Тварини з притулку: історії нового життя чотирилапих

dog_cover (1)

Розповідаємо про дружбу людей та їхніх тварин, взятих з притулку.

За даними Всесвітнього товариства захисту тварин Україна належить до шістки країн, де ситуація з безпритульними тваринами гіршає або є неконтрольованою. Якщо порівняти з відстрілом і присиплянням, поміщення котів і собак до притулків – найгуманніший метод вирішення цієї проблеми. Там тварин оглядає ветеринар, їх стерилізують та обробляють від паразитів. Після цього починається пошук нового господаря.

Ми поспілкуватися з молоддю, яка знайшла собі нових друзів у притулку.

Надія та Олег Пікулик (24 і 29 років), cобака Тофі (2 роки)

Надія Пікулик та Олег Романов (24 і 29 років), cобака Тофі (2 роки)

Надія за фахом – лікарка-ветеринар. Вона є співзасновницею Центру Адопції «Кото-Ярмарок», який допомагає безпритульним котам. Разом із чоловіком Олегом дівчина виховує трьох домашніх улюбленців: двох котів і собаку. Останню подружжя забрало з центру допомоги безпритульним тваринам «У добрі руки».

Порода «українська ляклива»

Тофі було приблизно півтора року, коли ми взяли її до себе. Доросла собака з притулку – це не куплене щеня, яке ти вирощуєш і виховуєш «під себе». Це собака зі страхами й травмами. Спершу Тофі боялася всього. Коли ми давали їй іграшку, собака думала, що ми в неї тією іграшкою жбурнемо. Дезорієнтація, жах і паніка – ось невід’ємні супутники її прогулянок на вулиці в перші місяці. Тофі й тепер боїться, але вже значно менше. Вона охоче знайомиться з іншими собаками та їхніми власниками, обожнює гуляти в лісі.

Тофі дуже прив’язана до домівки. Її девіз: у будь-якій незрозумілій ситуації біжи додому. Одного разу вона примудрилася увійти до під’їзду, сісти з кимось у ліфт і дістатися сьомого поверху.

Реклама

Зібрана по запчастинах

Наша улюблениця має багато особливостей з погляду здоров’я. Собаки зі світлою шерстю часто мають алергію. Тофі була неправильно стерилізована, через що в неї розвинулася алергічна реакція на шовний матеріал – нитки. Довелося видаляти їх хірургічним шляхом. Але на цьому «ремонт» Тофі не закінчився.

Зазвичай собаки мають по п’ять пальців на передніх і по чотири на задніх лапах. Тофі ж мала ще по два «запасних» на задніх кінцівках. Через це в неї деформувалася хода: собака «велосипедувала». Довелося лягти на операційний стіл знову. Видалення зайвих пальців – одна з найпростіших операцій, а от післяопераційний період складний. Тварина постійно торкається лапами землі, тому шви на кінцівках довго загоюються. Ми ніби зібрали Тофі заново по запчастинах.

Ще одну особливість, дистрофію рогівки, Тофі успадкувала. Але, крім білих крапочок на рогівці ока, це захворювання не має ніяких проявів.

dog2 (1)

Недешеве задоволення

Побутує думка, що, взявши тварину з притулку, можна зекономити: не потрібно платити заводчику, переплачувати за породу. Це міф. Собака – це апріорі недешево. Вакцинація, якісний корм, іграшки, повідки, зимовий одяг, профілактичні огляди у ветеринара – це невичерпний перелік статей витрат.

Ця сімейка нам дорого обходиться: стерилізація, вакцинація, збалансоване харчування. Крім того, вухастим потрібні щомісячні обробки від паразитів. Якби коти сиділи вдома, це можна було б робити раз на три місяці. Але в нас є Тофі, яка щодня гуляє надворі й може принести додому збудників інфекції.

Собака в меншості

Окрім Тофі, у нас живуть двоє котів. Білосніжний Одрі з’явився раніше за всіх. Наступною була Тофі. А смугастого красунчика звуть Джанґо. Його ми підібрали з вулиці, не втрималися. Між собою тварини не конфліктують. Навпаки. Компанія пішла їм на користь. Раніше Одрі багато їв і мало рухався. Зайва вага негативно впливає на його здоров’я. З появою Джанґо кіт став активнішим. Вони більше граються й розважають один одного.

dog3 (1)Мати кота і мати собаку – різні речі. Першого можна спокійно залишити самого на добу, подбавши про корм і туалет. Він знайде, чим себе зайняти. Із собакою цей номер не пройде. Двічі на день тварину потрібно годувати й вигулювати. Тому, якщо плануєш кудись поїхати, треба потурбуватися про це заздалегідь. Існує декілька варіантів: домашня перетримка, готель для собак, клініка тощо. Оскільки переїзди для Тофі – великий стрес, ми намагаємося запрошувати додому друзів, які доглядатимуть її, поки ми у від’їзді.

Тварина з притулку: як і навіщо?

Перш ніж віддати тварину, організатори притулку спілкуються з майбутнім власником. Він або вона має відповідати певним вимогам. Щонайменше мати власне житло. У нашому випадку перевагою було те, що ми одружені. Вірогідність того, що ми роз’їдемось і кинемо собаку, значно менша, ніж якби ми просто зустрічалися.

Обов’язковим є підписання договору передачі тварини новим власникам. Крім того, Тофі чипована. Якщо вона загубиться, її можна буде легко відслідкувати.

Взяти тварину з притулку – це свідоме рішення. Це бажання врятувати й допомогти. Рятувати потрібно всіх. Водночас потрібно усвідомлювати, що перші місяці, а можливо, і роки, не будуть легкими. Але ми не шкодуємо. Нас завжди хтось чекає вдома. Завжди є кого поніжити і з ким заснути в обіймах (Тофі це обожнює). Без тварин наша домівка була б пустою.

Ганна Богдашева (24 роки), кішки Шинкс, Вафля і Льова (усім по 2 роки)

Ганна Богдашева (24 роки), кішки Шинкс, Вафля і Льова (усім по 2 роки)

Раніше котяча трійця мешкала в притулку для тварин Gaia. Сьогодні в них є затишна домівка й турботливі власники – Ганна та Максим, яким вони віддячують своєю котолюбов’ю.

Котяче тріо

Ми планували заводити не менш ніж двох кішок. Першою була чорно-біла Шинкс. ЇЇ ми назвали на честь електричного покемона з гри Pokemon Go. Згодом до неї приєдналася смугаста Вафля. Тоді ж я обмовилася власниці притулку, що мрію про блакитнооку кішку. За два місяці вона зателефонувала мені зі словами: «Я знайшла кішку твоєї мрії». Це була Льова.

Якщо брати одну кішку, вона звикає бути на самоті, потім їй буде важко прийняти вдома інших тварин. Навіть попри те, що всіх трьох ми забрали, коли ті були кошенятами, Льова і Вафля довго не знаходили спільної мови.

cat2 (1)Помирити їх нам допомогло телешоу «Пекельна кішка». У ньому фахівець із поведінки кішок допомагає власникам налагоджувати стосунки зі своїми улюбленцями. Більше він працює саме з хазяями, адже поведінка тварин багато в чому залежить саме від нас.

Шанс подарувати добро

Ті, яких розводять для продажу, в усякому разі не пропадуть. Про них піклується заводчик: годує їх і доглядає. Вони знайдуть постійну домівку. Тварини з притулку не можуть самі про себе подбати, у них значно менше шансів вижити. Двічі на місяць ми з хлопцем відвідуємо притулок, щоб провести час із тваринками. Необов’язково забирати когось додому. Спілкування з людьми допомагає тваринам соціалізуватися. Будь-якого звірка можна «розкрити», якщо знайти до нього підхід.

cat4 (1)

Вибір має бути взаємним

Взаємини з кішкою – це двосторонні стосунки. Завести собі домашнього улюбленця і сподіватися, що він туситиме десь на фоні й радуватиме тебе, – дуже легковажно. Обирати собі тварину – все одно, що обирати партнера: це на все життя.

Коли ми брали кішок з притулку, на кожну підписували договір про передачу тварини. Він передбачав двотижневий випробувальний термін для нових хазяїв. Ми надсилали фотозвіти, аби в притулку переконалися, що з твариною все гаразд.

Не тільки тваринка має підходити тобі, а й ти їй. Тому за умовами договору ми могли повернути кішку назад до притулку протягом місяця, якби не зійшлися характерами. Тут як і з людьми: не потрібно силувати.

Кожна кішка має унікальний характер. Шинкс – м’яка, вразлива душа. Ніколи не мститься, навіть якщо доводиться провести не дуже приємні процедури на кшталт підстригання кігтів. Вафля – вічний їдець. Любить ласку, особливо коли збираєшся попрацювати і не маєш на пестощі часу. У Льови божевільний характер, мільйон думок у голові, і в нього часто змінюється настрій. Може сидіти на руках і муркотіти, а наступної миті ввімкне «грайливий» режим і почне гарцювати квартирою. З усіх трьох вона найсміливіша та найактивніша.

cat3 (1)

Щеплення від розлучення

Максим мешкав у приватному будинку, тому має неабиякий досвід поводження з домашніми тваринами, зокрема з кішками. У мене в дитинстві був лише пес, який досі мешкає з батьками. Тому довелося шукати інформацію, консультуватися з організаторами притулку.

Завести кішок – наше спільне рішення. Ми винаймаємо житло і довго не наважувалися спитати дозволу власника. Але нам пощастило: він не заперечував.

Я жартома називаю наших улюблениць «щепленням від розлучення», бо як можна порівну поділити трьох кішок? Щодо розподілу обов’язків стосовно догляду за ними, то жоден з нас не має чіткого закріпленого за собою переліку. Це радше поділ обов’язків «за вподобанням». Зазвичай я підстригаю кігтики, їжджу на стрижки – мій хлопець миє напувалку, в разі потреби робить уколи. Мені приємно доглядати кішок, навіть коли це стосується щоденної рутини.

МАРИНА ЛИТВИНЕНКО (26 РОКІВ), СОБАКА ТЕКІЛА (2,2 РОКИ)

СОБАКА ТЕКІЛА (2,2 РОКИ), ВЛАСНИЦЯ – МАРИНА ЛИТВИНЕНКО (26 РОКІВ)

Майбутні друзі зустрілися завдяки всесвітній мережі, за допомогою сторінки благодійного фонду Happy Paw. За два роки перелякане тримісячне цуценя Санта перетворилося на 25-кілограмову Текілу. Разом зі своєю вихованкою Марина пройшла початковий курс дресирування і взяла участь у щорічній виставці безпорідних собак «Кубок Барбоса» у 2016 році.

Інтернет-знайомство і змагання з німцями

Я ніколи не мала домашніх тварин. Спершу хотіла взяти невеликого породистого песика. Але, дізнавшись про випадки отруєння вуличних собак, вирішила: якщо братиму, то братиму з притулку.

Моя подруга працює в одному з таких закладів. Підписалася на сторінку в «Фейсбуці», час від часу читала дописи й роздивлялася фото пухнастиків, які шукають домівки. Тоді я не була настроєна брати собаку. Аж доки не натрапила на світлини цуценяти, на ім’я Санта.

Здавалося б, які можуть виникнути труднощі? Притулок має бути зацікавлений у тому, щоб прилаштувати тварину. Але все пішло не за сценарієм. За собаку мені довелося поборотися. Відсутність власного житла не додавала мені балів як майбутній хазяйці. Крім того, у мене з’явилися конкуренти: собаку хотіла «удочерити» родина з Німеччини. Без щеплення проти сказу відправляти тварину за кордон не можна, а для такого щеплення тримісячне цуценя було замалим. Тому були два варіанти: тримати в притулку, доки їй не виповниться півроку, або зразу віддати мені. Після палких словесних баталій керівництво притулку обрало останній.

Пам’ятаю як сьогодні: мені привезли її 19 грудня. Іноді жартую, що це був подарунок від святого Миколая.

Квартирне питання

Я орендувала квартиру, власниця була проти домашніх тварин. Але після того, як побачила фото своєї майбутньої собаки, вирішила ризикнути. Цілий рік хазяйка навіть не здогадувалася, що зі мною мешкає чотирилапа сусідка. Одного разу вона прийшла без попередження, у мене в гостях була подруга. Нам дивом вдалося приховати «сліди злочину»: миску, килимок Текіли і, власне, її саму. Згодом я вирішила переїхати. Цього разу шукала житло, власники якого були б не проти домашніх улюбленців.

dog1 (2) (1)

Санта-Текіла і скелети в шафі

На «Санту», кличку, дану в притулку, цуценя не відгукувалося. Тому я вирішила дати їй інше ім’я. Так Санта стала Текілою.

Перші два тижні були для неї найважчими. Попервах цуценя навіть їло з острахом: підбігало до миски, хапало шматочок і тікало. На прогулянці її вистачало максимум на дві хвилини: потім просилася додому. Довгий час я не могла зрозуміти, що викликало таку тривожність. Тільки згодом дізналася, що в притулку Текілу тримали в клітці з агресивною собакою. Психологічні проблеми тварин важко помітити відразу, вони проявляються з часом. Тварини з притулку непрості: вони вже мають певний життєвий досвід і свої особливості.

Чого мене навчили з’їдені тимберленди

Єдиний спосіб зберегти взуття цілим і неушкодженим – двогодинна ранкова пробіжка. Одного разу я мала необережність піти на роботу, поспіхом вигулявши собаку. І ввечері пошкодувала про це. Підійшовши до вхідних дверей, побачила свої тимберленди, які жодного разу не взула. Текіла вирішила перекусити ними, поки мене не було. Крім них, постраждало ще з десяток пар взуття.

Проте зіпсоване взуття я вважаю своєю провиною. Собака не винна. Це як з дитиною, якій стало нудно. Собака теж занудьгувала. У неї залишилося багато енергії, яку потрібно було десь виплеснути. Значить, я приділила їй недостатньо уваги, мало погуляла з нею вранці. Щоразу, як вона щось утне, я шукаю причину витівок спершу в собі, а вже потім у ній.

Хто кого виховує

Виростити вихованого пса без дресирування не вийде. Тому разом з Текілою я пройшла початковий курс дресирування собак. Вона засвоїла більшість базових команд: «Поруч», «Сидіти», «Лежати», «Місце», «Дай лапу» тощо.

Текіла завоювала прихильність і в моїх батьків, хоча раніше собак вони не дуже любили. З татом у них взаємна любов: не відходять одне від одного ні на крок. Батьки ніколи в цьому не зізнаються, але поява Текіли змінила й їхнє життя. Тато почав робити мамі більше компліментів. Після цього я зрозуміла: не ми виховуємо собаку, а вона нас.

Чи не шкодую, що прихистила її? Анітрохи. Ніколи не бачила такої віддачі. У її погляді стільки щирої любові та вдячності! Щодня повертаюся додому й знаю, з яким нетерпінням вона чекає на мене. У такі моменти розумієш, що зробив добру справу. Собака тепер удома, її люблять. Це найголовніше.

Бонус

Ми підготували наліпки для «Телеграму» із зображеннями чотирилапих героїв цієї статті. Якщо давно шукаєш щось дуже миле, то це воно, користуйся на здоров’я. І тварину візьми собі теж!

kitpes

Фото: Вікторія Мохова та приватні архіви власників.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus