Університет, яким він має бути

students

Чи замислюєшся ти інколи, який сенс та ідея сучасних університетів, для чого там вчитися та якими вони були раніше? Якщо так, то тобі буде цікаво почути думки з книги Ендрю Дельбанко «Коледж. Яким він був, є і має бути», який вирішив поміркувати про ці питання. Хоча книга розповідає про американську систему освіти, гадаю, деякі думки будуть актуальними незалежно від місця та часу.

Минуле

Університет, яким ми його знаємо, – англійський винахід. Перші англійські вищі школи зазвичай були притулком для вчених-богословів, до обов’язків яких входило проведення церковної служби за здоров’я покровителя. Пізніше ці вчені стали отримувати додатковий заробіток за рахунок навчання молодих людей, а сьогодні ми б назвали їх студентами бакалаврату.

Важливою частиною середньовічного університету був зал – центр життя навчального закладу. Саме там обідали, читали лекції і часом влаштовували музичні чи театральні вистави. В одному кінці стояв високий стіл, за яким вчителі обідали разом з Майстром, як тоді називали сучасних ректорі. До речі, тоді це була єдина офіційна особа університету, якій було дозволено одружуватись.

Сама ж ідея високого столу полягала в тому, щоб учні бачили інтелектуальне спілкування наставників й захотіли коли-небудь сидіти серед них. Тому в ідеалі, люди за столом мали бути не лише інтелектуальною елітою, але й вести такий спосіб життя, який спонукав би студентів до кращого.

Прикладом таких залів може бути Оксфордський університет, де приміщення збереглися донині.

oxfordВзагалі, університет майже завжди був радше напіввиправним закладом з високою огорожею, куди батьки відправляли дітей на тимчасове «утримання під вартою». До речі, спочатку університети були виключно чоловічими.

Що стосується навчальних предметів – першочергове значення, звісно, мало вивчення Біблії, але розглядалися й інші науки. У тодішніх вишах не існувало кордонів між дисциплінами, оскільки всі предмети були направлені на пізнання Божественного розуму. Вони давали можливість краще зрозуміти Господа через розуміння будови світу.

Для пуритан навчання без життя у коледжі нічого не коштувало. Сам принцип навчання ґрунтувався на його спільності. Звісно, академічні знання можна було отримати через лекції та підручники. Проте завдяки сумісному життю, навчанню, заняттям і дискусіям, постійному зв’язку одне з одним та викладачами, молоді люди отримували безцінний дар – характер.

Реклама

Сутність університету

Думка, що сутність освіти має на меті укріплення як етичного, так і аналітичного розуму, старша за християнство. Так, вихованці Платонівської академії в Афінах вивчали не лише математику та правопис, але й навчалися бути хорошими та добрими людьми. А давньоримський філософ Сенека у листі про вчення дає зважене, але водночас пристрасне пояснення можливості вільної освіти очищати розум від нісенітниці. До того ж, в іудейському бет-мідраші, місці, де вивчалася священна книга Тора, студенти щодня молилися, щоб їм дарували прозріння та ясність розуму.

Як би не висловлювалися освітні прагнення – категоріями давньогрецької чи давньоримської філософії, у релігійних чи світських поняттях сучасності, – жодне з них не заперечує очевидного факту. Будь-яке життя формується завдяки бажанню змінитись та під зовнішнім впливом.

Досліджуючи питання сучасного бачення університету, автор виділив три основні ідеї.

Ідея перша – економічна. Її добре висловив Барак Обама: «Країни, що обганяють нас сьогодні за станом системи освіти, завтра обженуть нас у конкурентній боротьбі». Це означає, що розвиток економіки тісно пов’язаний з рівнем освіти.

universitiesІдея друга – політична. Щоб збудувати сильну країну, потрібні освічені громадяни. На нас щодня звалюються вмовляння та благання від політиків. Багато з яких, як потім з’ясовується, перекручують факти та навіть обманюють публіку. Через це той ж Сократ негативно ставився до демократії.

Також цю ідею гарно виразив професор філософії моралі в Оксфорді, Джон Александер Сміт. Приблизно сто років тому він сказав: «Ніщо з того, чого ви тут навчитеся, не принесе жодної користі в житті після навчання. За винятком одного: якщо будете працювати старанно й з розумом, то зможете розуміти, коли людина каже маячню. А це, на мою думку, і є головна, якщо не єдина мета освіти».

Ідея третя – вільна освіта. «Один з немолодих випускників Колумбійського університету сказав, що навчився насолоджуватись життям. Він може читати складні літературні твори й розуміти фундаментальні політичні ідеї. Загострилася й поглибилася здатність сприймати кольори і форми, мелодію і гармонію – і тепер, у старості, він був за це вдячний. Така освіта – страховка від занадто утилітарних цінностей».

Сам університет зазнав значних змін: заснування політехнічних у XIX столітті та створення  дослідницьких університетів у XX столітті. Також введення предметів за вибором, розробка накопичувальної системи знань, освіта для жінок, зміна стилю навчання та втрата спільності. Скоріш за все, університети майбутнього будуть геть несхожі на сучасні.

Але можливо, нам варто прислухатись до того, що кожен викладач просив робити з часів Сократа: якомога серйозніше займатися самопізнанням.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus