Побутові права студентів

На яких підставах можуть не поселити в гуртожиток? Хто повинен платити за ремонт майна? Коли зобов’язані видати студентський? Що робити, коли в університеті пропонують зробити добровільно-примусові внески? Читайте в нашому матеріалі.

гуртожиток

Це гуртожиток, крихітко

Студентське життя сповна можна відчути, якщо живеш у гуртожитку.

Однак для багатьох студентів вселення туди проходить ой як важко. Аби перед вереснем, ввічливо посміхнувшись, вам не сказали: «Вибачте, місць немає», заздалегідь переконайтеся, що ви написали всі необхідні для вселення заяви. Для цього краще проконсультуватися з тими, хто вже живе у вашому майбутньому гуртожитку.

Відмовити в поселенні можуть, якщо:

  • немає вільних місць;
  • ви не належите до жодної з пільгових категорій із правом першочергового поселення.

А право першочергового поселення зазвичай мають:

  • студенти-інваліди І-ІІІ груп;
  • студенти з багатодітних родин (троє і більше дітей);
  • студенти, у яких один з батьків помер (загинув);
  • студенти з неповних сімей;
  • студенти, які мешкають у віддалених регіонах України;
  • інші пільгові категорії.

Договір на перепоселення з гуртожитком потрібно укладати щороку. Відмовитись перепоселити вас можуть у випадках:

  • непереведення на наступний курс;
  • наявність вашого прізвища в списку рекомендованих на непоселення через порушення Умов проживання в гуртожитку;
  • догани за невиконання навчального плану;
  • гуртожитські заборгованості (наприклад, не заплатили за електроенергію).
  • інші косяки.

Не забудьте отримати від коменданта для ознайомлення Правила поселення та проживання в гуртожитку. Вони локальні і розробляються вкупі адміністрацією гуртожитку й університету за участі студентського самоврядування.

 

Реклама

Реєстрація за місцем проживання

Паспортисти гуртожитку часто зловживають своїми повноваженнями і збирають зі студентів кошти за свої послуги (наприклад, за те, що вони з вашим паспортом відвідають паспортний стіл).

Питаннями реєстрації місця проживання осіб з 2012 року займаються управління Державної міграційної служби або центри надання адміністративних послуг. Тому ви можете подякувати паспортистові та самостійно звернутись до ДМС.

Для реєстрації потрібно подати:

  • письмову заяву про реєстрацію місця проживання;
  • документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
  • квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
  • талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
  • договір на проживання в гуртожитку.
  • юнакам військовий квиток.

Реєстрація місця проживання здійснюється в день подання документів. Тоді ж працівник зобов’язаний повернути вам паспорт та решту документів, які ви подавали.

Вартість такої послуги становить 0,05 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (0,85 грн). Про це також можете розповісти паспортистові.

гуртожиток_2

Внески на ремонт гуртожитку: платити чи ні?

Пропонуємо звернутися до Правил проживання в гуртожитку. Там ви обов’язково знайдете розділ, пов’язаний із ремонтом.

За загальним правилом, студент повинен ремонтувати гуртожитське майно тільки тоді, коли він сам його пошкодив (чи запрошені ним гості). Або якщо це пошкодження вчинили сусіди по кімнаті: колективну відповідальність ніхто не скасовував.

Що стосується випадків, коли шпалери в кімнаті відклеюються посеред навчального року, то тут можливими є два варіанти розвитку подій: мешканці клеять їх або своїм коштом, або за рахунок гуртожитку. Це залежить від умови про обов’язок поточного ремонту кімнат: в деяких Правилах проживання цей пункт передбачений і покладає всі витрати на студентів, в інших такого пункту просто немає. Якщо він відсутній, то й змушувати мешканців за свій рахунок щось ремонтувати в кімнаті немає підстав.

Проте поточний ремонт місць загального користування (все, що не в кімнаті) проводиться за рахунок підприємств, установ, організацій, у віданні яких перебуває гуртожиток згідно із затвердженими планами. Тому, якщо в коридорі сиплеться штукатурка і на кухні відпадає кахель, а староста гуртожитку зазирає в кожну кімнату і вимагає 50 гривень не ремонт, пропонуємо ґречно відмовити.

Якщо негативного й навмисного впливу на гуртожитський інвентар ви не чинили, проте через низьку якість цей інвентар не працює належним чином (постійно капає вода з крана), то варто написати заяву на ремонт до сантехніка. Такий ремонт повинні робити за рахунок гуртожитку.

Також із пропозиціями заплатити за послуги прибирання кухонь можуть звернутися прибиральниці. Це більш правомірно, ніж попередній випадок із загальним ремонтом, оскільки цими ж Правилами може бути передбачено, що студенти зобов’язані підтримувати чистими місця загального користування в гуртожитку (тобто прибирати на кухнях і навіть мити підлогу в коридорі).

гуртожиток_4

Купіть поличку!

Доволі часто (особливо якщо гуртожиток щойно збудований) його мешканців не відразу забезпечують всім необхідним вмеблюванням чи окремим інвентарем, бо «ще не привезли» або «полички причеплять у середині року». Проте минає півроку, потім ще рік, а поличок так ніхто і не вчепив. Хоча в інших кімнатах вони чомусь з’явились. Цікавитесь у друзів і дізнаєтеся, що вони їх собі придбали в коменданта за сто гривень. І таких поличок в камері схову аж до стелі. Так от. Увесь інвентар, згідно з Примірним положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, вам повинні надати безкоштовно згідно зі встановленими нормами (тобто шафа, робочий стіл, поличка!). Попередньо пропонуємо звернутися до коменданта із такою заявою, а потім, якщо відмовиться безкоштовно віддати котрісь меблі, попередити, що маєте намір піти до деканату і поскаржитись. Якщо ви збираєтесь там більше не жити, то можна і в міліцію, оскільки такі дії повинні кваліфікувати як привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (частина 2 статті 191 Кримінального кодексу України). Комендант – службова особа, оскільки виконує адміністративно-господарські функції в гуртожитку. Меблі, котрі університет придбав для гуртожитку, – майно.

Незаконні перевірки кімнат

Буває, що мешканці гуртожитку на парах, а прибиральниці під руку з комендантом нишпорять у вашій кімнаті в пошуках заборонених електроприладів або просто переписують покази лічильника. Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканість житла. Верховний Суд України в постанові «Про судову практику в злочинах проти власності» надав легальне визначення терміна «житло», згідно з яким під житлом потрібно розуміти приміщення, призначене   для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). Гуртожиток цілком підходить. До житла прирівнюються також ті його частини, в яких може зберігатися майно (балкон, веранда, комора), за винятком господарських приміщень, не пов’язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай). Проникнути в кімнату без вашого відома адміністрація може тільки тоді, коли є ризик псування гуртожитського майна (виникли проблеми із пожежною безпекою чи в когось заливає кімнату).

Ключі від кімнати мешканці повинні здавати комендантові тільки під час тривалої відсутності в гуртожитку (наприклад, на період канікул). Хоча в коменданта і без того є дублікати ключів від усіх кімнат про всяк випадок.

Зберігати дублікати на вахті, особливо якщо на вході в гуртожиток не стоять турнікети і мешканці входять за паперовими перепустками – недоцільно з міркувань безпеки, оскільки поцупити ключ від кімнати мастаки знайдуться. Якою грізною би не була вахтерка. Зверніться з цього приводу до коменданта з проханням передати вахтерові дублікат ключа від його кабінету, щоб забезпечити доступ до інших кімнат. Якщо відмовлять, залучайте студентське самоврядування, звертайтесь до керівництва вишу, тільки позабирайте від вахтера всі ключі.

гуртожиток_3

Чи можуть примусити до робіт на користь гуртожитку?

Цілком можуть, проте не більше, ніж передбачено у ваших локальних правилах. В Угоді на проживання в гуртожитку #КПІ, до прикладу, зазначено, що студенти зобов’язані брати участь в благоустрої й озелененні прилеглої до гуртожитку території, охороні зелених насаджень, обладнанні, ремонті і належному утриманні спортивних та дитячих майданчиків, а також у дрібних роботах громадського характеру для прямої користі мешканців гуртожитку, проте не більше ніж 2 години на місяць за рішенням студради.

Перевищення встановлених лімітів – порушення пункту e) частини 2 статті 2 Конвенції чи примусову чи обов’язкову працю, котру ми вже давненько ратифікували. В контексті Конвенції дрібні общинні роботи для прямої користі колективу, які є звичайним громадянським обов’язком, перестають бути не примусовою роботою, якщо ті, хто повинен виконувати цю роботу, не може висловити своєї думки щодо її доцільності. Згідно зі статтею 10 примусова чи обов’язкова праця, до якої вдаються для виконання громадських робіт начальники, які виконують адміністративні обов’язки (комендант, наприклад) повинна бути поступово скасована, якщо ця робота:·не становить прямого та важливого інтересу для колективу, який має її виконувати;·не є необхідною тепер чи найближчим часом;·наслідки цієї роботи є надто тяжким тягарем для працівників, беручи до уваги наявну робочу силу та її здатність цю роботу виконувати (наприклад, є дівчата і є мішки з цементом, котрі потрібно кудись віднести). Цілодобовий і безперешкодний вхід до гуртожиткуНахабні вахтери досі практикують шоколадне або купюрне здирництво, якщо мешканець гуртожитку після 23.00 хоче до нього потрапити. МОН у своєму Листі від 14 вересня 2011 примусило керівників вишів дозволити студентам-мешканцям навідуватись до гуртожитка, коли їм заманеться. Здебільшого місцеві правила кожного гуртожитка передбачають, що вхід після 23.00 і до 6.00 повинен супроводжуватись записом у вахтерському журналі з поясненням причини запізнілого візиту.  Плата за проживання в гуртожиткуЗгідно з наказом МОНу і ще кількох міністерств, граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках повинен становити 40 відсотків розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації. Для бакалаврів, спеціалістів та магістрів, які навчаються у вишах III–IV рівня акредитації така стипендія – 730 гривень. У гуртожитках ми живемо цілі 10 місяців, а тому граничний розмір плати за увесь рік – 2920 гривень. Не переплачуйте.

Коли будуть студентські?

Через 30 днів після того, як універ їх замовить. Цей термін регламентований Положенням про студентські (учнівські) квитки державного зразка, тому можна вимагати лише, щоб їх якомога швидше замовили. Оскільки списки зарахованих формуються наприкінці серпня, то й судаки видають, як показує практика, наприкінці вересня або на початку жовтня.

Благодійництво чи здирництво?

На першому курсі староста своїм підопічним пропонує вступити до профспілки. Це корисно, оскільки профспілка організовано займається різними питаннями (наприклад, замовленням проїзних), що зменшує власні клопоти.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії їх діяльності» член профспілки – це особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески. Отже, якщо ви вступили до профспілки, то будьте ласкаві сплачувати внески.

Проте це стосується тільки самої профспілки. Часто в університетах необґрунтовано здійснюють побори зі студентських кишень через різноманітні «потреби» (тут вже скільки вистачить фантазії збирачів).

Жоден із таких внесків, якщо тільки його обов’язковість безпосередньо не передбачена актами законодавства, не є примусовим. У локальних актах (наприклад, Рішенні студради) можуть передбачати тільки добровільні внески. Варто змістом цих актів цікавитись перед тим, як ставати меценатом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для сприяння законним інтересам бенефіціарів (тих, хто приймає цю допомогу) у сферах благодійної діяльності, що не передбачає одержання благодійником (той, хто платить) прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Як бачите – добровільна. Не піддавайтесь на безпідставні вимагання. Якщо вони продовжуються – звертайтесь до прокуратури.

Зичимо успіхів!

Фото: regionews.ua, nguoiduatin.vn, zastavki.com.

 

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus