Як вступити до шведського вишу та отримати повну стипендію Visby

Не буду детально розповідати про стипендію Шведського Інституту — якщо ви цікавилися можливостями вчитися за кордоном, про неї, напевно, чули. Нижче алгоритм пошуку програм та подачі документів до шведських вишів, і бонусом — практичні поради по написанню мотивацій та рекомендацій.

NB: Вступ до університету та подача на стипендію — це ДВА майже паралельні процеси з різними форматами мотиваційних та рекомендаційних листів. Проблема в тому, що подаватися можна максимум на 4 програми, і на кожну з них окремо готувати пакети “стипендійних” документів ще тоді, коли ви не знаєте, вас беруть чи ні. Тобто в сумі виходить 4+4 пакети.

NB: Вступити до університету потрібно з першої спроби, якщо вас зарахують у резервний список, ваша стипендійна заявка не розглядатиметься узагалі.

Вступ до вишів

1. Заходимо на сайт Шведського Інституту (SI) і скачуємо перелік магістерських програм (Eligible programmes), що підпадають під стипендію. Щороку наприкінці листопада — на початку грудня він оновлюється, але не суттєво, 90–95% програм “мігрують” із року в рік. Якщо проблема фінансування не стоїть, пропускайте цей пункт, обирайте будь-які програми на Universityadmissions.se.

2. Обравши програми, заходимо на сайти університетів та дивимося, які вимоги до аплікантів ставлять, та які документи вимагають для подачі. Деяким вишам потрібні рекомендації, резюме, мотивації, деяким достатньо диплома та сертифіката IELTS чи TOEFL.

NB: На відміну від програм Erasmus Mundus чи Fulbright, куди можна подаватися на магістерські спеціальності, відмінні від бакалаврських, якщо є відповідний досвід роботи, у Швеції часто вимагають, щоб бакалавр був близький до магістерської програми, на яку подаєтеся. Так, мій економічний диплом не підійшов деяким ”медійним” програмам, навіть попри роки професійного досвіду. Якщо є найменші сумніви, пишіть листи програмним координаторам (як правило, вони відповідають протягом кількох днів), аби не витрачати час на спеціальності, де вас відсіють на першому ж етапі.

3. Подача документів відбувається централізовано через сайт Universityadmissions.se. Заявка за всі програми платна (900 шведських крон = 2700 грн). Зареєструватися потрібно до 16 січня, заплатити та завантажити всі документи — до 1 лютого. Основні дедлайни можна переглянути тут.

конспекти4. Готуємо необхідні документи. Серед обов’язкових:

  • копія першої сторінки закордонного паспорта;
  • дипломи з додатками, відскановані у кольорі так, щоб було чітко видно номери;
  • Переклади дипломів та додатків. Увага: нотаріального завірення не потрібно! Достатньо перекладу в будь-якій агенції, де вам поставлять штамп англійською, що він вірний. Щоб зекономити, можна перекласти документи самостійно, а потім віддати у бюро перекладів на вичитку за півціни (пошукайте в інтернеті агентства, які надають такі послуги). Нотаріальне завірення — це просто викинуті на вітер гроші, оскільки завіряють готовий переклад (зі штампами агенції) українською мовою, і потім його ж потрібно перекладати на англійську, бо ніхто не зрозуміє, що на нотаріальному штампі написано. Нотаріальне завірення потрібно лише тоді, коли про це просять, але я не зустрічала такої вимоги на жодному з сайтів тутешніх вишів;
  • сертифікат про володіння англійською мовою (якщо вчилися не на англомовних програмах). Я свого часу обрала IELTS (він мені видався більш логічним та зрозумілим), хоча декому, навпаки, подобається TOEFL. У випадку з TOEFL iBT доведеться просити, щоб його відправили напряму у Швецію, тоді як IELTS просто сканується і завантажується разом з іншими документами. Про відмінності між ними можна прочитати тут. По тому, як самостійно підготуватися до тестів, можу написати окремий пост, якщо потрібно. Головне — пам’ятати, що вони демонструють не стільки ваш рівень англійської, як підготовку до самого тесту, тому потрібно просто набивати руку на попередніх зразках, яких в Інтернеті хоч греблю гати. Про всі сертифікати, які приймаються, читайте тут, а детальні вимоги для українців і до тих, хто тільки закінчує бакалаврат, можна знайти тут.

    Деякі програми вимагають додатково резюме, рекомендаційні та мотиваційні листи, коротко зміст дипломної роботи тощо. Як правило, їх форма довільна.
    Детально і практично про те, як готувати мотиваційні та рекомендаційні листи, я писала тут.

Реклама

Подача на стипендію

Завантаживши усі документи на Universityadmissions, готуємо документи для Swedish Institute. Їх усього три, але роботи від цього не менше:

1. CV обов’язково у форматі Europass і не більше, ніж на 3 сторінки!

2. Letter of Reference — у спеціальному форматі на максимум дві сторінки, зразок скачується на сайті SI, торік він включав три питання:

  • In your opinion, how would a SI scholarship for studies in Sweden be valuable for the professional and academic development of the applicant?
  • Please, evaluate the applicant’s leadership capability and potential to play a role in development of the society.
  • Please, describe in what way your organization/university/enterprise would benefit is the applicant was granted a SI scholarship (if applicable).

робочий процес3. Motivation letter — формат SI, скачується на сайті. Складається з 5 питань, відповідь на кожне не має перевищувати 600–1000 знаків, тобто потрібно писати якомога коротше і по суті.

Минулорічні питання (формулювання можуть злегка мінятися, але зміст лишається тим самим):

  • Describe your platform from which you have the motivation to contribute to development in your home country (600 characters max including spaces).
  • Describe if you are active, and if so, in what way, in any network/organization/project aiming to influence the development in your home country, or the Baltic Sea region (600).
  • Describe a personal achievement/experience which demonstrates your leadership potential/skills (600).
  • Describe a current challenge and a related possibility/potential, related to your industry and important to your country to address (800).
  • Elaborate on the professional skills that you need to develop, and how you would be able to use them to address the above-mentioned challenge and possibility (1000).

Як бачите, в основному шведів цікавлять лідерські якості претендентів і потенціал до позитивних змін у країні, куди вони теоретично мають повернутися після навчання (хоча такої вимоги, на відміну від програми Фулбрайт, тут не ставлять).

На кожну програму завантажується окремий пакет документів, навіть якщо зміст збігається на 100%. Подача заявок: з 1 по 10 лютого.

Щоб збільшити шанси на успіх, паралельно з Visby подавайтеся на стипендії від університетів. Їх небагато, але вони є, і їх отримують реальні люди.

On the way to #Helsinki with #vikingline for #free! Check them out, they have cruises from #Stockholm for 0 SEK! *** Зі Стокгольму до Хельсинкі і назад безкоштовно! Viking Line час від часу проводить розпродажі з безкоштовними квитками. Яка їм вигода? У низький сезон подорожуючих значно менше, а напівпустий корабель у будь-якому разі курсує між містами. При цьому пасажири все-одно витрачатимуть гроші на їжу, напої, duty-free та розваги. #travel #cruise #finland #sweden #sea #seatrip #sunset

Фото опубликовано Slava Zaiets (@slavazaiets)

Скільки платять, і на що вистачає грошей?

Шведський інститут оплачує навчання (для громадян з-поза ЄС освіта у Швеції небезкоштовна), перераховує одноразовий тревел-грант (5 тис. крон на поїздки туди-назад), забезпечує страховкою та виплачує щомісяця стипендію у розмірі 9 тис. крон (трохи менше 1000 доларів). Це — офіційний прожитковий мінімум.

Мої базові щомісячні витрати у Стокгольмі (у регіонах може бути дешевше):

  • 4100 SEK — житло (я винаймаю кімнату з душем та туалетом, але зі спільною кухнею в коридорі через свій університет, що на 700–800 крон дорожче, ніж орендувати її напряму у студентської організації, але чому так вийшло — окрема історія);
  • 560 SEK — студентський проїзний на всі види транспорту (без нього тут ніяк, одна поїздка обходиться у 36 крон);
  • до 2000 SEK — супермаркети (готую переважно вдома, оскільки кафе, навіть студентські, доволі дороге задоволення: 100–150 крон за їжу + ще 20–40 за каву). Голодувати не доводиться: в принципі, купую все те, що й в Україні (єдине, що не їм м”яса, але натомість вживаю рибу). До того ж, виручають підписки та бонусні програми супермаркетів, коли дивлюся, що де вигідніше придбати. Ну, і навчилася купувати великими упаковками — так дешевше; так що якщо бачу твердий сир по 30 крон за кілограм — беру два.

Як бачите, жити можна, а з європейськими лоу-костами ще й подорожувати за 5–15 євро в один кінець (правда, з моїм навантаженням особливо не наїздишся). Але сплавати у Хельсинки й назад безкоштовно мені таки вдалося — дяка тутешнім круїзним лайнерам.

Питання? Лишайте у коментарях.

За матеріалами.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus