Soft skills: універсальні навички європейського рівня

спілкування

Донедавна головним критерієм, на який компанії звертали увагу під час пошуку співробітників, була наявність диплома, що свідчив про вузьку професійну спеціалізацію. Програміст мав уміти створювати програми, журналіст – писати репортажі, а бухгалтер – вести облік. Усе інше вважалося позитивним, але не обов’язковим доповненням. Сьогодні ситуація кардинально змінилася.

Роботодавцям потрібні різнопланові фахівці

Сучасні роботодавці розраховують на те, що кандидат матиме десятки різноманітних вмінь. Здатність креативно мислити й управляти часом, навички комунікації, нетворкінгу, керування проектами, командоутворення, володіння інструментами розробки сайтів, комп’ютерної графіки й відеомонтажу. Без згадки про це сьогодні не обходиться майже жодне оголошення про роботу. Чим вища посада, тим більші вимоги.

The Guardian стверджує, що сучасні бізнес-лідери оцінюють такі навички вище, ніж академічні кваліфікації кандидатів на працевлаштування. А Німецька хвиля відзначає, що компанії більше не хочуть бачити у своїх рядах «вузьколобих фахівців». Службовці, які не вміють пристосовуватися до екстремальних умов, уже нікому не потрібні.

Реклама

Універсальні вміння– універсальна норма

У країнах Європейського Союзу формується поняття м’яких навичок (soft skills). Вони протиставляються жорстким – спеціальним вузькопрофесійним навичкам (hard skills), бо не мають однозначної жорсткої прив’язки до конкретної.

Часто м’які навички називають також універсальними або функціональними компетенціями, а факт володіння ними – функціональною грамотністю (functional literacy). ЮНЕСКО та Європейська комісія навіть встановили мінімальний рівень такої грамотності, необхідний кожному європейцю для того, аби «вписатися» в суспільство й не бути «соціальним інвалідом», не кажучи вже про професійну самореалізацію.

таблиця1

Що головне?

Оскільки саме універсальні компетенції є найголовнішим козирем сучасного фахівця, компанії та рекрутингові агенції не можуть дійти згоди та визначити найважливіші з них.

Компанія Microsoft провела дослідження, де на вершині списку для ТОП-60 найоплачуваніших професій опинились ораторські та комунікативні здібності, володіння офісними програмами, створення презентацій, менеджмент проектів і високий рівень самоорганізації.

Forbes вважає найголовнішими комунікативну компетентність, креативність, написання якісних текстів, досвід роботи у команді, базові комп’ютерні знання та здатність до «ре-інжинірингу» – готовність робити звичні речі в новий спосіб.

Німецька хвиля відзначає комунікативні та управлінські таланти: ораторське мистецтво, вміння переконувати, лідирувати, управляти, робити презентації, знаходити підхід до людей і вирішувати конфліктні ситуації.

Британська платформа інтернет-навчання SkillsYouNeed виділяє персональні навички (тайм-менеджмент, саморозвиток, управління емоціями та навіть організацію харчування, догляду за тілом, спортивних тренувань, ефективного сну), інтерперсональні (комунікація, робота у команді, ведення переговорів, конфлікт-менеджмент), лідерські здібності, проведення презентацій, а також письменницьку майстерність і базові математичні знання.

Зміст кожної групи не є фіксованим, він постійно розширюється. Наприклад, Європейський словник навичок та компетенцій містить тисячі найменувань і продовжує зростати.

таблиця2

Де здобути?

Із 2000-х років відповідні курси почали з’являтись у програмах класичних університетів. Виникають навчальні центри, які спеціалізуються саме на тренінгах м’яких навичок та пропонують комплексні програми.

Вітчизняні університети й середні школи нічого подібного не пропонують. Тож українському «універсальному фахівцю», який бажає відповідати вимогам сучасного європейського ринку праці, залишається збирати знання по крупинках.

Чимало можливостей існує для оволодіння письменницькою та журналістською майстерністю. Нові тренінги та школи для цього з’являються ледь не щомісяця.

Є де повчитися риториці та вмінню створювати презентації, які необхідні кожній публічній людині.

Варто також приділити увагу когнітивним навичкам, засвоївши техніки швидкісного читання, креативного мислення й управління інформацією.

Чудово, якщо вдасться знайти короткі курси веб-дизайну, комп’ютерної графіки, роботи з фотографіями чи відеомонтажу. Розробити макет рекламної листівки, просту веб-сторінку, інфографіку або просто зробити собі візитки колись доведеться чи не кожному.

Не забуваємо про самоорганізацію. Навчання тайм-менеджменту чи стратегічному плануванню життя та кар’єри буде найбільш ефективним на реальних курсах чи тренінгах, але ніщо не заважає скористатися замість цього книжками й інтернет-ресурсами.

Майже обов’язковим є здобуття базової підприємницької компетентності – від нетворкінгу до основ фінансової грамотності й розробки інвестиційних проектів. Вчасно пройдений бізнес-тренінг не лише допоможе під час запуску власного стартапу, а й відкриє додаткові можливості працевлаштування.

Найкраща школа для придбання лідерських та управлінських навичок – робота на громадських засадах або участь у студентському самоуправлінні, яка навчить роботі в команді, управлінню проектами й делегуванню обов’язків. До речі, запис про таку діяльність в резюме сприйматиметься не гірше, ніж сертифікати престижних тренінгів.

Усе це – інвестиція в себе, не менш важлива, ніж здобуття фахової освіти. Час та гроші, витрачені на здобуття універсальних компетенцій, окупляться не лише під час пошуку роботи, а й у щоденному житті.

Зображення: Іламі Ясна, stock-up.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus