Чому ти не можеш обирати 25% предметів

блокнот

З 2014 року Закон України «Про вищу освіту» надає студентам право самостійно обирати щонайменше 25% предметів із навчальної програми. Проте відповідно до результатів моніторингу аналітичного центру CEDOS, станом на кінець 2015 року лише 82 з 191 опитаних вишів дійсно пропонують таку можливість. На жаль, у 2016 році ситуація практично не змінилася. З’ясовуємо причини, чому можливість вибирати дисципліни для студентів багатьох університетів і досі залишається мрією, а не буденною реальністю.

Причина 1. Відсутність необхідних ресурсів

Це прокляття кожної реформи. Закріпити законом можливість обирати предмети – це, звичайно, вже важливий крок. Але звідки брати ресурси для його втілення? Так коментує ситуацію викладач кафедри менеджменту соціокультурної діяльності Харківської державної академії культури Вадим Мірошниченко: «Проблема у системі. Тобто є закон, який зобов’язує виконувати норму, проте немає умов-ресурсів: фінансових, технічних, інтелектуальних. Тому сьогодні у нашому виші це працює формально: обирає не студент, а конкретна кафедра, факультет».

хлопець 2

Реклама

Причина 2. Загроза усталеній системі: збільшення конкуренції серед викладачів

Нестача ресурсів призводить до іншої серйозної проблеми. У Польщі, де діє система вибору предметів, викладачі переважно не працюють на ставку і отримують гроші за контрактом, викладаючи певний курс. В Україні викладацька зарплата залежить від кількості студентів та вичитаних годин, і не кожен університет може заплатити за додатковий курс, який група обирає за бажанням. Отже, по-перше, це призводить до необхідності повного руйнування наявної системи, а по-друге – стимулює досить жорстку конкуренцію серед викладачів: тепер «виживають» лише найцікавіші та найбільш компетентні фахівці.

«У Харківському національному університеті радіоелектроніки система з вибірковими дисциплінами працює десь на 50 %, – розповідає старший лаборант Дмитро Гой. – Залежить від факультетів і спеціальностей. Звичайно, через це серед викладачів значно збільшилась конкуренція за години. Проте якщо певний предмет обирає мало студентів, деканати відмовляються ставити таке навантаження. Частіше обирають предмети у потрібний день чи ті, які простіше скласти (заплатити)».

Причина 3. Фіктивний вибір: адміністрація обирає, що їй вигідно

Відповідно складається ситуація, коли керівництво вишів не може залишити певних викладачів без роботи. Тому забезпечується процес, коли їхні предмети обираються «добровільно». «У Національному авіаційному університеті обирають не самі студенти, а адміністрація, зазвичай інститутів, – каже аспірантка Ксенія Семенова-Шелевицька. – Студентів не повідомляють про те, як насправді повинна діяти ця норма. Те, що для них обирає адміністрація, мало пов’язане з їхнім реальним бажанням, скоріше – із необхідністю забезпечити навантаженням викладачів деяких непрофільних дисциплін».

ноут

Причина 4. Організаційні проблеми: складнощі з перебудовою розкладу

Ще одне виправдання полягає у труднощах зі складанням нового розкладу. Як зазначила екс-заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун, особливо це стосується університетів із позмінним освітнім процесом.

Про подібні ускладнення зауважує й Антон Губа, колишній студент Української академії банківської справи: «У нас подібна система досі не працює. Зазвичай пропонується обрати іноземну мову для вивчення. Але є ситуації, коли вибір здійснюється, наприклад, між релігією і якимось іншим предметом, проте це рідкість. Коли запитали у адміністрації чого так, нам відповіли, що навчальні плани пишуться одразу на весь період навчання, і щось змінювати під час нього тепер пізно, тому старші курси не відчують цих змін. Але нібито ті, хто вступатимуть надалі, вже дізнаються, що таке вибір».

Причина 5. Знання понад усе: сумніви щодо ефективності такої системи

Трапляються випадки, коли керівництво університетів стверджує, що це не зможе підвищити якість освіти. Начебто з такою системою студенти будуть або перенавантажені, або взагалі не отримають корисних знань, оскільки обиратимуть найлегші предмети.

«Безперечно, студенти мають власні критерії відбору, – зазначає Карина Луковенко, студентка Одеського національного університету імені І. Мечникова. – Але це не означає, що ми автоматично будемо обирати лише ті предмети, які потребують найменших зусиль. Наприклад, як у нас ця система працює. Наприкінці 4-го курсу кожному студенту запропонували обрати будь-які 2 із приблизно 15 дисциплін. Процедура була анонімною. Потім староста склала рейтинг. Тепер предмети, які отримали найбільшу кількість симпатій, нам викладатимуть у наступному семестрі. Ми обирали передусім актуальні, з нашої точки зору, дисципліни, а також викладачів, які нам подобаються».

студент

Причина 6. Завіса необізнаності: студенти не знають про цю можливість

З часів, коли обирати 25 % предметів стало законним правом кожного студента, минуло понад 2 роки. Проте, за словами Катерини Тищенко, викладача кафедри германської та слов’янської філології Донбаського педагогічного університету, більшість молодих людей досі не знає, якою владою володіє. «Наразі у нашому виші обирати деякі предмети можуть лише студенти-магістри. Наприклад, філологічний факультет має декілька магістратур: англійську, російську та німецьку. Вони містять базові дисципліни і так звані спеціалізації, на кшталт німецької у межах англійської магістерки, які пропонуються на вибір. Якщо з магістрами ситуація більш-менш задовільна (про можливість частково визначати власний розклад вони дізнались на практиці), то більшість студентів серед бакалаврів не знає ні про зміст положення, ні взагалі про його існування».

Контрприклад такої інформаційної обізнаності наводить керівник відділу зовнішніх академічних зв’язків Українського Католицького Університету Дмитро Шеренговський: «У нас подібне положення реалізовано, у деяких програмах це навіть 30%. Є декілька програм, що ще перебудовуються, і в них ця кількість з’явиться лише за рік. Сама норма закріплена у нашому Положенні про освітній процес. І ставлення до цього дуже позитивне. Із цього року ми взагалі запустили проект міжфакультетських курсів, коли один із курсів дисциплін вільного вибору на семестр студент може обрати із переліку курсів, запропонованих іншими факультетами. Близько 30 % студентів відразу використали цю нагоду, результати про наступний семестр будуть в лютому».

Причина 7. Байдужість студентів: відсутність дій, спрямованих на захист власних інтересів

Проте недостатньо лише володіти знанням про свої законні права. Варто навчитись їх захищати. «Студенти самі повинні взяти цю ініціативу у свої руки, – вважає представник громадської ради при Міністерстві освіти і науки України Ярослав Ланецький. – І навіть якщо адміністрація вишу не захоче надавати право обирати предмети, студенти можуть і повинні наполягати».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus