

Реклама

Поліна Горлач, організаторка Літературної сцени

gorlach (1)Самоорганізація – одна з ключових цінностей YouthDay. Ти ні від кого не залежиш, відповідаєш тільки перед собою, нікого не можеш підставити чи підвести. Так молодь показує, що вона вже достатньо доросла й відповідальна, що її необов’язково контролювати, вказувати, що і як робити. Коли ти самоорганізований, ти можеш на рівних спілкуватися зі старшими, показувати, що ти професіонал і людина слова. 

Фактично все моє життя проходить під гаслом «самоорганізації». Я з тих, кого називають «понаехали», не киянка. Винаймаю квартиру, навчаюся за індивідуальним графіком в університеті, працюю, організовую літівенти. Якби не вміла самоорганізовуватись, то все життя давно пішло б під укіс.

Головне – грамотно розподілити час і сили відповідно до важливості та власних ресурсів, тверезо оцінювати себе і фактор взаємодії з іншою людиною. Наприклад, готуючи програми для Літсцени, я орієнтувалася на те, чи матиме цей поет чи поетеса час, чи буде в Києві, чи згодиться читати без гонорару.

Я думаю, самоорганізованість повинна бути невіддільною частиною життя. Як то кажуть, сам не вчишся, то життя навчить: дедлайни горітимуть, ти нічого не встигатимеш і забуватимеш найпотрібніше. А кожен наш день – це нова відповідальність. 


Анна Куценко, директорка Київського молодіжного центру

kutsenko (1)

Я дуже часто чую, що молоді люди безпомічні й непристосовані. Для того, щоб зруйнувати упередження, треба давати нам можливість не лише приймати рішення, а й відповідати за них. Два роки тому я першою підтримала ідею проведення Дня молоді самою ж молоддю, бо мені важливо боротися проти стереотипів. Кожен проект центру є втіленням ідей керівників проекту. Я не вигадую, чим їм займатися: вони самі пропонують.

Також важливо руйнувати стереотипи й про старші покоління, не забувати й про їхній життєвий досвід, який може бути корисним.

Ірина Бондар, організаторка Ярмарку соціальних підприємств

bondar (1)Я власниця салону нігтьової естетики, наша соціальна сторона – надання безкоштовних послуг людям літнього віку. Соціальне підприємництво – це бізнес, спрямований на вирішення певної соціальної проблеми. Спектр сфер впливу досить широкий. У нас це наразі щось маловідоме, непопулярне і часто незрозуміле.

Я люблю таке, мені важливо створювати нове: розробляти власні методи, досліджувати поєднання різних сфер. Я працюю в ліцеї бізнесу, за фахом я психолог та арт-терапевт, тому керую напрямом «Розвиток емоційного інтелекту». Ми даємо бізнес-знання ичерез творчі методики або ж розвиваємо емоційний інтелект на уроках фізики.


Ідея провести такий ярмарок виникла давно. Я зрозуміла, що соціальні підприємці дуже рідко виходять у люди. Клієнти не знають, що, купуючи тістечка за ринковою ціною, вони можуть надавати робоче місце людині з аутизмом, що один манікюр у нашому салоні подарує таку саму послугу самотній бабусі. Треба, щоб про нашу діяльність знали: ми ж задля людей це все робимо. Ми хочемо надихнути користуватися такими товарами й послугами, продемонструвати змогу заробляти заради вирішення актуальних проблем.


Соціальний бізнес привчає пропонувати якісний товар за обґрунтовану ціну, ти вчишся не знецінювати свою працю й бути чесним, сам обираєш проблему, над якою працюватимеш. Бізнес може відрізнятися ціною, ексклюзивністю продукту, унікальністю послуги, підходом, але головна особливість полягає в тому, що ми робимо свою справу і водночас вирішуємо актуальні проблеми, не чекаючи, поки хтось робитиме це за нас.

Лев Левицький, координатор YouthDay

levitskiyЕйджизм, тобто дискримінацію за віком, часто вважають проблемою молоді. Проте це ширше поняття: ейджизм – це і «підростеш, тоді й поговоримо», і «що ти можеш знати на старості років».

Особисто я рідко стикаюся з ейджизмом, проте так було не завжди. У школі та університеті це траплялося постійно, було безліч ситуацій, коли у відповідь на свої аргументи чув: «Я вдвічі старший/-а». Та врешті своїми вчинками, діями й проектами я заслужив повагу навіть упереджених до мого віку. Люди й далі проводять паралель між віком, знаннями й уміннями, але тільки тому, що їм дозволяють це робити. Тож головне – не відступати й не здаватися, адже значення має лише готовність іти вперед.

Різні форми дискримінації будуть завжди, та це не означає, що їх потрібно толерувати й дозволяти таким ідеям поширюватися. Наш фестиваль бореться проти ейджизму єдиним дієвим способом – об’єднує людей на основі спільних цінностей незалежно від віку, статі й походження. Серед нашої команди є школярі й люди літнього віку, наші активності підходять кожному. Ми про молодість, а не про вік.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus