Як стати юристом майбутнього

Владислав Власюк

Очільник Директорату з прав людини Міністерства юстиції Владислав Власюк про зміни в галузі та проблеми підготовки правників

Попри поширену думку про надлишок юридичних кадрів в Україні, охочих поповнити їхні ряди не меншає. На юрфак вступають з різних причин: універсальність освіти, престижність професії, висока платня. Але мати юридичну освіту ще не означає бути юристом. Щоправда, усвідомлення цього факту приходить не відразу.

Владислав Власюк – очільник Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України. На Фестивалі ідей 2018 від Impact Hub Odessa та Aspen Institute Kyiv, який відбувся 24-26 серпня в Одесі, він поділився своїми міркуваннями про майбутнє юридичної освіти в Україні й розповів, чого чекають роботодавці від учорашніх випускників.

Сучасна юридична освіта – яка вона?

Є дві новини: хороша й погана. Погана: в плані юридичної освіти ми поки що провінція. Хороша: є помітні сигнали, що Україна починає повертатися на центральні магістралі правознавства у світовому контексті.

Наразі в Україні приблизно 183 заклади вищої освіти, що готують юристів. Для порівняння, у Німеччині їх 44, у Японії – менш як 10. На шаховій дошці правничої освіти в Україні дійсно забагато гравців. Їх кількість можна радикально зменшити, але навряд чи це потрібно робити примусово: ринок сам усе розставить на свої місця, згодом слабші заклади відпадуть самі. Найбільша проблема українських юридичних шкіл у тому, що вони не розуміють горизонту планування навчальних курсів. Сьогодні потрібно вивчати те, що знадобиться за п’ять років. У кращому випадку майбутні правовики вивчають те, що актуально прямо зараз, у гіршому – що було актуально п’ять років тому.

Контролювати якість правової підготовки мають не ті самі люди, які складають навчальні плани й викладають, а спеціальні відокремлені підрозділи. Подібна модель уже діє в Києво-Могилянській академії та Одеській юридичній академії.

У підготовці юристів потрібно задіювати юридичні компанії, куди студенти підуть працювати після закінчення вишу. Колаборація правничої школи з фірмами дозволяє залучати до викладання провідних спеціалістів з різних галузей, які щодня вирішують реальні кейси й можуть дати студентам актуальну, а головне, практичну інформацію. Деякі українські університети вже використовують таку модель.

bookВтім, річ не тільки у вишах: майбутні правники теж мають бути активнішими. Можна багато чого запропонувати, але кінцевий споживач – студент, часто ще й лінивий. Воно цілком нормально, але саме це відрізняє нас від Заходу: більшість українських студентів треба примушувати вчитися.

Реклама

Яким має бути ідеальний випускник-юрист

Керівники провідних юридичних фірм в один голос кажуть, що випускників усе одно доводиться доучувати, а то й учити заново, але за хорошого стажиста вони готові поборотися. Головне для студентів – не сидіти на місці. Не сподівайтеся, що відвідування пар протягом п’яти років зробить вас популярними на юридичному ринку. Це не так.

Значно більше шансів на співбесіді матимуть ті, хто брали участь у різних активностях: судові дебати, конкурси, юридичні клініки при університетах тощо. Бажання розвиватися поза стінами аудиторії цінують не лише приватні юридичні фірми, а й державні структури.

Критично важливими для юристів є soft skills. Знання – це добре, але в сучасному світі треба не тільки знати, а й уміти шукати, дізнаватися, вчитися. Проблема не в тому, що інформації мало: навпаки, її забагато. Уміння фільтрувати й застосовувати її – на вагу золота.

Правниче ЗНО: про наболіле

Навчальні плани – справа кожного окремо взятого вишу, і в деяких університетах вони не відповідають тим завданням, які будуть на ЗНО. Моя порада студентам, які складатимуть тестування, така: не чекайте, поки адміністрація потурбується про вашу підготовку до ЗНО, а знайдіть перелік питань і починайте готуватися самостійно.

Магістратуру в якомусь сенсі можна назвати елітним навчанням. Цей шлях обирають ті, що планують стати або науковцями, або топовими вузькокваліфікованими спеціалістами, або йти в так звані «регульовані» правничі професії: адвокат, суддя, нотаріус тощо. Тому прохідні бали ЗНО для правовиків мають бути вищими. Мінʼюст і Міносвіти вже запровадили на 2019 рік мінімальний поріг 150 балів з першого й другого конкурсних предметів для вступників на правничі спеціальності. Ясна річ, такі зміни багатьом не сподобаються, але ми щиро хвилюємося за рівень підготовки людей, які стануть нашими майбутніми колегами, тому маємо робити такі кроки.

law

На юридичному горизонті

Заочна форма бакалаврату рідко забезпечує належну підготовку правників. Тому Мінʼюст підтримує зменшення держзамовлення юристів-заочників. Тим більше, ми вважаємо, що правовиків слід готувати лише в тих навчальних закладах, де панує дух академічної свободи.

Робоча група з питань реформування вищої юридичної освіти розглядає також і запровадження молодшого бакалавра з правознавства. Це дозволить студентам, які провчилися на юридичному два роки, легко перевестися на іншу спеціальність або продовжити навчання.

Ми розмірковуємо над створенням інтегрованої магістратури для «регульованих» професій: за два роки здобути молодшого бакалавра, а потім за чотири роки – магістра. Є й інший шлях: спершу здобути молодшого бакалавра, за два роки – бакалавра, ще за два – магістра.

Крім того, ми хочемо поширити ЗНО-підхід у юридичній освіті й застосовувати таке оцінювання в ролі вступних, проміжних і випускних іспитів. Межа мрій – єдине фахове випробування для випускників-магістрів, яке заразом стане підставою для здобуття статусу адвоката, прокурора чи судді. Але поки що це з розряду фантастики.

Юрист майбутнього – айтішник

Юриспруденція сьогодні вже зовсім інша, ніж п’ять років тому. Тепер галузь є універсальнішою й більш інтегрованою з іншими сферами діяльності. Можна спокійно здобувати юридичну освіту, щоб у майбутньому займатися чимось іншим.

Правознавство не можна уявити без сучасних технологій. Уже сьогодні програми виконують багато юридичної роботи краще й швидше за людину. Судді та адвокати, скоріш за все, збережуть свої робочі місця, а от для помічників юристів, які здебільшого працюють із паперами, картина не настільки райдужна: те саме може робити й софт.

Водночас хтось має ці програми розробляти. Особливої популярності тепер набуває legal tech, галузь на стику права й ІТ. Тому людина, яка однаково добре розуміється на юриспруденції та програмуванні, цілком може стати юристом майбутнього.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus