Права студентів, якими варто скористатися

student

Як отримати матеріальну допомогу від профспілки університету? Коли зарплатня студента не оподатковується? Як повернути частину суми за навчання на контрактній основі? Чи можна робити відеозапис лекції? Про те, як поліпшити студентські будні, читайте в нашому матеріалі.

Для тих, хто вчиться і працює: податкова соціальна пільга

Згідно з пунктом 167.1 Податкового кодексу, із кожної зарплати українця щоразу при її нарахуванні стягують 15 відсотків податку. Проте для студентів та аспірантів передбачені особливі пільгові умови оподаткування доходів.

Податкова соціальна пільга – це встановлена в законодавстві сума коштів, яку працівник отримує як заробітну плату і з якої не стягується податок на доходи фізичних осіб. У пункті 169.1.3 Податкового кодексу зазначається, що податкова соціальна пільга для студентів та аспірантів становить 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2014 році прожитковий мінімум – 1218 гривень). Тобто 1827 гривень, які заробляє студент, не повинні оподатковуватися.

Водночас кількома пунктами нижче (а саме в пункті 169.4.1) наш законодавець обмежує розмір доходу, для якого діє податкова соціальна пільга, до 1710 (прожитковий мінімум, помножений на 1,4 і заокруглений до найближчих 10 гривень). Куди поділися ще 10 відсотків (117 гривень) – незрозуміло.

Отже, якщо ви:

  • поєднуєте навчання з роботою за трудовим договором;
  • не отримуєте стипендії (після невдалої сесії, наприклад, або якщо навчаєтеся за контрактом);
  • ваша зарплатня не перевищує 1710 гривень,

то у вас є можливість отримувати заробітну платню, із якої не будуть стягуватися податки. Для цього потрібно написати заяву роботодавцеві про бажання отримати податкову соціальну пільгу та надати довідку з деканату про факт навчання у виші.

students

Реклама

Як платити менше за проживання в гуртожитку?

Складовою вартості проживання в гуртожитку є плата за житлово-комунальні послуги. Згідно з наказом, який має дуже довгу назву (переглянути його можна за посиланням), студенти мають право платити за ці послуги менше. У цьому полягає субсидія на житлово-комунальні послуги: за них частково платить держава. Якщо лічильники в гуртожитку не встановлені, то плата за комунальні послуги повинна становити не більше 15 відсотків доходу студента за місяць (це якщо є стипендія). Якщо стипендії нема, то, згідно з постановою Кабміну від 21 жовтня 1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг», 15 відсотків відраховують від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Виходить, що студент без стипендії має заплатити за комунальні послуги в місяць 2,55 гривні.

Для призначення субсидії потрібно звернутись із заявою в управління праці та соціального захисту населення, яке є в кожній міській раді чи місцевій адміністрації. Зі собою необхідно мати:

  • довідку про доходи (деканат видасть довідку про те, що ви отримуєте чи не отримуєте стипендії);
  • паспорт.

Це ефективно для мешканців гуртожитку, які щомісяця оплачують проживання. Студентам, які змушені платити всю суму відразу, рекомендуємо звернутись із заявою до декана про необхідність оплачувати за гуртожиток частинами.

Право на грошову допомогу

Матеріальну допомогу від профспілки вишу можуть отримати тільки її члени – працівники та студенти. Університетська профспілка розробляє локальні нормативно-правові акти, якими регулюється порядок отримання грошової допомоги, визначається її максимальний розмір та випадки, коли по неї можна звертатися.

Матеріальну допомогу надають:

  • у зв’язку із скрутним матеріальним становищем;
  • для лікування важкохворих членів профспілки;
  • членам профспілки, які постраждали від стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій загальнодержавного та місцевого значення;
  • членам профспілки, що постраждали від нещасних випадків;
  • у інших випадках, встановлених профспілкою університету.

Для отримання грошової допомоги потрібно написати заяву голові профспілки та подати такі документи:

  • довідку з деканату, що ви є студентом університету (бюджетної чи контрактної форми навчання);
  • копію ідентифікаційного коду;
  • копію паспорта громадянина України (1, 2 сторінки);
  • копію профспілкового квитка;
  • копії документів, які підтверджують обґрунтовану причину для надання фінансової допомоги (довідки з лікарні, ЖКП, відділів соціального забезпечення).

students

Студентським сім’ям – окрема кімната!

У розпорядженні Кабміну з дуже промовистою назвою «Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім’ї» передбачене право студентів, які створили сім’ю, на першочергове забезпечення окремою кімнатою в гуртожитку. Для цього необхідно написати заяву на ім’я ректора вишу на поселення студентської сім’ї до гуртожитку сімейного типу. Заяву візуєте в деканаті. Також необхідні документи:·

  • копія свідоцтва про шлюб, а якщо є малеча – копія про народження дитини (наявність цього документа впливає на надання кімнати більшої площі), завірені в деканаті чи нотаріально. Також можна надати довідки про термін вагітності.
  • довідка з деканату для паспортного столу (із зазначенням номера наказу, згідно з яким студент перебуває в контингенті на момент видачі довідки: перевідного наказу, наказу про надання академічної відпустки, повторного курсу);
  • копії документів, що підтверджують право на пільги;
  • ксерокопії паспортів чоловіка та дружини (сторінки 1, 2, реєстрації шлюбу та реєстрації місця проживання);
  • лист обліку сім’ї, що потребує кімнату в сімейному гуртожитку. Варто відзначити, що таке право надається навіть тоді, коли тільки один із подружжя є студентом університету, якому належать гуртожитки. У Порядку оформлення документів на отримання кімнати в сімейному гуртожитку #НТУУ “КПІ” є застереження щодо можливості втрати такого права в разі, якщо студентська сім’я не поселилась у двотижневий термін (кімнати перерозподіляють відповідно до черги).

Приємні дрібниці: як повернути частину грошей за навчання на контрактній основі

Якщо студент навчається на контрактній формі, а за навчання платили його батьки, які працюють за трудовим договором (або сам студент, якщо він, офіційно працевлаштувавшись, заробив грошей на навчання), є змога повернути 15 відсотків від суми, яку заплатили за навчання. 15 відсотків – це, як ми вже згадували, податок на доходи фізичних осіб. От на нього ми маємо право.

У пункті 166.3.3 Податкового кодексу є одне зауваження: сума плати за навчання не може перевищувати 1710 гривень (про які йшлося вище) за кожну особу, яка навчається, за місяць. Тобто якщо тривалість навчання, наприклад, 10 місяців (з вересня до червня), то максимальна вартість плати, із якої можна повернути свій уже сплачений податок, становитиме 17100 гривень. Якщо навчання дорожче, то податкова знижка не діє. Також вона не застосовується для фізичних осіб-підприємців.

Щоб отримати податкову знижку, потрібно подати до Державної податкової інспекції:

  • декларацію про доходи особи, яка платила за навчання;
  • ксерокопію та оригінал договору з навчальним закладом;
  • ксерокопію та оригінал квитанції про сплату за навчання у 2014 році;
  • ксерокопії та оригінали свідоцтва про народження дитини, ідентифікаційного коду дитини, ідентифікаційного коду батьків (якщо платив один із батьків);
  • ксерокопію та оригінал ідентифікаційного коду студента (якщо студент платив самостійно);
  • довідку про нараховану заробітну плату, сплачений податок на доходи фізичних осіб і єдиний соціальний внесок.

students

Чи зараховується час навчання до трудового стажу і яка з нього користь?

Трудовий стаж – це період, упродовж якого особа працювала за трудовим договором. До 2004 року його тривалість впливала на факт отримання пенсії за віком і її розмір: що більший стаж, то більша пенсія. Після набуття чинності у 2004 році Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсії призначаються тільки тим особам, які мають відповідну тривалість страхового стажу.

Згідно зі статтею 24 цього закону, страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню і якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Тобто з 2004 року тільки той, хто впродовж життя платив страхові внески (якщо людина офіційно працевлаштована, то ці внески з її зарплатні платить роботодавець), отримуватиме пенсію (після досягнення за загальним правилом 60 років).

Стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до трудового стажу зараховує також навчання у вищих навчальних закладах. Зважаючи на дату прийняття цього акта (1991 рік), до 2004 року трудовий стаж для студентів мав сенс, оскільки за нього призначали пенсію, а вишам не потрібно було платити за своїх підопічних жодного збору. Зараз трудовий стаж важливий лише для тих категорій працівників, які можуть отримувати пенсію за вислугу років (мають змогу стати пенсіонерами раніше) та встановлені в законодавстві додаткові надбавки до зарплатні. До них належать військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, народного господарства та артисти (наприклад, балерини). Тому якщо ви навчаєтесь у міліцейському чи театральному виші, то зверніться після отримання диплома до відділу соціального забезпечення чи деканат, аби в трудовій книжці (придбати її можна навіть у канцелярії) зазначили факт навчання в університеті. Це допоможе швидше вийти на пенсію.У пункті 19 ч. 1 ст. 62 Закону «Про вищу освіту» закріплене право студента на зарахування до страхового стажу періоду навчання на денній формі у виші. Як це втілиться на практиці і чи будуть університети платити єдиний соціальний внесок за своїх студентів – побачимо. Але можна починати вимагати реалізації свого права.

Чи обов’язково студентам-бюджетникам відпрацьовувати 3 роки після навчання? 

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. У Законі «Про вищу освіту» положення про обов’язковість відпрацювання трьох років випускниками, які навчалися за державним замовленням, відсутнє. Така вимога висувається тільки в Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим постановою Кабміну від 22 серпня 1996 року. Згідно з цією угодою, для того, щоб випускника-бюджетника примусили відпрацьовувати три роки, необхідні два юридичні факти: направлення на роботу й угода між студентом та університетом, підписана відразу після зарахування на навчання. Угода скасовує примусовий характер. Тобто студент погодився. Якщо договір із університетом не укладався, то й відпрацьовувати не потрібно. Якщо угода була підписана, то є способи уникнути небажаної (як це здебільшого буває) роботи. Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку, розірвання випускником угоди допускається з кількох поважних причин. Деякі з них залежать від вашої волі, а саме: ·

  • якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років;·
  • переведення на останньому курсі на заочну чи платну форму навчання (тоді претензії самі собою «відпадають»).

students

Чи має право викладач не впустити в аудиторію студента, який запізнився?

Кожен виш розробляє власні Правила внутрішнього розпорядку: як має бути організований навчальний процес, щоб усім було комфортно. До прикладу, в розділі 7 Правил #НТУУ КПІ зазначається, що студентам забороняється запізнюватися на заняття, тому цілком легітимно спудея можуть не впустити на пару. Ст.53 Конституції України надає кожному право на освіту. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про вищу освіту», ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України. Але не локальними правилами і почуттям гумору викладача.

Чи можна записувати лекцію на відео чи диктофон?

Згідно зі ст. 307 Цивільного кодексу, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на відеозйомку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Як бачимо, про цифрову відеозйомку не йдеться, тому якщо буквально тлумачити положення статті, то на відеокамеру мобільного телефона фільмувати викладача можна.

Конституція України у ст. 32 декларує, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20 січня 2012 року офіційно пояснив, що особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності. Отже, поведінка викладача під час лекції не є його особистим життям. Це ж стосується і відеозапису проведення іспиту.

Проте тут є ще один нюанс: згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України, лекції є об’єктом авторського права, тому їхній автор – викладач – має право на недоторканність свого твору (лекцій). Недоторканність, відповідно до ст. 439 ЦКУ, це право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора.

Тобто якщо викладач зауважить, що його лекцію фільмують або записують на диктофон, він має право чинити опір: не відбирати телефон, але принаймні вимагати, щоб відео видалили, оскільки таке зазіхання на його твір може в подальшому зіпсувати репутацію автора. А навіщо чекати?

Не гарантуємо, що спроба фільмувати викладача закінчиться без конфліктів, проте можете спробувати.

Чи можуть змусити взяти участь у науковій конференції? 

Для університету корисно, щоби його рейтинг підвищувався. Що вищий індекс викладачів і студентів вишу (показник впливовості науковця, який залежить від кількості цитувань його праць), то вищий рейтинг. Цього можна досягнути імітацією наукової активності серед студентів: примушуванням до участі в наукових конференціях. Часто наукові праці відсутні, проте тези, розроблені по неіснуючих доробках, на конференціях розглядаються. Незалежно від здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня, кожна людина має право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Це право закріплене і в ст. 54 Конституції, і в ст. 309 Цивільного кодексу. Звичайно, наштовхнетеся на опір викладачів із неочікуваними наслідками, проте примушувати вас не мають права. Зичимо успіху!

Фото: bard.edu, happyrebeltherapy.com, edu-news.ro, degreesearch.org, machealthforumfellowfiles.com.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus