Розділяй та заробляй: як перетворити сміття на тепло

trash3

Площа всіх українських звалищ займає 7% від загальної площі держави. Чи не час починати діяти?

Швеція та Норвегія переробляють близько 99% свого сміття, Німеччина трохи менше – 67%. Поки скандинавські країни змагаються за імпорт сміття, Україна не може впоратися з утилізацією власного, яке інколи насипами лежить поблизу житлових районів: лише 5,8% українських відходів корисно використали в минулому році.

У гонитві за європейськими реформами уряд усе ж підписав зміни до Закону «Про відходи», відповідно до якого вже з 1 січня 2018 року українці зобов’язані сортувати сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для вторинної переробки, з потребою в захороненні та небезпечне. Зважаючи на європейський досвід і практично реалізовані закони, кожен населений пункт повинен створити відповідну інфраструктуру не лише для роздільного сортування відходів, але й для їх переробки й зберігання.

Хоча закон передбачає механізм переробки й сортування, реальних умов для цього ще не створено. За даними Міністерства регіонального розвитку, наразі в державі функціонує лише 22 сміттєсортувальні лінії, сміттєспалюваний завод «Енергія» в Києві й три робочі сміттєспалювальні установки. Днями стало відомо, що в столиці ведуть переговори щодо відкриття першого сміттєпереробного заводу, будівництвом якого зацікавилися представники французької компанії Suez Environnement. Наразі Кабмін лише погодив «Національну стратегію поводження з відходами», знову ж таки, декларативно.

trash1

Європейські практики «zero waste» або «trash to cash»

У 1991 році Швеція однією з перших запровадила високий податок на горючі корисні копалини – відтоді приблизно половина всієї електроенергії країна отримує від спалювання сміття. У Швеції функціонують енергетичні станції, що працюють лише на відходах і щозими забезпечують теплом більш ніж третину будинків у державі.

Попри налагоджену систему вторинної переробки шведи критикують владу, яка ухиляється від переробки паперу: деревне волокно, з якого виготовляють папір, можна використовувати шість разів, перш ніж воно стане пилом, а спалювання відходів, на думку шведів, зменшує ефективність їх утилізації.

Трохи менше ніж один мільйон тонн сміття Швеція імпортує з інших країн, обернувши екологічну відповідальність на прибутковий бізнес. Навіть якщо Норвегія, Велика Британія, Ірландія та Італія перестануть продавати шведам відходи, ті не залишаться без тепла взимку: країна володіє численними запасами біопалива.

Переробні заводи не погіршують екологію держави: дим із спеціальних камер складається з 99,9% нетоксичного вуглекислого газу й води.

Швейцарія переробляє близько 100% скла й бляшанок. Сортувати відходи тут вигідніше, ніж збирати все в один мішок: у такому разі доведеться заплатити додатковий «екологічний» податок, який стягують за кожен кілограм брухту. Після сплати на несортовані мішки клеять спеціальні марки, за дотриманням закону стежать органи на зразок сміттєвої поліції.

У Норвегії сміттєві баки різного призначення можна впізнати завдяки кольорам: зелений – для органічних відходів для виготовлення біогазу, блакитний – для пластику, білий – для всього іншого. Усі відходи ще раз перевіряють на переробних підприємствах.

Фото: Зоряна Юзвін

Фото: Зоряна Юзвін

Окрім різнокольорових контейнерів, у кожному супермаркеті є спеціальні автомати, куди можна здати пусту тару й отримати за це грошову компенсацію. Більше пляшок – більша винагорода, обсяг якої інколи може покрити деякі покупки.

Реклама

Для чого сортуємо?

Звичайне сміття після переробки здатне перетворитися на корисні речі. З макулатури виробляють туалетний і звичайний папір, тканину. Пластик на заводах перетворюють у спеціальні гранули, з яких виготовляють нові пляшки та інші речі. Скло подрібнюють і змішують з піском та вапном, після чого виплавляють нові предмети. З гумових покришок створюють нові килимки для підлоги, підошви для взуття й покриття для спортмайданчиків, з батарейок можна отримати цинк, марганець, вуглецеві сполуки, нікель.

Площа всіх звалищ в Україні займає 7% від загальної площі держави. Чи не час починати зміни?

Правила сортування

У контейнер для паперу й картону не слід кидати вологі відходи, використаний паперовий посуд, тару для напоїв, плівку, фольгу й Tetra Pak. У контейнер для пластику не викидають вимащену в їжі тару, пластикові іграшки, пляшки від побутової хімії та аерозолів.

До органічного сміття відносять м’ясні й рибні відходи, овочі й фрукти, лушпиння, хліб, напівфабрикати, кондитерські вироби та інші харчові відходи, господарський папір, серветки, залишки від чаю й кави, квіти. До органіки не слід заливати будь-які рідини, класти великі кістки, плівку, метал, скло, попіл, недопалки, а також інші біологічні відходи, що не розкладаються.

Особливо небезпечні відходи приймають у спеціальних пунктах утилізації. Туди слід відносити залишки масел і масляні фільтри, рештки клею, фарби, лаку й розчинників, лампи денного світла, медичні відходи, хімікати, ртутні термометри, батарейки та акумулятори.

trash2

Куди відносити?

На цій мапі можна знайти найближчий до себе пункт утилізації сміття. Звертайся до працівників ЖКГ або в найближчу екологічну громадську організацію, якщо твого населеного пункту немає на карті.

Наразі екологічні активісти проводять різні акції з популяризації роздільного збирання сміття й розробляють корисні платформи та сервіси. У Запоріжжі активісти створили некомерційну платформу, де можна переглянути перелік пунктів збору відходів. На сайті також розмістили пояснення щодо сміття, яке не підлягає переробці.

«Україна без сміття» – ще одна громадська організація, яка популяризує екологічну відповідальність. Завдяки коштам, зібраним на краудфандинговій платформі, активісти встановили мобільні пункти прийому вторсировини «Майстер добрих справ» у Києві.

У березні освітня платформа «Відкритий університет Майдану» запускає онлайн-курс «Як правильно поводитись з побутовими відходами. Практикум свідомого громадянина». Завдяки проекту ти дізнаєшся правила сортування сміття й навчишся обирати нешкідливі для природи товари.

Сміття може бути не лише проблемою, а й продуктом і товаром для бізнесу – європейські держави вже навчилися заробляти на власних відходах. Україна суттєво відстає, хоча запровадження нового законодавства може дати позитивний імпульс для розвитку екологічної відповідальності. Та головне – як і завжди, починати з себе, матінка-земля ще встигне тобі за це подякувати.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus