Встигнути все, або Як не гаяти час в університеті

хлопець

Текст прописаний студентам, які:
– сумніваються, чи вступати на магістратуру;
– бояться суміщати роботу з навчанням;
– не певні, наскільки виправданою є активність поза університетом.

Ми відвідали студентські обговорення, на яких учасники сперечалися щодо одвічних дилем: робота vs навчання, магістратура vs бакалаврат, університет vs самодіяльність.
Учасники дискусії – студенти старших курсів КНУ ім. Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії: Мар’яна Кавценюк, Анастасія Фітісова, Марія Куделя, Тетяна Жерьобкіна. Модератор: Єгор Стадний, аналітик, виконавчий директор аналітичного центру «CEDOS».
Маєш свою думку з цього приводу? Ділися у коментарях до тексту!

Як суміщати роботу та навчання?

Думка 1. Університет – це розгалужена система соціальних зв’язків. За час навчання ти отримуєш масу знайомств з інших сфер, вишів та курсів. Чим раніше йдеш працювати, тим менше шансів створити мережу позанавчальних контактів. Окрім цього, на молодших курсах ти отримуєш основну базу знань зі спеціальності. Тому краще не відволікатись на роботу. Ось на старших курсах варто випробувати себе на робочому місці – отримати досвід, який завжди потрібен роботодавцям.

Думка 2. Є один випадок, коли роботу із навчанням суміщати корисно – це коли студент точно знає, чим займатиметься після випуску. Якщо не зовсім ясно, що робити потім, то краще використовувати всі можливості університету. Це місце, де вчаться працювати з інформацією і більше читати, виховують професійну культуру.

Університет ізольований від ринку праці. Під час навчання можна роззирнутися, випробувати себе у різних напрямках. Однак не зволікай, бо якщо будеш шукати роботу не на старших курсах, а на наступний день після випускного, то отримаєш депресію, адже швидше всього відразу роботу не знайдеш.

Думка 3. Робота під час навчання залежить від факультету. Навіть якщо у тебе хороший графік і ти не пропускаєш пари, все одно залишається мало часу на самопідготовку. Є спеціальності, де кожна пропущена пара робить з тебе гіршого спеціаліста.

Починати працювати потрібно на останніх курсах, а ось рано починати не варто. Робота дає практичні навички. Окрім неї, можна проходити стажування. Все це – гарантія, що закінчення університету не застане зненацька. Це вчить фінансовій грамотності, а додаткові кошти у кишені – можливість розвиватися поза університетом (курси іноземної мови, програмування тощо). Чим більше у людини навантаження, тим менше часу на прокрастинацію.

хлопець 2

Реклама

Чи варто вступати до магістратури?

Думка 1. Дослідження показують, що 96% студентів, які навчаються на бакалавраті, планують вступати до магістратури. Бакалаврська освіта – це повна вища освіта, а магістерський рівень – можливість реалізовувати свої наукові проекти. Хоча у нас магістратура виглядає симуляцією, адже колишній спеціалітет взяли і помножили на два роки (за Законом «Про вищу освіту» освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» скасовано, а усіх спеціалістів прирівняно до магістрів – «Студвей»).

Потрібно спершу подивитись, хто читатиме предмети на 5-6 курсі. Якщо це ті ж самі прізвища і навіть ті самі курси з дещо зміненими назвами, задумайся, чи варто витрачати на них час.

Думка 2. Що дає магістратура? Згідно із задумом болонської системи це означає перехід від практичних бакалаврських навичок до науково-теоретичної діяльності.

Магістратура має свої переваги:

  1. Це другий шанс для тих, хто зрозумів, що спеціальність йому не до душі. Можна скористатись правом перехресного вступу та повчитись за іншим напрямком.
  2. Це дуже хороший інструмент, який згладжує етап переходу до самостійного дорослого життя.
  3. Можливість надолужити все згаяне за чотири роки, якщо раптом на 4 курсі стало зрозуміло, що твоя спеціальність тобі подобається.
  4. Продовження роботи з науковим керівником і шлях у науку.
  5. Суспільство поважає диплом магістра більше за бакалавра.

В ідеальному варіанті магістратура – це перша сходинка в академічній діяльності, хоча у нас розуміння цього відсутнє.

Є й інші причини, чому люди йдуть туди навчатись:

  • можливість ще два роки нічого не робити;
  • захист від армії;
  • «щоб мама не засмучувалась»;
  • «щоб мама не кричала».

Мами переживають, бо переконані, що усі підуть після випуску влаштовуватись у держустанови, а там без диплому магістра ніяк.

холод

Активність поза навчанням: так чи ні, і для чого?

Думка 1. Це питання пов’язане з трудовою діяльністю. Активність студентів більша там, де йдеться про розваги, а не, наприклад, про вибори до органів студентського самоврядування.

Сидіти за книжками і просто вчитися – це дуже нудно. Треба десь застосовувати свої знання та навички. Важко уявити, що хтось може стояти на позиції «проти» активності поза академічною діяльністю. Студенти мають спрямовувати свої сили на щось корисне.

Думка 2. Активність може бути у формі дебатних та інтелектуальних клубів, також при університетах є наукові гуртки. Окрім цього стандартно у вишах є 3 органи: студпарламент, профбюро та наукове товариство. Вони не тільки допомагають студентам розвиватись, але і влаштовують різні розважальні конкурси. Щоправда, профком ще проїзні купує.

Наукові товариства – імітаційна форма вищої освіти. Вони проводять різні конференції, на які зазвичай усі подають свої тези, щоб отримати додаткові бали для вступу у магістратуру. Та у будь-якому разі корисніше брати участь у якихось інтелектуальних речах.

Думка 3. В усіх університетських активностях має бути інституційна складова – це можливість залишити свій досвід і напрацювання у спадок молодшим курсам. Студентське самоврядування може не тільки конкурси краси влаштовувати.

Вони можуть зайнятись логістикою вибору дисциплін, популяризувати академічну доброчесність, щоб у неформальному спілкуванні було соромно сказати, що хтось десь щось списав, комусь щось заплатив. У нас поки бракує того, щоб одне покоління працювало на благо наступного.

Три головні висновки:

  • треба починати працювати під час навчання, але на старших курсах;
  • треба вступати у магістратуру, щоб «мама не кричала» або якщо ти мрієш про Нобелівку;
  • треба діяти поза лекціями і семінарами, але бажано, щоб це було щось інтелектуальне.

Захід відбувся за підтримки МФ «Відродження», посольства Швеції, «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів» в межах програми стажування студентів ВНЗ на базі аналітичних центрів.

Фото: sitebuilderreport.com/stock-up, соцмережі.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus