Зустріч зі справжніми лідерами: як знайти своє місце у світі?

зустріч

Київська школа економіки (KSE) провела зустріч зі справжніми лідерами – музикантом і громадським активістом Святославом Вакарчуком, заступником голови НБУ Дмитром Сологубом, генеральним директором «Майкрософт Україна» Надією Васильєвою та президентом KSE Тимофієм Миловановим. Ми побували на події та записали їхні думки, що стосуються освіти, майбутнього та особистого щастя.

Надія Васильєва про роботу майбутнього

Сьогодні відбувається так звана «еволюція співробітника»: все менше людей хочуть сидіти в офісі з дев’ятої ранку й до шостої вечора, все більше не бажають використовувати застарілий корпоративний комп’ютер чи телефон. Співробітник, який «еволюціонував», прагне бути креативним та самостійно шукати рішення для завдань, які перед ним ставить роботодавець. Крім того, накопичення великої кількості знань перестало бути конкурентною перевагою, адже інформація постійно змінюється.

Що ж таке майбутнє?

  • Можливість працювати в будь-який зручний час, незалежно від місця. Тепер працівника контролюють не за кількістю годин, які він провів у офісі, а за якістю виконання поставлених перед ним завдань.
  • Тренд BYOD (Bring Your Own Device). Перекладається як «принось власний пристрій» і означає можливість роботи за особистим гаджетом (до прикладу, ноутбуком). Головне, щоб твій пристрій мав доступ до корпоративної інформації та додатків.
  • Спільна робота та обмін інформацією. Сьогодні ми повинні одночасно працювати над тим чи іншим проектом, разом змінювати та створювати – це допоможе йти в ногу зі світом, який дуже швидко змінюється.
  • Пошук навчальних ресурсів. Наприклад, «Студвей» нещодавно пояснював, як успішно завершити онлайн-курс.

спікер

Які професії актуальні?

Новим трендом стали великі дані (Big Data). Сьогодні ми використовуємо лише 10 % даних, які накопичилися у світі, тому інформація – це новий ресурс, який може принести великі прибутки. Втім, для того щоб стати спеціалістом з Big Data, необхідно оволодіти знаннями з математики, алгоритмічної логіки, кодування (для правильної ідентифікації даних), мати уявлення про статистичну інформацію та розуміти як працюють бізнес-моделі.

Цю тенденцію відображають і принципи освіти майбутнього: ними стали математика, цифрове сприйняття світу та вміння обробляти інформацію.

Крім того, актуальні професії можна визначити абревіатурою STEAM (Science Technology Engineering Arts Mathematics) – наука, технології, інженерія, мистецтво, математика. Слово Art (мистецтво) знову ж таки нагадує про важливість креативності, адже сьогодні дизайн інтегрується в технологічний бізнес.

І трохи мотивації: якщо залучити хоча б 1 % населення до STEAM, ВВП (внутрішній валовий продукт) країни зросте до 50 мільярдів доларів.

Протягом наступних 20 хвилин людство надішле 4,5 мільярдів електронних листів, скачає 9 тисяч мобільних програм і напише 45 мільйонів запитів у Google. Новий світ динамічний та швидкий, і об’єми нової інформації можуть просто «змити». Саме тому необхідно «осідлати» цю хвилю та залишатися в тренді.

Реклама

Дмитро Сологуб про зв’язок між матеріальним успіхом та освітою

сологубПриклади Стіва Джобса та Марка Цукерберга, які кинули навчання, однак спромоглися заробити мільярди, вже стали практично канонічними. Я на власному досвіді пересвідчився, що освіта – частина успіху. Це пояснюється тим, що під час навчання ми отримуємо не тільки теоретичні знання (так звані hard skills), але й напрацьовуємо soft skills – комунікаційні та управлінські навички. Саме корисні знайомства, вміння спілкуватися та інші soft skills можуть стати вирішальними під час просування кар’єрними сходинками.

Не існує визначеного зв’язку між матеріальним успіхом та освітою, однак варто пам’ятати, що світ – це конкуренте середовище, і вища освіта може стати твоєю перевагою.

Тимофій Милованов про переваги американської освіти

спікер2Щоб досягти успіху, потрібно бути більш агресивним – більше читати, менше спати, докладати зусилля. Сучасний світ вимагає від людини постійної генерації ідей, їхньої демонстрації та втілення в життя. Тому необхідно стати нахабним – цьому повинна навчати українська освіта, але вона не стимулює бути іншим, йти проти системи. Американські освітні реалії навпаки – підтримують нових та нестандартних людей.

Дещиця натхнення від Святослава Вакарчука

вакарчук2

Передісторія:

Почати варто з минулого: перед тим як стати музикантом, Святослав Вакарчук мріяв про кар’єру фізика. У підлітковому віці у нього з’явився потяг до точних наук, тоді ж він захопився західним рок-н-ролом. Під час навчання на фізичному факультеті почав грати в гурті, і приблизно через два роки зрозумів, що… не розуміє, хто він – фізик чи музикант. У 1998 році гурту запропонували переїхати в Київ та професійно займатися музикою, і це поставило Святослава перед важким вибором: займатися хобі, яке не приносило грошей, чи стати науковцем. Незважаючи на те, що все оточення музиканта вважало його рішення неправильним, він усе-таки його прийняв… і потім ще довго вагався, чи було воно вірним. Сумніви розвіялися лише в той момент, коли він таки став відомим музикантом.

Висновки кумира:

Ця історія може відповісти на запитання «Як бути щасливим, як самореалізуватися?». Щастя – це доволі ефемерна річ, яка не завжди співвідноситься з матеріальним чи суспільним успіхом. Проблема вітчизняних реалій у тому, що українське суспільство є одним із найбільш консервативних, коли йдеться про вибір майбутнього. Навіть якщо людина зможе перебороти культ батьків, які «знають краще», вона обов’язково зіткнеться з тиском соціуму. У такій ситуації дуже легко втратити свою особистість, тому основне повідомлення: не бійся бути собою. Тільки ти знаєш, хто ти насправді, чого ти хочеш і що робить тебе дійсно щасливим.

Тому визначся, що ж таке щастя особисто для тебе, і в момент серйозного життєвого вибору керуйся саме ним. Якщо ти поставиш це нераціональне щастя на перше місце, то згодом відчуєш, що інші речі – успіх, прибутки, кар’єра – прийдуть слідом.

Фото: Kyiv School of Economics

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus