Тиранія успішної людини

girl

Безліч ресурсів пропонують поліпшити тайм-менеджмент, підвищити продуктивність і розвивати креативне мислення, ніби з тобою без того щось не так. Але найбільше змушують почуватися негаразд образи вічно щасливих, усміхнених, молодих та невтомних людей. Які, скоріш за все, досягли успіху ще в початковій школі, на відміну від тебе.

Хто в цьому винен?

Варто розуміти, що медіа завжди зорієнтовані на зображення успішного результату. Тому вони оминають довгий опис років тренувань, розробок або невдалих спроб. Тільки уяви заголовок: «Студент-медик вчився, пройшов кілька років інтернатури і лише згодом винайшов унікальні ліки». Звучить не дуже цікаво, правда ж?

Щоб користувачі якомога більше часу проводили онлайн, інформація має бути підлаштована під них. Це породило «бульбашку фільтрів» – явище, яке формує різне бачення тих самих подій у користувачів інтернету. Цей термін запропонував Елі Парізер і пояснив, як на це впливає робота пошуковиків та соціальних медіа. На його думку, ті зацікавлені, щоб ми якомога довше гортали стрічку новин з релевантним до нас контентом, паралельно переглядаючи рекламні оголошення.

У потоці щоденних новин, які розповідають про позитивні події, постійно має бути вау-ефект. Інакше хороші новини просто «програють» у боротьбі з поганими за нашу увагу.

Лише неймовірні результати, неочікувані досягнення або екстравагантні випадки можуть протистояти негативним новинам. На жаль, тут медіа-споживачі завжди потерпають від двох крайнощів – від страху втратити до захоплення від думки про отримання чогось. Про ці два головних мотиватори в медійному тексті говорив Мануель Кастельс у книзі «Сила комунікації». Згадайте будь-яку рекламу, наприклад, навіть мийних засобів: «Ви забруднили білосніжну сорочку? Не переймайтеся: з нашим мийним засобом вона знову стане білосніжною». Вона говорить нам про страх від зіпсованої речі та захоплення її поверненням.

Медійний бізнес – це насамперед усе-таки бізнес. Заголовки мають бути клікабельні. І також ті, які не стосуються негативних повідомлень або можуть бути потенційно загрозливими. Для того, щоб «продати» новину аудиторії, якщо це повідомлення позитивного характеру, воно мало б викликати в нас те саме захоплення.

А що викликає подив краще, ніж історії про дуже молодих, але неймовірно успішних особистостей? Тож ти не помічаєш новин про довготривалі спроби перед майбутнім успіхом просто тому, що їх немає в інформаційному полі. Принаймні не в тій кількості, що історій успіху.

photo

Реклама

Чому це відбувається?

Меґ Джей, авторка книги «Важливі роки» та спеціалістка з психології, що працює з міленіалами, згадувала в книзі один випадок. Якось до неї прийшла дівчина, яка почувалася пригніченою через те, що її життя не таке барвисте, як життя її друзів у «Фейсбуці». Щодня вона гортала соцмережі й помічала, якими щасливими та успішними були її друзі. Героїня почала вважати, що з її власним життям щось іде не так, про що вона й розповіла Меґ.

Життя у «Фейсбуці» не зовсім відображає реальність. Можливо, тобі захочеться сказати, що це зовсім не так. Проте для всіх є природними прагнення успіху і бажання бути першими. Соціальні медіа є інструментом задля досягнення бажаного. Згодьмося, що ті ж «уподобайки» – це щоденні порції уваги, якої ми потребуємо. Ми залишаємося людьми, які прикрашають дійсність, люблять хизуватися і приховують неприємні деталі, коли представляють світу свої дописи. Тож, коли ти бачиш чергову порцію надзвичайних новин, не забувай про те, що це завжди аверс медалі. На реверсі щоденного життя кожної людини трапляються й негаразди. Проте ми воліли б про них мовчати.

Що з цим робити?

Рівнятися на когось у своїх прагненнях бути успішними – це корисно. Однак розуміймо, що в наших повсякденних мандрах на хвилях соціальних медіа все влаштовано з певною метою – захопити нашу увагу й просунути контент. Хоча я зараз розкриваю нехитрий секрет своїх колег-комунікаційників: далеко не завжди щоденні новини про ваших однолітків-щасливчиків мають бути орієнтирами. Подекуди виникає відчуття конкуренції, але оскільки про досягнення ви поки що читаєте, а не розповідаєте, то з’являється відчуття «ой, все».

Світ, який нам подають медіа, усе ж не є повністю реальним. Саме тому існує медіа-аналітика та журналістські стандарти, які виступають мірилом якості в професії. Варто завжди вмикати критичне мислення, коли вкотре чуєш, бачиш і читаєш про успіхи. Пам’ятай, що часто герої лукавлять, коли говорять, що удача сама потрапила їм до рук. Вони недооцінюють свою роботу і час, витрачений на разючі досягнення.

Тож зберігаймо спокій і йдімо до свого Евересту.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus