Стамбул: за межею туристичного

stambul

У більшості статей, присвячених Стамбулу, знайдете величезну кількість яскравих описів архітектури, традицій і смаків. Але не так просто зазирнути під розписане покривало і зрозуміти, що ховає нетуристичний, не орієнтований на покупця Стамбул. Це — один із найзагадковіших куточків планети. «Студвей» розкаже про цікавинки міста трьох цивілізацій і підкаже нетипові шляхи, які ведуть до нього.

Історія як товар

Місто було засноване в середині VІІ століття до н. е. як грецька колонія Візантій, пізніше назва поширилася на всю імперію. У 330 році імператор Костянтин, який прийняв християнство, скромно назвав місто Константинополем. У 1453 році величний Константинополь, столицю Візантійської імперії, завойовують турки, і через деякий час стару грецьку назву потроху забувають, а місто називають Стамбулом.

Тут не дуже люблять говорити про падіння Константинополя як центру християнської цивілізації, але святкують День взяття міста як одне з найважливіших національних свят. Для того, аби уникнути зайвих політичних алюзій, реформатори-республіканці перенесли столицю в Анкару — місто, яке на відміну від Стамбула не перенасичене символами та історією. Водночас «гаряча» і «жива» політика зберігається саме у Стамбулі.

Турки, греки і всі інші багатоманітні народи, які населяють 16-мільйонне місто, мають міцну крамарську натуру, тож на цьому тлі навіть історія, повна кривавих конфліктів, ховається разом зі своїми невирішеними проблемами, а на передній план виходить краса різних цивілізацій, яким вдавалося мирно співіснувати у Стамбулі. Біля відомого Гран Базару можете знайти єврейські вулички і дуже симпатичну синагогу, поруч — якусь невелику католицьку споруду, на кожному кроці — величні та витончені мечеті і православні храми, яких не «перефарбували» в іншу віру.

Ніхто не каже, що конфлікти в Туреччині зникли (як старі — на фоні релігійних, історичних суперечностей, так і нові — соціальні протести, рухи проти уряду), однак жителі спромоглися використати всю складність своєї історії як перевагу і продавати її туристам, які закохуються в місто, ледве в нього ступивши. 

stambul

Реклама

Про ціни та мистецтво торгуватися

Історія коштує недешево. Наприклад, для того, аби зайти у Айя Софію — Святу Софію, треба заплатити 20 – 25 турецьких лір, у Султанський музей Топкапи — 30 – 35, в усі інші — у межах 10 – 20. Як вихід турки пропонують купити картку «Музеї Стамбула», яка включає майже всі державні музеї, тож загалом є дуже вигідною покупкою.

У музеях, супермаркетах й офіційних установах, на жаль, не поторгуєшся, однак у всіх інших місцях сперечатися з продавцем не просто можна, а й треба — тебе не поважатимуть, якщо не постараєшся хоч трошки вплинути на ціну.

Головні правила торгів:

  • починайте з найнижчої ціни;
  • коли вам пропонують ціну вищу від вашою, можна ще знизити свою, а не шукати середнє арифметичне;
  • поважайте торговця, ніколи не втрачайте відчуття дистанції;
  • не перехвалюйте товар, бо це не ваша робота;
  • найвигідніша позиція — наче він вам анітрохи не потрібний;
  • погрожувати можна тільки купівлею того ж у іншого торговця.

Водночас усі мечеті Стамбула, де відбуваються богослужіння, звісно, безкоштовні для відвідування. Єдина вимога — знімати взуття. Віряни ноги ще й миють (для цього є спеціальні умивальники). Існує також обмеження для жінок — туди, куди можна чоловікові, навіть немусульманину, заборонено жінці.

Де жити?

Чомусь дуже часто наших туристів селять неподалік площі Таксим. Вона, звісно, цікава і має свою історію, майже як український Майдан (нагадаємо, це слово тюркське), але не така цікава для тих, хто любить старовину. У давній частині міста є багато недорогих і особливих хостелів та апарт-готелів.

Апарт-готель від хостелу відрізняється зазвичай тим, що у вас є особиста кімната (але навряд чи після вас прибиратимуть, як у готелі), там можна замовити сніданки і весь «готель» складається із 3-4 кімнат. Апарт-готелі люблять облаштовувати у старих будиночках, де кімната – метр на метр, але три метри висотою.

У цілому Стамбул є одним із найпопулярніших міст у Tripadvisor і booking.com, тому проблем із пошуком недорогого житла виникнути не повинно. Тим не менше, радимо уточнити ціну із власником як до моменту поселення, так і при поселенні — інколи бувають сюрпризи.

stambul

Їжа

Із класики — варто скуштувати рибу на Галатському мості.

Не намагайтеся піти дуже далеко від центру в пошуках якнайдешевшого кафе чи ресторану – інколи можна натрапити на дуже хороше і недороге місце і в п’яти хвилинах ходьби від Блакитної мечеті.

Зокрема, я так натрапила на Slow food cafe, де подають традиційну турецьку їжу за дуже приємними цінами.

Транспорт

Головний громадський транспорт — трамвай. На ньому можна дістатися майже будь-куди. Хоча місто велике, його старовинну і найцікавішу частину можна обійти пішки. Збираючись на прогулянку, візьміть зручне спортивне взуття — Стамбул стоїть на схилах, а на вулицях повно бруківки, тому такі мандрівки не гірші від карпатських «забігів».

Серця Стамбулу

Інколи кажуть, що в кожного міста є своє серце — якась історична місцина, з якої той чи інший населений пункт бере свої витоки чи де  відбувалися дуже важливі історичні події.

Стамбул – старезне місто, тому, мабуть, таких «сердець» у нього багато.

Почати варто зі Святої Софії — кремезного та неймовірного творіння людської думки, що хотіла досягнути Бога. Це вияв справжньої сили волі людини. Байдужими не можуть лишити фрески та мозаїки, які сотні років малювалися турками і тільки тоді відкрили свою красу глядачам, коли Софія стала музеєм.

Українцям має бути цікаво порівняти Софію з Софійським собором — ззовні вони майже не схожі, але всередині є безліч спільних символів.

Ви, безсумнівно, потрапите на гарну площу з фонтанами і побачите Блакитну мечеть.

Ніхто не пройде повз неї, не зупинившись, навіть якщо дуже захоче! У Блакитній мечеті зазвичай багато людей: і паломників, і туристів, але зовсім поруч є не менш гарні, але менш відомі мечеті. Там навіть у вихідні можна застати тишу і помолитися.

Обов’язково зверніть увагу на купальні, які заснувала Роксолана – полонянка, що мала великий вплив на політику Османської імперії.

Стамбул контролює Босфор, вхід і вихід із Чорного моря. У місті море відчувається не тільки на набережній, а й на ринках і площах. На мості Галата, до прикладу, продають свіжу рибку і роблять найкращі у світі «селфі». Кажуть, якщо довго вдивлятись у море в напрямку півночі, можна побачити Крим.

stambul

Освіта і студентство

У Туреччині існують сотні студентських організації, багато з яких лівого, демократичного спрямування, ладні ламати стереотипи та будувати справедливіше суспільство. Є, звісно, і праві, але в цілому це нормальна ситуація для Туреччини. Чудово це описує Орхан Памук, турецький письменник і Нобелівський лауреат, у книзі «Дім тиші». У ній ідеться про різні політичні напівбандитські групи, які будують інші плани на свою гарну батьківщину.

Ще торік Туреччину, особливо Стамбул, трясло від молодіжних політичних виступів. На вулицях ледь не щодня можна було побачити великі колони студентів і молоді, які скандували гасла проти корумпованої системи та прем’єра Ердогана особисто. Одна з відмінностей із Україною — студентство не вимагало виборів, бо було впевнене, що суспільство знову обере ту ж партію (що і підтвердилося).

На деякі поступки уряд все ж пішов, але вдоволеними турецьких студентів не назвеш.

Головний виш міста — Університет Стамбула, який об’єднує близько 76 000 студентів, ще 6000 працівників, 12000 аспірантів і 2000 викладачів. Звісно, на 16 мільйонів населення це видається достатньо (враховуючи, що це не єдиний вищий навчальний заклад). В університеті є майже всі спеціальності, які можуть зацікавити сучасного студента, можливість навчання англійською або англійською з одночасним вивченням турецької. Для українців є велика кількість програм, грантів і стипендій. Традиційно в Туреччині навчається багато вихідців із Криму, у країні існує велика діаспора кримських татар. Однак цікаво, що «Кримнаш» не в порядку денному турецьких еліт, які засудили анексію півострова Росією.

stambul

Місто, яке збільшується

Найбільше місто Європи росте вражаючими темпами. У турків немає проблем із народжуваністю, і в той час, як частина населення активно заселяє «заспану» Європу, у Стамбул приїжджає все більше мігрантів.

Турецьке видання Port Turkey пише про такі сфери, які стануть затребувані у Стамбулі у найближчі роки: туризм, торгівля, будівництво, медицина і технології. Щодо туризму ми більш-менш з’ясували: громадяни Туреччини вміють продавати свою природу та історію за найвищою ціною. Навіть попри зростання вартості авіаквитків, цей напрямок зберігає свою актуальність.

Торгівля теж має давні історичні витоки. Є два головні міста, що поєднують наші країни: Одеса і Стамбул. На початку 90-тих Туреччина була найпопулярнішим напрямком для молодих підприємців пострадянської доби: береш квиток, купуєш будь-що там і продаєш в Україні. Сьогодні умови дещо змінилися — підвищилася конкуренція і зросли вимоги ринку та споживачів. Наразі, окрім легкої індустрії, з Туреччини починають ввозити деякі технології та ідеї, софт і стартапи.

Будівництво в Туреччині та Стамбулі дійсно розвивається швидкими темпами, і навіть криза 2008 року мала не такий разючий вплив. Варто лише подивитися на нові квартали східної частини Стамбулу, аби зрозуміти, що в цій царині турки йдуть разом із найбільш технологічними країнами. З України у Стамбул їдуть талановиті інженери та архітектори, які за непогані гроші конструюють туристичні комплекси, житлові квартали, які турки навчилися будувати рекордно швидко. Вагомим лишається відсоток жінок, які щороку їдуть у Туреччину і знаходять своє кохання. Чіткої статистикиз цього питання немає, однак навіть у міському транспорті можна часто почути знайому мову.

Фото: Олександра Азархіна

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus