Як використати стрес собі на користь

жінка, емоції

Багато поставлено на карту? Непочатий край роботи? Забагато людей стежать за вашим виступом? Замість того, аби хвилюватися, чи вдасться реалізувати задумане, науковці радять змиритися зі стресовим станом і використати його для досягнення поставлених цілей.

Пришвидшене серцебиття, напружені м’язи, краплі поту на чолі – таку реакцію може викликати відчуття прірви під ногами чи, наприклад, вигляд скрученої змії. Це фізичні сигнали того, що нам щось загрожує і організм готується боротися зі стресовою ситуацією. Але багато людей таким же чином реагують на речі, які насправді аж ніяк не небезпечні: написання тесту чи виступ перед великою аудиторією. Комусь це допомагає зібратися з силами, а хтось переживає ці періоди дуже тяжко, отримує нервові зриви чи безсоння. Здається, що все просто − людство жило би краще, якби винайшло магічну пігулку від переживань. Але науковці заперечують − стрес допомагає нам мобілізуватися, збільшити продуктивність і результативність. Треба лише зрозуміти цей стан та почати використовувати його собі на користь.

Чому ми хвилюємося

Тривога пов’язана зі страхом – емоцією, яку відчуваємо, коли стикаємося з чимось небезпечним (реальним або ні). Інформація від будь-якого із 5 органів чуття чи просто наша уява може викликати страх, пояснює Дебра Хоуп − психолог університету штату Небраска в Лінкольні.

Страх допомагав нашим предкам рятувати свої життя, коли шелест у кущах попереджав про наближення дикої тварини.

Як тільки мозок ідентифікує небезпеку, в ньому виникає низка хімічних реакцій. Нервові клітини починають передавати сигнали одна одній, мозок виробляє гормони (хімічні речовини, які регулюють діяльність організму), що готують тіло або боротися, або бігти. Такий «вибір» впливає на роботу нашого організму. Кров із пальців рук, ніг і травної системи прибуває до великих м’язів кінцівок людини, насичує їх киснем, аби вони були готові дати відсіч або поспішно відступити.

Часто ми не знаємо, чи загроза реальна, та організм не ризикує і реагує навіть тоді, коли небезпеки нема. Як результат – гіперрекція на різноманітні життєві ситуації.

З іншого боку, ми відчуваємо страх навіть тоді, коли нема чого боятися, наприклад, перед якоюсь визначною подією. У реальній ситуації, яка б загрожувала життю, ми або бігли б, або боролися з небезпекою. Організм завжди  реагує однаково (м’язи напружуються, кров циркулює), однак при публічних виступах чи інших подібних умовах ми не виконуємо те, що радить мозок, не втікаємо. Саме тому отримуємо неприємні фізичні відчуття: спазми, головний біль, запаморочення (мозок отримує кисень, який мали отримати м’язи) та біль у шлунку (їжа не перетравлюється, оскільки організм кидає усі свої ресурси на мобілізацію сил). Що можна зробити, щоб уникнути цього?

світлофор

Реклама

Зрозумійте причину свого страху

Линн Міллер, психолог Канадського університету у Ванкувері, працює з різними віковими категоріями дітей і підлітків і допомагає їм боротися з відчуттям тривоги й іншими емоціями, що виникають у стресових ситуаціях.

Аби зрозуміти природу свого страху, Міллер рекомендує починати із глибоких вдихів і розслаблення м’язів. Такі дії допомагають поступово насичувати мозок киснем: думка стає яснішою, а м’язи розтискаються, бо ви зосереджуєтеся не на готовності бігти чи боротися, а на відпочинку. Це допоможе уникнути спазмів м’язів, болю голови чи навіть шлунка.

Після цього подумайте, що найперше викликало відчуття занепокоєння. Коли визначили джерело страху, можете починати працювати над перетворенням негативних думок на продуктивніші. Якщо ви думатимете, що все буде добре навіть тоді, коли роботу виконати не бездоганно, зможете подолати страх робити щось недостатньо добре. Що краще, ніж узагалі припинити щось робити.

Міллер також рекомендує дозувати боротьбу зі страхами. Якщо хтось боїться, наприклад, публічних виступів, починати варто із презентацій перед дзеркалом, потім – перед домашніми тваринами, далі – перед членом сім’ї, якому дуже довіряєте, і так далі. Поступово адаптуючись до стресової ситуації, мозок навчиться сприймати її як безпечну.

Як використати стрес собі на користь?

Психолог Стенфордського університету в Пало Альто (Каліфорнія) Алія Крам  розповіла, що стрес здебільшого розглядають як нездоровий. Це тому, що нас завжди вчили: стрес зумовлює різні фізичні проблеми (від високого тиску до депресії).

Проте це не завжди так. У реакції на стрес є свої переваги: ми можемо ігнорувати сторонні чинники, зосередитися на завданні та при необхідності проявляти більшу ніж зазвичай силу. Фізіологічні реакції на ситуації, що загрожують життю і здоров’ю, навіть дозволяли піднімати автомобілі, аби звільнити людей, які під ними опинилися.

fuck

Крам припускає, що наші тіла реагують на стресові ситуації так, як ми очікуємо. Якщо думаємо, що стрес – щось погане, то страждаємо. Якщо вважаємо, що стрес насправді може підвищити чи поліпшити нашу роботу, то ми готові приймати виклики.

Аби з’ясувати, як таке самонавіювання впливає на різні стресові рівні, психолог провела дослідження у групі студентів. Вони відповідали на запитання, які стосувалися їхніх давніх тривог у класі та ставлення до стресу. Потім науковець узяла зразки слини в кожного з опитаних, оскільки ця речовина містить гормон стресу кортизол. Він, зокрема, виділяється тоді, коли організм готується бігти чи боротися. Це дозволило Крам виміряти індивідуальні рівні стресу.

Після цього справа дійшла до стресора (фактора, дія якого виводить із рівноваги фізіологічні та психічні функції людини): респондентам запропонували підготувати презентації.

Класу сказали, що відберуть лише 5 осіб, які презентуватимуть свої напрацювання решті. Оскільки багато хто вважає ораторство надзвичайно стресовим, це одразу спровокувало активну реакцію, тож під час занять у студентів знову виміряли вміст кортизолу. Їх також попросили уявити себе у п’ятірці обраних.

Тест показав: рівень кортизолу підвищився в тих осіб, яким було лячно виступати перед публікою, і навпаки знизився в тих, які були впевнені у власних силах. Водночас прохання уявити себе серед «щасливчиків» допомогло студентам працювати краще.

Тож припиніть вважати стрес негативним явищем і використайте напружену ситуацію для реалізації давніх планів.

Оригінал: Studentscience.

Фото: stock-up.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus