Справжня історія дитячих казок: голод, вбивства і збочення

страх

Пам’ятаєш, як ти просив батьків розповісти улюблену казку на ніч? Тоді вона здавалася найдобрішою у світі. Але американський історик Роберт Дарнтон у своїй книзі «Велике котяче побоїще та інші епізоди французької культури» довів протилежне – що їх справжні провідні мотиви – жорстокість та біль. Виявилося, що твори, які тобі розповідала мама на ніч, повні вбивств, канібалізму, небезпек та знущань над дітьми. Демонструємо, чого ще ти не знав про свої улюблені казки.

Роберт Дарнтон проаналізував 35 різних інтерпретацій «Червоних Шапочок», 90 «Хлопчиків-з-пальчик», 105 «Попелюшок» та масу інших казок, які складали у французьких сім’ях XVIII століття. Дослідник виявив, що головна ідея знайомих нам розповідей відрізняється жорстокими подробицями вбивства головного героя (навіть якщо це дитина), канібалізмом та деталями сексуального збочення. Щоб зрозуміти, про що йде мова, пропонуємо кілька порівнянь сучасної, знайомої тобі казки та її першої селянської версії.


«Червона Шапочка»

Перша казка про Червону Шапочку, яку почув світ, не особливо відрізнялася змістом від сучасної. Маленька дівчинка несе кошик із вином та хлібом до бабусі, а по дорозі зустрічає вовка. Вона, звичайно, вибовтує йому, куди йде, і весело стрибає далі. Відрізняють цю казку від знайомої нам події у хатинці бабусі. У деяких ранніх варіантах розповіді вовк розриває бабуню на шматки і пропонує скуштувати м’яса дівчинці, яка нічого не підозрює. Або такий варіант: вовк змушує Червону Шапочку залізти у ліжко до нього… а далі додумай сам, що там відбувається.

Роберт Дарнтон пояснює таку жорстокість тяжкими реаліями тогочасного життя. По-перше, голодна людина була ладна з’їсти будь-що, навіть незрозумілий шмат м’яса, що пропонує вовк у піжамі твоєї бабусі. По-друге, тема сексу у казках була досить поширеною. Треба ж якось розповідати дітям про «це»?


«Хлопчик-з-пальчик»

Сьогодні цю казку знає кожна маленька дитина. У ній дуже маленький хлопчик став тягарем для батьків, адже при своєму зрості та розмірах нічим не може їм допомогти. Тож мама з татом без жалю продають сина у найми до багатого пана. Хлопчик допомагає йому у господарстві і з часом багач зголошується повернути його до батьків. Хеппі енд.

А ось провідний мотив старого варіанту цієї французької казки – це злидні та неможливість прогодувати власних дітей:

«Жив-був дроворуб з жінкою. Було в них семеро дітей, усі хлопчики. Вони були дуже бідними, і з сімома хлопцями доводилося їм дуже туго, тому що ніхто з них ще не міг заробити собі на хліб. Одного разу прийшов тяжкий рік і голод був такий страшенний, що наші бідняки вирішили відхреститися від своїх дітей…»

А тепер уяви, що твоя мати вирішила вигнати тебе з дому, бо ти багато їси? Так би більшість студентів на вулиці жила. Жахливо навіть про таке думати, правда ж? Проте у ті часи смертність серед дітей була високою і не дивувала. За словами дослідника, з 6 дітей доживало до дорослого віку 2-3. Голод бував таким страшним, що біднякам доводилося їсти відходи, а матері, не маючи змоги прогодувати когось окрім себе, виставляли на мороз дітей, аби ті захворіли та померли. Так само і у казці. Батьки Хлопчика-з-пальчик, відмовившись від власної малечі, намагалися зняти зі своїх пліч важкий тагяр.


«Попелюшка» або «Маленька Аннетта»

Усім відома казка «Попелюшка» не завжди носила таку назву. Один з старовинних варіантів цієї розповіді мав назву «Маленька Аннетта». Потрапляє вона до нашого списку жахливих казок, бо окрім голоду, холоду та знущань у казці також присутні й вбивства. В перших інтерпретаціях казки Маленька Аннетта ледве не померла від виснаження, коли мачуха щодня змушувала дівчину виконувати тяжку роботу: завантажувати по 50 мішків з гноєм та прясти по сто полотен за день. До цієї непосильної праці ще й додавалися знущання зведених сестер.

Тоді ця казка описувала проблему більшості дітей XVIII століття. Середня тривалість шлюбу була близько 15 років. Через хвороби, непомірну працю та голод люди помирали рано. Тож не дивно, що чоловіки одружувалися, а жінки виходили заміж вдруге. Часто зведені брати та сестри знущалися один над одним, а мачухи лише підтримували це. Кожна друга дівчинка в звичайній французькій сім’ї мала таку ж долю, як і Попелюшка, тільки без хеппі енду, звісно.


«Ненажера»

Це стара французька казка, у якої немає сучасного прототипу. Оскільки у ті часи люди постійно відчували голод, казка повчала дітей контролювати свій апетит,
незважаючи на страшні болі в шлунку.

У «Ненажері» маленька дівчинка практично об’їдала своїх батьків. Коли ж вдома не залишилося ні крихти хліба, мама з татом наважилися на відчайдушний крок. Батьки пішли на місцеве кладовище та відрізали ногу мерця, щоб хоч чимось нагодувати свою доньку. Проте такий обід не минувся дівчинці просто так. Через деякий час за нею прийшов той же мрець і забрав малечу до себе в могилу.

Певно, немає казки страшнішої за цю. Вона показово відображає реалії селянського життя XVIII століття. За шматок хліба часом люди були здатні на все.

Фото: sitebuilderreport.com/stock-up

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus