Перш ніж будувати стосунки, побудуйте їх із власним «я»

chuprin3

Володимир Чупрін дуже незвичайний викладач, адже він вчить студентів найважчої науки – людських стосунків. Замість теорії, чітких шаблонів та правил, він розповідає, як зберегти стосунки й не наситити їх злістю й образами. Ми побували на його лекції про психологію стосунків та записали головне.

Колір яблука

Тема стосунків дуже індивідуальна, і немає ніяких чітких шаблонів: усі ми неповторні. Це можна підтвердити простим експериментом. Тричі згинаючи аркуш паперу навпіл і відриваючи щоразу будь-який шматочок, усі матимуть різні візерунки за умови, якщо під час цього процесу очі присутніх будуть заплющені й пануватиме тиша. Не маючи змоги підглянути чи запитати в когось, як це зробити правильніше, ми вирішуємо незалежно від дій інших.

Говорячи про базові поняття психології, маємо розуміти, що всі ми дуже суб’єктивні. У побуті ми про це забуваємо. Варто згадати хоча б сварку між коханими людьми, коли кожна сторона кричить: «Чому ти так робиш? Чому ти не можеш робити по-нормальному?» Це, по суті, пряме заперечення чужих цінностей і поглядів. Ті аркуші з відірваними шматочками і є прикладом того, що ми не можемо робити все однаково і кожне «нормально» в усіх різне. Це й називається неповторністю.

Також важливо розуміти, що робота нашого мозку впливає на наше сприйняття світу. Коли дитина з’являється на світ, крім базових рефлексів та емоцій, інформації про причинно-наслідкові зв’язки в неї немає. Усе, що робить немовля, випливає з того, що воно дізналося ззовні. Наприклад, дитина, яка народилась у Львівській області, бачить велике й червоне яблуко, що росте на дереві. У її свідомості відкладається поняття яблука саме такого вигляду. У той самий час дитинка з міста бачить яблуко на поличці в супермаркеті маленьке й зелене. Ліва півкуля мозку обох дітей запам’ятовує слово «яблуко», як воно пишеться і читається, а права – його зовнішній вигляд.

Згодом в уяві вже доросла людина буде згадувати цей фрукт по-своєму, але від того саме поняття цілком не змінюється. У кожного з нас поняття, як-от любов, стосунки, правда, обман, сім’я та вірність, зовсім різні. Люди можуть мати схожість у розумінні багатьох речей, але ніколи не буде двох однакових людей. Це означає, що навіть найближча людина рано чи пізно вчинить так, як би ви ніколи не зробили. Тому що між усіма нами є різниця.

love 2 (1) (1)

Реклама

Як народжуються стереотипи

Наш мозок не любить, коли зв’язки відсутні, і тоді народжується стереотипне мислення. З одного боку, це може допомагати, а з іншого – ні, адже ми губимо відмінності. Коли людина заходить у кімнату й бачить стілець, її мозок робить припущення, що це стілець і що на нього треба сісти, – і людина сідає. Стереотипне мислення економить нам час, ресурси, сили, але часто воно ж псує нам стосунки, бо багато речей ми собі додумуємо. Так народжуються чутки.

Уявімо ситуацію, коли вночі двоє тихо носять якісь речі й перекладають. Хтось, не розбираючись, може ствердити, що то була крадіжка. У цю мить мозок заспокоїться: він не любить, коли в нього немає відповідей. Якщо він не може отримати їх ззовні, то шукає в попередньому досвіді.

Часто люди сперечаються, чиє ж розуміння правильніше. Хтось встає о шостій ранку, умивається крижаною водою, пробігає декілька кілометрів, бо так корисно для здоров’я. Хтось вважає, що дуже важливо спати, поки не прокинеться організм, і ще довго пити в ліжечку каву. Ніхто не помиляється, адже в кожного власний комфорт. Організм однієї людини вимагає тривалого відпочинку, організм другої – бадьорого ранку.

Упродовж історії постулати, у яких ми були впевнені, постійно оновлюються й змінюються. Для прикладу, всім нам відомо, що атом – найменша неподільна частинка речовини, але вчені, довго досліджуючи, виявили, що є ще кварки, а електрон складається з холону, спінону, орбітону. Ці речовини виявились значно менші за атом.

Раніше жіночий оргазм вважався проблемою, і його постійно лікували, а тепер лікують його відсутність. Ми постійно відкриваємо щось нове, і щоразу поняття «об’єктивна правда» виявляється хибним.

hand-dust-flour-chalk

Архів мозку

Коли вчені проводили дослідження з дифракції електронів, то випадково виявили, що присутність спостерігача напрямку впливала на їхню поведінку. Поки дослідник не спостерігав за експериментом, електрони поводилася у певний спосіб. Коли ж він був присутній, їхня поведінка змінювалася. Тоді вчені поставили собі питання: чи можуть вони об’єктивно досліджувати дійсність?

Це справедливо не лише у фізиці, але й для стосунків. Уявіть, як до пари закоханих, що сидить у кав’ярні, підсідає незнайома людина й просить на неї не зважати. Поведінка двох людей одразу ж зміниться і теми для розмов автоматично зникнуть. Ми не можемо об’єктивно пізнавати дійсність, як і не можемо пізнавати кожну окрему особистість.

Щоразу, коли людина сумнівається або стикається з чимось новим, у неї з’являється велика спокуса знайти відповідь «в архіві мозку». На практиці це має такий вигляд: хлопець, якого образила дівчина (чи навпаки), запам’ятовує, що кожна чи кожен може вчинити так само, – це стане попереднім досвідом, до якого звертатиметься мозок.

Змінювати нейронні асоціативні зв’язки дуже важко. Дослідження доводять, що людина залишається молодою доти, поки змушує працювати мозок над новими завданнями та шукати нові відповіді. Узагальнюючи й мислячи стереотипно, ми завдаємо шкоди собі й іншим, бо перестаємо бачити відмінності та втрачаємо можливість оцінювати інших людей реально. Зовнішній світ людина бачить таким, якою є її внутрішня модель.

Також у психології важливі поняття фону та фігури. Уявімо, що четверо різних людей були на одному весіллі й мали його оцінити. Цінувальниця музики дорікне на музикантів, кухар наголосить на смачних стравах, а молодята радітимуть закінченню свята, адже страшенно втомились. Весілля для кожного було своїм залежно від того, що для кого було фоном (чимось неважливим), а що фігурою (чимось значущим). Аналогічно зі стосунками: для кожного вони індивідуальні.

girlНа загальні питання завжди є загальні відповіді, а конкретно – це коли людина готова питати про себе особисто. З погляду психології, дуже важливо розуміти, як особистість сприймає все індивідуально до себе. Однозначно хороших чи поганих явищ, речей або подій узагалі немає.

От ніж – це корисна чи некорисна річ? Залежно від того, як його використовувати. Хірург може врятувати ним життя, а вбивця – забрати. Мірилом «добре» й «погано» є кожен з нас.

У цій усій різноманітності максимум, що ми можемо, – це домовлятись. Час від часу батьків не влаштовує поведінка дитини, коли вона зчиняє істерику в магазині іграшок. Це трапляється через те, що кожна її потреба є життєво необхідною. Спосіб спілкування дитини із зовнішнім світом – вимоги. Якщо залишитись у такій моделі поведінки, психологічно незріла доросла людина почне маніпулювати.

Будь-якій дитині хтось потрібен, зазвичай цю важливу роль виконують батьки. Потім уже й дорослі чоловік чи жінка вимагають підтримки й уваги, тільки важливу роль відіграє вже партнер чи партнерка. Люди, які тікають від самотності в стосунки, стають на граблі, бо навіть там вони почуватимуться недосконало. Ми гадаємо, що з другою половинкою нам неодмінно буде добре, адже на «погано» кожен здатен самостійно.

Проте, якщо людині дискомфортно наодинці, то варто працювати над собою. Психологічно зріла особистість розвиває стосунки за принципом «суб’єкт – суб’єкт», тобто відбувається взаємодія: якщо людина «отримує», то вона й «віддає». В одну мить ми різні й рівні.

У психології є дві золоті літери: це слово «ні». Після них у стосунках часто починаються маніпуляції, тобто тип зв’язку «суб’єкт – об’єкт», де хтось хоче впливати на іншу сторону. Психологічно зріла особа нормально сприймає напругу, яка виникає після слова «ні», хоч би як неприємно чи боляче їй було. Такій людині завжди є чим ділитись і є що приймати, бо від базових потреб нікуди не втекти. Щасливі ті, хто знаходять баланс між прив’язаністю до когось і самотністю.

Психологи стверджують, що людина бачить усе через призму власного досвіду. Тож якщо вона прагне поширення добра, справедливості, людяності, щирості навколо, то повинна починати з себе. А стосунки з коханою людиною будуть такими, як стосунки із собою. Перш ніж побудувати їх із кимось, спробуйте побудувати їх із власним «я».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus