Вступна кампанія: у напрямку до нового дивного світу

вступна

Вступна кампанія – час подачі документів в омріяний виш на омріяну спеціальність – тривала в Україні з 10 липня. На першому її етапі лідерами за кількістю поданих заяв стали Львівський національний університет імені І. Франка, Київський національний університет імені Т. Шевченка та Національний університет «Львівська політехніка».

Прийом документів вищі навчальні заклади завершили 31 липня – якщо вступ не передбачав додаткових вступних іспитів, співбесід і творчих конкурсів, якщо ж ні, то прийом документів завершувався на тиждень раніше − 24 липня.

Міністерство освіти цього року знову внесло зміни до процедури вступу у виші. Це обумовлено наданням більшої автономії ВНЗ і закріпленим за ними правом також визначати процедуру вступу для своїх майбутніх студентів. Так, виші можуть впливати на формування конкурсного бала вступника, присвоюючи різні вагові коефіцієнти складовим цього бала, що складається із середнього бала атестата й результатів ЗНО. Додаткові бали вступник отримує, якщо має перемоги на Всеукраїнських олімпіадах, конкурсах наукових робіт Малої академії наук і т. д. Також виш, аби виявити абітурієнтів із відповідними профільними навичками, може зробити обов’язковим проходження співбесіди чи написання творчого завдання.

Подати документи можна і в електронній формі. При цьому також визначається пріоритетність вишів відповідно до сил, бажань і можливостей абітурієнта.

Розуміючи, що запитання в абітурієнтів і особливо у їхніх мам усе одно виникатимуть, МОН забезпечило вступній кампанії інформаційну підтримку. У мережі поширюються інфографіки з алгоритмом подачі документів, діє гаряча лінія «Вступна кампанія 2015», а громадська організація «Опора» надає безкоштовні консультації щодо вступу.

Усе одно період вступної кампанії завжди напружений і супроводжується певним набором проблем, які дозволяють помітити, які правила зовсім не працюють, а які ще потребують вдосконалення.

«Студвей» цікавився в експертів, як проходили вступна кампанія, та спілкувався із самими абітурієнтами.

Експерти

Володимир Бугров – проректор із науково-педагогічної роботи КНУ імені Т. Шевченка:

бугров

«Практично з усіх спеціальностей, які ми маємо в університеті, достатньо високий конкурс заяв. Найголовніше − те, що абітурієнти ставлять досить високі пріоритети. Усі місця державного замовлення перекриті першим, другим і третім пріоритетами. Люди обирають нас як основне місце для вступу.

Вступна кампанія забезпечується автоматизованими інформаційними системами. Це база даних Українського центру оцінювання якості освіти та Єдина державна електронна база з питань освіти. Тому проблем із недобропорядністю чи шахрайством немає».

Володимир Бугров розповів, що університет зробив багато для того, щоби пояснити абітурієнтам і їхнім батькам умови прийому. Адімінстрація університету у свою чергу зверталася до Міносвіти за конкретними роз’ясненнями. Наприклад, щодо питання нарахування конкурсних балів. Усі пояснення, скани-копії листів можна знайти на офіційному веб-сайті вишу.

На запитання, чи користувався університет своїм правом певної автономії в організації вступного процесу, експерт відповів: «Ми дещо модифікували розділ про талановитих абітурієнтів: наприклад, переможець олімпіади з історії за міністерськими рекомендаціями може вступати з додатковими конкурсними балами скрізь, де профільним предметом є історія.

Кожен предмет відповідає певній спеціалізації. Якщо ти є фахівцем з історії, то маєш подаватися на історичні чи на філософські факультети, а не на міжнародні відносини. Якщо ти розумієшся на математиці, то маєш йти на математику чи на кібернетику, а не на економічні спеціальності.

Це право університету, обумовлене автономією вишів. Щодо іншого ми повністю керуємося рекомендаціями МОНу».

Також ми поцікавилися, що робити із проблемою «батьків і дітей» під час процесу подачі документів. Це викликало в експерта усмішку: «Цей момент, коли абітурієнта оточують мама, тато, бабуся, дідусь і собачка, а він не може нормально подати документи… Я не переконаний, що варто закріплювати у правилах прийому норму, що приходити з батьками заборонено, але точно варто наголошувати на самостійності вибору вступника».

І, наостанок, побажання абітурієнтам: «Визначитися, ким хочете бути, і не гнатися за оманою моди».

Вокс-поп

Ліна Роговська – абітурієнтка:

роговська

«Обрала для себе філологічну спеціальність у КНУ. Це для мене все. Найтяжчий етап − коли ти ще не впевнений, що кудись вступиш. Коли сидиш, оновлюєш списки і не знаєш, чи займе хтось твоє місце.

Київський національний університет − моя мрія років із 10. Для мене має значення його статусність і розташування. Я дуже люблю Київ, хочу там жити, тому поєдную приємне з корисним: жити в місті, яке подобається, та навчатися в бажаному виші.

Мене на жоден іспит не супроводжували батьки чи ще хтось. Навіть на апеляцію я їздила сама. Але підтримка (хоча б телефонна) дуже важлива. У пунктах проведення ЗНО багато батьків – це якраз те, що я не полюбляю».

Сніжана Гладир – абітурієнтка:

гладир

«Я звертала увагу на ринок праці, дивилася, які спеціальності цього року найбільш затребувані. Обрала журналістику, бо це та професія, яка буде актуальна завжди. Свій вибір я зупинила на Київському університеті імені Б. Грінченка.

Цьогорічна вступна кампанія − це хаос і багато непорозумінь, які випали на долю абітурієнтів. Перше, що мене дуже вразило, − те, що не кожен виш викладає на сайті перелік документів, які потрібні для вступу. Я приїжджала, подавала документи особисто, і в мене часто не було потрібних. Друге − ставлення членів приймальної комісії. Вони не відповідають на уточнювальні запитання щодо вступу. І третя проблема – це електронна система подачі. Це просто реєстрація в базі, проте сьогодні я й досі не допущена до конкурсу. Тому краще подавати особисто.

Я б закріпила положення про те, що абітурієнти повинні подавати документи самостійно. Великі черги: мама, тато, брат, сестра, хрещені і одна дитина, яка йде подавати документи. Ми займаємо чергу о 4-5 ранку, аби встигнути подати папери до вишу».

Вступна кампанія – це справді гаряча пора, така собі ініціація до дорослого студентського життя.  Нерви, напруга та хвилювання швидко минають. Після цього – новий дивний світ. У будь-якому разі новий і в будь-якому разі дивний. Бо невідомий. «Студвей» рекомендує.

Фото: stock-up, соцмережі.

Запис радіопередачі можна прослухати за посиланням.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus