Міжнародне тестування PISA-2018: чого чекати?

робоче місце (2)

30 червня ми відвідали захід, присвячений приєднанню України до Програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2018 за участі міністра освіти Лілії Гриневич, щоб розповісти, що це, кому та для чого потрібне це тестування і як воно буде проходити в Україні.

*Доповнено: за виступом Інни Совсун, віце-президента Київської школи економіки в Impact Hub Odessa.


Що таке PISA?

PISA (The Programme for International Student Assessment) – це міжнародна програма оцінки якості системи освіти, суть якої полягає в опитуванні 15-річних учнів про отримані у школі знання та навички. Програма проводиться кожні три роки під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Останнього разу опитування проводили у 2015 році й участь у ньому взяли 540 тисяч учасників – це вибірка з 29 млн учнів із 72 країн. В Україні відповідальним за PISA стане Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).


Хто братиме участь у тестуванні PISA?

Тест будуть складати не усі школярі, а обрані за допомогою спеціального алгоритму експертів PISA. Це буде рівна кількість 15-річних учнів як із сільських та міських шкіл, так і зі спеціалізованих ліцеїв. При цьому йдеться не про весь клас, а про певну кількість учнів від кожної школи. Вибірку здійснюватиме статистичне агентство.


Як виглядатимуть завдання?

Учні складатимуть тести з трьох предметів: читання, математики та природничих наук. Один з них становить фокус дослідження (у 2015 році це були природничі дисципліни, а у 2018 році акцент зміститься на читання).

Перевіряються не фактичні знання, а вміння їх застосовувати. Тому протягом двох годин учні відповідають на запитання, які стосуються певної життєвої ситуації. У PISA немає класичних завдань з вирішення математичних задач, натомість потрібно, наприклад, вирахувати суму грошей, яку потрібно платити щомісяця, якщо ти візьмеш кредит під певний відсоток. Щодо читання – йдеться не про перевірку вміння прочитати текст, а визначення спроможності зрозуміти його, зробити висновки, оцінити.

Крім цього, учні та директори проходять анкетування.


Про яке анкетування йдеться?

Учні заповнюють анкету про шкільну систему та навчальне середовище загалом. Це дає змогу зрозуміти, наскільки діти долучаються до навчального процесу, який вплив на них має школа, вчителі, батьки. Директори шкіл також відповідають на питання про школу: до прикладу, про рівень підготовки вчителів, забезпечення навчального закладу. Мета – визначити кореляцію між успішністю учнів та фінансовим станом школи.


Як буде проходити підготовка вчителів та учнів до тесту?

Уже в квітні-травні 2017 року відбудуться перші пробні тестування. Іспит триває 2 години, буде 13 варіантів тестових зошитів. Усе перекладуть на українську мову і вирішують, чи будуть російськомовні зошити для певних регіонів. Також підготовкою стане складання тестів минулих років (вони є у відкритому доступі).


Чим PISA відрізняється від інших тестів?

PISA розробляє тести, які не пов’язані зі шкільною програмою кожної окремої країни. Дослідники прагнуть виявити, наскільки учні випускних класів підготовлені до життя в суспільстві. Опитування проводять кожні три роки, тож країни можуть спостерігати за результативністю освітньої політики. Варто зазначити, що існує кілька десятків міжнародних рейтингів якості шкільної освіти. До PISA ми брали участь лише в одному і тільки двічі (TIMSS-2007 і TIMSS-2011 – Міжнародне дослідження якості природничо-математичної освіти).


Що посприяло приєднанню України до PISA?

Велику роль у приєднанні України до PISA відіграло Міністерство освіти й науки та Міністерство народної освіти Польщі. Крім цього, Україна співпрацює з Науково-дослідним інститутом освіти Польщі, що відповідає за проект PISA у Польщі. Країна-сусід бере участь у PISA з початку заснування програми в 2000 році, тому ця співпраця обіцяє принести хороші плоди.


Навіщо Україні брати участь в тестуванні?

Україна отримає великий звіт (містять приблизно 400 сторінок), у якому будуть вказані головні прогалини нашої і не тільки освіти (оцінюють якість підготовки вчителів, освітніх програм, звіряють ефективність освіти в регіональних та міських школах тощо).

Результати використають, щоб порівняти українську систему освіти із Західною і перейняти досвід у кращих. Адекватно оцінити її стан, визначити слабкі та сильні сторони, а також – вибудувати орієнтири, за якими далі формуватиметься освітня політика в Україні, зокрема, визначити міжнародні цілі освіти відповідно до програми ООН до 2030 року.


Що продемонстрували результати попередніх PISA?

Результати показали: важливо попередити розрив, по-перше, між успішними й неуспішними державами, по-друге – між знаннями учнів з різних соціально-економічних класів. Щодо другого – діти з більш забезпечених сімей мають суттєво кращі результати. На жаль, цей розрив існує в усіх країнах, однак його розміри можуть відрізнятися. Україні слід рівнятися на Польщу, оскільки ця країна спромоглася поліпшити результати студентів із різних прошарків суспільства. Певні поліпшення показали Румунія, Угорщина та Болгарія.

Також тест продемонстрував, що важливо краще розуміти вчителів, залучати талановитих людей, забезпечувати їхнє навчання. Інвестувати кошти у професійний розвиток та заохочувати педагогів до співпраці й обміну досвідом.

За результатами PISA можна виділити два блоки успішних країн. Перший – східноазійські країни (Гонконг, Сінгапур, Корея), другий – країни Північної Європи (Данія, Фінляндія, Естонія) та Канада, що ментально їм близька. Цікаво, що з Естонією ми 25 років тому мали однакову систему освіти, а сьогодні вона входить у ТОП-5 найкращих систем шкільної освіти.

Ці два блоки мають кардинально відмінну філософію навчання: східноазійські учні приділяють багато уваги навчанню, часто доходить до фізичного виснаження, тоді як друга система більш дружня, але результати приблизно однакові. Тому постає велике питання: яким шляхом іти України, що підходитиме краще? Щоб визначитися, варто брати участь у тестуванні.


Як відрізняються результати хлопців та дівчат?

Хлопці вважаються більш успішними в математиці, хоча дівчата володіють кращим рівнем базових навичок, але відчувають себе менш впевнено. Також дівчата більш активно отримують теоретичну інформацію, але менш залучені до практичних завдань – проходження практики, інтернатури тощо. У цьому плані хлопці мають більше можливостей, тож це варто врахувати для того, щоб створити мотивацію до вивчення наук і приділити увагу підтримці в плануванні кар’єри.


Що PISA дасть учням?

Лілія Гриневич сподівається, що запровадження PISA стане кроком до встановлення компетентного підходу до навчання. При такому підході головне не накопичення певної кількості знань, а так звані компетенції – навички й уміння, на основі яких можна приймати життєві рішення. При цьому також змінюється роль учителя: він більше не єдине джерело знань, адже їх можна легко здобути за допомогою новітніх технологій. Завдання сучасних педагогів – продемонструвати учням, як можна використовувати отримані знання для вирішення актуальних проблем.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus