Українське Різдво: усе про святкові традиції

різдво

Різдва чекають майже усі, і навіть невдалий розклад сесії не завадить святу. Воно має безліч традицій, про які ми не завжди знаємо і яких не завжди дотримуємося. На жаль, в містах традиції вмирають, а дарма! Спробуємо розібратися, чому Різдво – це особливе свято.


То що святкують на Різдво?

Різдво – це день народження Ісуса Христа. Євангеліє розповідає, що Марія (мати Ісуса) та Йосип, її чоловік, прийшли до Віфлеєму, бо там мав відбуватися перепис населення. Оскільки у місто прибуло багато людей, їхній сім’ї місця не знайшлося. Марії та Йосипові довелося ночувати у стайні поряд зі свійськими тваринами. Там і народився Ісус.

Ангел спустився на землю і повідомив пастухам про народження Сина Божого, і вони прийшли йому вклонитися. Згодом на небі запалала Віфлеємська зірка, сповістивши усім людям про народження Царя. Саме вона вказала шлях мудрецям, які теж прийшли поклонитися Ісусові. Вони принесли немовляті золото – символ царської влади, ладан – символ Божої волі та миро – символ долі пророка.


Якщо це день народження, тоді чому його святкують у два різні дні?

Переважна більшість світу святкує Різдво 25 грудня, а Україна, Грузія, Росія, Казахстан та ще деякі країни – 7 січня. Найчастіше це пояснюють так: католики – в один день, православні – в інший. Але справжня причина у календарях. 25 грудня Різдво – за Григоріанським календарем, а 7 січня – за Юліанським. Україна теж живе за Григоріанським. Відповідний закон прийняла Мала Рада Української Республіки у 1918 році (згадуємо історію). Проте Російська православна церква, а за нею й Українська не перейшли на Григоріанський календар, тому ми святкуємо Різдво у січні.


Тобто усі святкування в Україні починаються 7 січня?

Перед Різдвом ще є Святий вечір. 6 січня наші прадіди нічого не їли увесь день, чекали сходження зірки, яка повідомить про народження Христа. Звісно, зараз можна не дотримуватися такого жорсткого посту. Потім сідали до столу. У жодному разі не можна було спізнюватися, цей вечір проводили зі своєю родиною. Спершу запалювали свічку і читали молитву, а господар першим вітав гостей чи сім’ю за столом. На столі традиційно було12 пісних страв.


Чому на столі має бути саме 12 страв?

Є різні тлумачення: символи місяців у році або ж кількість апостолів.


Чи є якісь обов’язкові страви?

Найголовнішою стравою є кутя. Універсального її рецепту немає, кутю готують по-різному не лише у кожному регіоні, але й у кожній родині. Основою для святкової страви є пшенична каша, мак, родзинки, горіхи. Дехто додає ще виноградний сік, церковне вино «Кагор», чорний шоколад. На Буковині, наприклад, складовою є ще й халва. На Луганщині кутю готують з рису, додаючи яблука та груші. Канони відсутні, можеш сміливо фантазувати.


З кутею зрозуміло. А які мають бути інші 11 страв?

Щодо інших 11 страв, то чіткого переліку теж нема. Головна вимога – страви мають бути пісні, тобто приготовані без м’ясних і молочних продуктів. Традиційними на столі є узвар із сушених фруктів та пампушки. Також готують вареники, голубці, смажену чи заливну рибу, вінегрет, тушковану капусту з грибами, варену картоплю, квасолю, смажені або мариновані гриби, борщ з вушками, грибну юшку. 12 страв на столі на Святвечір бажані. Але якщо у тебе немає їх усіх, то банка з маринованими грибами, квашена капуста чи маринований оселедець теж підійдуть, і їх можна вважати стравами. Найважливіше – відчути настрій свята. А щодо солодощів, то можна фантазувати і створювати щось креативне.


Окрім їжі щось ще необхідне до столу?

На Святвечір треба ставити дідух. Це сніп із колосків жита чи пшениці. Раніше його робили з того, що зібрали наприкінці жнив. Він – перший символ зимових свят (насамперед релігійних – Різдва, Водохреща). Дідух символізує врожай та багатство, а ще є нагадуванням про язичницькі вірування предків – він є символом бога Коляди. Його ставили на покуті (куток в українській хаті, розміщений по діагоналі від печі). Зараз дідух можна ставити на стіл.

Ця традиція популярна, і щороку на ялинкових базарах поряд із зеленими деревцями продають і дідухів. Наші пращури навесні спалювали цей сніп. Зараз його можна залишати вдома як оберіг.


Можливо, є ще якісь цікаві традиції?

Їх дуже багато! Назвемо найпоширеніші. Наприклад, під скатертину по кутках столу треба покласти зубчики часнику – це оберіг. У багатьох сім’ях там також ховають гроші, а вранці кожен повинен взяти по купюрі й носити із собою увесь рік – тоді щаститиме із заробітком. У цей день також згадують померлих родичів, на столі для них запалюють свічку, кладуть трохи їжі (куті, хліба тощо).


Коли можна починати колядувати?

Колядувати можна від 6 січня і до Водохреща, тобто 19 січня. Раніше колядували усі: і маленькі, і дорослі. За звичаєм для колядок потрібно мінімум троє людей. Серед них має бути звіздар – той, хто носить зірку (символ тієї, яка сповістила про народження Ісуса), дзвонар – той, хто дзвонить у дзвіночок (може бути і маленьким) та міхоноша – той, хто носить міх, у кому є все те, що накидали господарі колядникам. Важливо, що останні не повинні брати до рук винагороди чи солодощів, їх хазяї мають складати у мішок.

У селах колядують від хати до хати, у містах таке зробити проблематичніше (бо ж є домофони, коди і т.д.). Але можна спробувати обійти хоча б власних сусідів. Спершу обов’язково запитати, чи можна поколядувати. Якщо відмовили, то треба мовчки піти. Але все ж краще колядників пускати, бо вони несуть добру звістку. Обдаровувати їх можна грошима або, як це було раніше, – солодощами. Колядують зараз переважно молодші. Якщо ж людей зібралося багато, то можна влаштувати вертепне дійство, як це робила молодь в давнину.


А що відмінного між колядою і вертепом?

Вертеп – це пересувний театр ляльок , в драматичних виставах якого показували євангельську розповідь про народження Христа. Традиційними персонажами вертепу є Три Царі, Ірод, Чорт, Смерть, Ангел, Пастухи, Жид та Жидівка (вони найчастіше збирають гроші), Господар і Господиня. Зараз дуже часто створюють осучаснені вертепи, дійовими особами яких є політичні діячі, волонтери. Учасниками можуть бути також Біда, Циганка.


Як організувати вертеп?

  1. Збери друзів та знайомих, які хочуть взяти участь у вертепі.
  2. Знайдіть сценарій чи напишіть його самі.
  3. Розподіліть між собою ролі та слова, вивчіть їх.
  4. Проведіть кілька репетицій.
  5. Знайдіть костюми: візьміть напрокат чи зробіть самостійно.
  6. Подаруйте свою творчість людям. На роль сцени підійдуть людні вулички, бульвари та площі.
  7. Зібрані гроші можна віддати на благодійність.

Сподіваємося, ти вже знаєш, як святкуватимеш це Різдво? Веселих свят!

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus