FAQ: стажування у Верховній Раді

suit2

Незабаром на веб-сайті Верховної Ради для студентів та випускників вишів буде розміщене оголошення про можливість стажування в її стінах. Менеджерка громадської організації «Ліга інтернів» Мар’яна Добоні розповіла нам про процес стажування та деталі проходження відбору.


Яка мета програми?

Ця програма має створити можливості для молоді брати участь у законодавчому процесі та в прийнятті державних рішень. Краще розуміння цього та здобутий досвід роботи має допомогти професійно зростати й більше долучатися до суспільної діяльності.


Що передбачає стажування?

Протягом стажування до інтернів ставляться так само, як і до справжніх державних службовців: вони розробляють законопроекти, знайомляться із засадами державної політики та вчаться мови закону. Вже декілька років обов’язковим компонентом програми є зустрічі, тренінги та лекції на різну тематику: законотворчий процес, основи гендерної політики та інші.

Інтерни не тільки дізнаються багато нового, але й тісно співпрацюють одне з одним і знайомляться з відомими та освіченими людьми з різних сфер. Так було не завжди. Наприклад, інтерни кінця 1990-х – початку 2000-х розповідають, що в них не було так багато зустрічей і вони рідко перетиналися одне з одним. Окрім навчання, інтерни мають удосталь розваг: збираються на фахові дискусії, ігри «Що? Де? Коли?», а в кінці стажування їм організовують випускну вечірку.

Щороку наприкінці стажування «Ліга інтернів» проводить опитування на задоволеність в участі та набутому досвіді. Інтерни 2017 року оцінили свою участь «дуже корисною» в 59% випадків, а «корисною» у 21%.


Хто створив програму?

Програму засновано в 1995 році з ініціативи Верховної Ради України та Асоціації колишніх членів Конгресу США, а у 2009 році з’явилося об’єднання випускників програми – «Ліга інтернів». Згодом «Ліга» долучилася до адміністрування програми, і останні роки вона є співорганізатором програми разом з ВРУ та за підтримки USAID.


Як проходить відбір?

Восени оголошують початок проведення відбору на стажування, потім відбувається конкурс у два етапи: за анкетами та за співбесідою з комісією в Києві.

Вимоги прості: до 29 років, наявність бакалаврського диплому будь-якої спеціальності, знання суспільно-політичних процесів у країні. Щоправда, подаватися не можуть помічники депутатів і ті, хто вже працює у Верховній Раді. Знання іноземної мови не вимагається, але якщо ти хочеш працювати в Комітеті у закордонних справах, наприклад, то знати англійську на високому рівні потрібно. До речі, анкета на етапі відбору буде закодована, і твої персональні дані дізнаються тільки тоді, коли відбір уже буде завершений.

Подаватися можуть люди з усієї України, але на час стажування доведеться переїхати до Києва. Співбесіда в стінах парламенту також проходитиме наживо. Перед цим відібраним людям відправлять орієнтовний перелік запитань для підготовки, але питати також будуть про фах та інформацію з анкети, мотиви стажування, соціальну активність та інші.


Що варто зазначити в анкеті?

Зі слів Мар’яни Добоні, варто давати вичерпні відповіді, а перед тим оновити в пам’яті назви своїх публікацій та відвіданих освітніх чи фахових подій. У питанні про мотивацію треба розказати не тільки те, як програма допоможе тобі, але й чим ти можеш зацікавити певний підрозділ для стажування. Варто також уникати банальних відповідей з інтернету, і намагайся зберігати спокій та розважливість.


Яку роботу можуть запропонувати?

Оголошення про конкурс містить орієнтовний перелік завдань, які можуть виконувати інтерни під час стажування: від законопроектної до офісної роботи. Все залежить від потреб підрозділу стажування, твоїх навичок та мотивації. Підійдуть усі можливі фахи: від юриспруденції до медицини та ІТ, оскільки комітети працюють з найрізноманітнішими питаннями.

Учасники та учасниці програми стажувань проходять їх у секретаріатах комітетів або головних управліннях, а також у підрозділах Апарату Верховної Ради. У кожному структурному підрозділі визначено керівника стажування інтернів, який власне й дає завдання, контролює їх виконання тощо. Саме він розглядає місячний звіт інтерна та погоджує його.


У якому форматі працюють стажери?

Інтерни стажуються повний або неповний день, потрібний формат вказують, ще заповнюючи анкету. Втім, інтерни неповного дня зможуть проводити в підрозділі стажування більше часу та виконувати більше завдань, якщо захочуть. Програма не передбачає дистанційного стажування, але трапляються випадки, коли інтерни отримують завдання з можливістю дистанційного виконання, наприклад, переклади або аналітичні дослідження.


Чи передбачено стипендії?

Наразі стипендій не передбачено, але деякі партнери проекту надають підтримку приїжджим інтернам.


Що учасники отримують після стажування?

Всім учасникам та учасницям, які успішно пройшли стажування, дають сертифікат за підписом голови Верховної Ради, а саме стажування і прослухані під час нього лекції та тренінги вигідно доповнюють будь-яке CV. Для тих, хто планує продовжити свою кар’єру на державній службі, це також буде корисним бонусом під час проходження конкурсу. З набутими знаннями й досвідом буде легше отримати роботу, особливо в тих структурних підрозділах, де проходило стажування.

До речі, один з інтернів 2017 року, Антон Моргун, який проходив стажування в секретаріаті Комітету з питань Регламенту та організації роботи ВРУ, потім успішно пройшов конкурс на посаду головного консультанта цього підрозділу. Мар’яна Добоні розповідає, що Антон не єдиний, хто продовжив працювати в органах державної влади після стажування: це роблять приблизно 30% випускників програми.


Які відгуки учасників програми?

Дар’я Тимошенко – навчалася на математичному факультеті КНУ, наразі навчається в Академії адвокатури України, проходила стажування в Спеціальній контрольній комісії з питань приватизації: «Важко сказати, які події мені найбільше запам’яталися. Ці півроку – це одна суцільна шалена подія. Дуже запам’ятався тренінг з фасилітації таунхолів, де ми обговорювали зміни до регламенту ВРУ. Ще одна цікава подія – диспут на тему «Коаліція та опозиція чи більшість та меншість». Це було активне обговорення та захист своєї позиції з досвідченими парламентаріями. І ще часто згадую тренінг «Форум-театр», коли актуальні для суспільства проблеми люди показують у постанові, а глядачі можуть у будь-який час втрутитись та змінити хід подій, спробувати вирішити проблему. Учасникам треба багато імпровізувати, грати до кінця свою роль та намагатись не піддаватись тиску».

Андрій Куцик – навчався на історичному факультеті та факультеті соціальних наук Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, проходив стажування в Інформаційному управлінні ВРУ: «Я завжди цікавився політикою та мав бажання працювати в органах державної влади. Власне, це було моєю головною мотивацією пройти стажування у вищому законодавчому органі. Конкурс я проходив два роки поспіль, але пройшов лише з другої спроби. На мою думку, відбір не був легким, адже запитання комісії були досить різними: стосувалися і Конституції України, і моїх знань, пов’язаних зі спеціальністю в університеті».

Ольга Петрук – випускниця ЛНУ ім. Івана Франка, проходила стажування в Інформаційному управлінні ВРУ: «Моїми основними завданнями було написання інформаційного матеріалу для англомовної версії сайту Верховної Ради України, переклад з української англійською і навпаки та написання субтитрів англійською мовою для відеорепортажів. Я також проводила англомовні екскурсії Верховною Радою, наприклад, для журналістів з Ізраїлю, групи з Литви та інших. Загалом я задоволена цим стажуванням, адже змогла повністю застосувати свої знання з англійської мови та ще й здобути юридичний досвід».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus