То що там зі стипендіями? (оновлено)

pitannya

Дискусія щодо нової системи стипендіального забезпечення триває від початку навчального року. Кампанія встигла залишити яскравий слід у медіа-просторі (згадайте інцидент із тортом чи «шоколадку миру»). 2016-й рік добігає кінця, вже з першого січня студенти можуть отримувати стипендію по-новому, а усіх відповідей досі немає. Спробуємо розібратися, що чекатиме на студентів вже за місяць. Ми будемо слідкувати за усіма оновленнями і доповнювати текст.

ОНОВЛЕНО. Цей магічний день таки настав: нова система стипендіального забезпечення нарешті законодавчо закріплена.

То стипендіальний фонд з наступного року таки зменшать чи збільшать?

Якщо вірити словам Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, то стипендіальний фонд у наступному році збільшиться. Так, якщо у 2016 році він становив приблизно 4,1 млрд гривень, то у 2017 році на стипендії планують виділити 4,98 млрд гривень.

Спершу Мінфін пропонував 2 млрд спрямувати на академічні стипендії, а решту – на соціальні, але Міністерство освіти і науки доволі швидко звернуло увагу на це. Компроміс знайшли і взялися перерозподіляти зазначені 4,98 млрд. Оскільки обсяг коштів на стипендії (соціальні та академічні) встановлює Закон України «Про державний бюджет», питання стипендій вирішується паралельно з прийняттям бюджету на наступний рік.

ОНОВЛЕНО. Прогнози міністерств справдилися: саме 4,98 млрд грн передбачено на виплату стипендій Державним бюджетом. Перерозподіл теж відбувся. МОН може похвалитися чималими здобутками – на академічні стипендії виділили 3,99 млрд грн. Решта коштів підуть на соціальні стипендії. При цьому Міністр соцполітики Андрій Рева запевнив, що жодну копійку із стипендіального фонду не використають для залатування дірок в інших статтях Бюджету у форс-мажорних випадках.


Якщо стипендіальний фонд збільшився, то стипендії теж будуть більші?

Так, стипендії стануть більшими. Кабмін опублікував проект Постанови, який регулюватиме стипендіальне питання, і він передбачає наступні розміри виплат:

  • мінімальна соціальна стипендія – 1000 грн;
  • мінімальна академічна стипендія – 1100 грн;
  • підвищена академічна стипендія – 1100 грн + 45,5% = 1600 грн;
  • для студентів «складних» і дефіцитних спеціальностей, а також майбутніх педагогів (повний перелік спеціальностей дивіться у проекті Постанови) зазначені вище розміри академічних стипендій збільшуються на 27,2% – до 1400 грн і 2035 грн відповідно).


Але що ж тоді викликало негативну реакцію студентства?

Справа в тому, що зростання розмірів стипендій супроводжуватиметься скороченням кількості студентів, які її отримуватимуть. Донедавна Закон України «Про вищу освіту» вимагав, щоб не менше 66% бюджетників на кожному курсі і спеціальності отримували стипендії. 6 грудня депутати прийняли законопроект №5130, який цю вимогу скасував. Більше того, він усунув із ЗУ «Про вищу освіту» іншу важливу норму (яка, щоправда, й так ніколи не виконувалась) – що мінімальна стипендія не повинна бути меншою за прожитковий мінімум (1544 грн з 1 січня 2017 року).

Тепер розмір стипендій і кількість людей, які її отримують, визначає Кабмін з огляду на наявність у Бюджеті коштів, і жодних законодавчо закріплених гарантій він студентам не надає. А це, м’яко кажучи, не надто спокійна ситуація для студентства.


У такому разі яка частина студентів отримуватиме академічні стипендії?

Чіткої відповіді на це запитання досі немає. Мінфін вимагає від МОНу закріпити конкретний відсоток бюджетників, яким «світить» академічна стипендія, і пропонує показник 40% на 2017 рік, з його наступним щорічним скороченням до 15% у 2020-му.

Освітяни намагаються цей показник усіляко збільшити і на останній міжвідомчій нараді озвучували цифри у діапазоні між 43% і 46%. У будь-якому разі всі сходяться на думці, що попереднього показника у 66-75% досягнути неможливо з огляду на нестачу коштів у Бюджеті. За словами першого заступника Міністра освіти Володимира Ковтунця, для цього довелося би втричі збільшити стипендіальний фонд. Тим паче не вдасться виплачувати всім стипендію на рівні прожиткового мінімуму.

ОНОВЛЕНО. Кабмін у своїй Постанові зафіксує «рамки» – це 40-45% від загальної кількості бюджетників. Стипендіальні комісії ВНЗ, керуючись наявними коштами та рівнем навчальних досягнень студентів, зможуть змінювати кількість стипендіатів у межах цих «рамок».


За якими критеріями визначатимуть найкращих?

Кожен університет після сесії складатиме окремий рейтинг для кожного курсу і спеціальності. Рейтинг визначатиме успішність студентів за допомогою показника, який МОН називає «консолідованим показником успішності». На 90% цей показник складатиметься із навчальних досягнень (тобто середнього балу за сесію), а на 10% – із досягнень в інших сферах, тобто науці, творчості, громадському житті та спорті.

Виходить, що у спірних випадках, коли два студенти однаково успішно вчаться, перевагу матиме той, хто проявляє активність в інших сферах університетського життя. Точні правила та механізми формування рейтингів визначатиме кожен університет самостійно, спираючись на рекомендації МОН.

Ймовірно, МОН сформує «Примірний порядок формування Рейтингу», в якому зможе щорічно встановлювати рекомендований «ліміт» стипендіатів. Всі, хто входять у цей ліміт, – щасливчики, і отримають мінімальну академічну стипендію. Круглі відмінники (скоріше за все, заліки не враховуватимуться, але точний механізм визначатиме кожен університет у своїх правилах нарахування стипендій) гарантовано отримають підвищену академічну стипендію. Університет також може дозволити отримувати підвищену академічну стипендію студентам, які не є круглими відмінниками, але входять у топ-2% свого курсу і спеціальності.

ОНОВЛЕНО. Тут відбулися найбільші зміни. Правило «90:10» не діятиме під час зимової сесії, яка триває зараз. «Консолідований показник успішності» для неї складатиметься тільки на основі середнього балу, який (увага!) враховуватиме іспити та диференційовані заліки. Повноцінно нові правила запрацюють після літньої сесії в 2017 році.

При цьому підвищену стипендію зможуть отримувати не більше 9% від загальної кількості стипендіатів. Остаточне рішення про цю цифру, як і повідомлялося раніше, затверджує університет. Для наочності зазначимо, що на курсі зі сотнею бюджетників підвищену стипендію зможуть отримувати четверо.

За новою версією правил, стипендіальна комісія, представництво студентів у якій повинно бути не меншим за 50% її складу, розпоряджатиметься стипендіальним фондом і формуватиме рейтинги студентів, які публікуватимуться на офіційному сайті навчального закладу. Імена героїв-стипендіатів не будуть таємницею. Завдяки представникам студентської громади, пункт про можливість позбавлення стипендії за порушення статуту виключили з Положення.

ОНОВЛЕНО 2. Обмеження щодо кількості студентів із підвищеною стипендією зняли. Кожен університет (і факультет зокрема) може встановити свій відсоток «найкращих», зважаючи на успішність студента і наявність коштів. Передбачається, що показник встановлюватиме стипендіальна комісія на кожному факультеті.


А хто ж тоді отримуватиме соціальні стипендії?

Проект Постанови визначає сім категорій студентів, які мають право на соціальні стипендії. При цьому тільки діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, матимуть право отримувати і соціальну, і академічну стипендії одночасно. Студенти-соціальники інших шести категорій у випадку, якщо їм будуть доступні дві стипендії, мають обрати одну – (логічно) більшу.

Система діятиме в такому вигляді лише до 1 вересня 2017 року. Тоді виплату соціальних стипендій на себе візьме Міністерство соціальної політики, і воно вже заявляло про наміри серйозно переглянути процедуру виплати соціальних стипендій та уніфікувати її з іншими виплатами, які воно здійснює. Нормативний документ, який регулюватиме перехід соціальних стипендій у сферу компетенції Мінсоцполітики має бути розроблений і поданий до Кабміну не пізніше 1 липня 2017 року.

ОНОВЛЕНО. Тепер питання виплат соцстипендій регулюється окремою Постановою. Категорій соціальників досі 7, але в них відбулися зміни: «за бортом» опинилися студенти із малозабезпечених сімей, діти-інваліди та інваліди I-III груп, а також студенти з дітьми. «Новими» соціальниками стали внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій та їхні діти, діти потерпілих в АТО та під час масових акцій громадянського протесту.

Важливо, що в новому році всім категоріям студентів, які претендують на соціальні стипендії, доведеться сформувати відповідний пакет документів та подати його до університету – це обов’язкова процедура як для «нових», так і для «старих» отримувачів соціальної стипендії. Перелік необхідних документів міститься у вищезгаданій Постанові.


Міністерства також обговорювали можливість виплачувати академічну стипендію контрактникам. На чому зійшлися?

Жодних заперечень стосовно такої «зміни філософії» не висловлювало Міністерство фінансів, в той час як Міністерства освіти та соціальної політики були значно стриманішими у своїх коментарях. Як свідчить проект Постанови, від цього задуму все ж відмовились, і контрактники не братимуть участі у боротьбі за стипендії.

ОНОВЛЕНО. Місяцем пізніше МОН і Мінсоцполітики пом’якшали у цьому питанні, але, за їхніми словами, такий крок вимагає змін до Бюджетного кодексу, тому наразі стипендії залишаються привілеєм бюджетників.


То чи буде нова система стипендіального забезпечення мотивувати?

Справді, офіційним приводом до початку реформи було прагнення зробити систему стипендіального забезпечення мотивуючою. Але у тому вигляді, в якому вона пропонується зараз, виникає сумнів, чи впорається вона із цим високим завданням.

По-перше, необхідно більш-менш адекватно пов’язати розмір стипендії із загальним рівнем життя в країні – так, як це робили старі вимоги статті 62-ї Закону України «Про вищу освіту», і забезпечити виконання цих положень. Це дасть студентам впевненість в тому, що стипендія не відставатиме від зростання вартості життя.

По-друге, слід визначитися зі справді мотивуючими критеріями для призначення стипендій. Кількість стипендіатів має визначатись не виходячи із наявності коштів (лише найкращим n%), а за принципом подолання певного показника успішності (усім, хто набрав n балів і вище). Якщо ліміт таки встановлять, це може стати кроком до нездорової конкуренції та зловживань.

По-третє, цілком слушно у контексті мотивації звучить можливість контрактникам претендувати на академічні стипендії. Серед них точно є ті, кому вдасться опинитися серед найкращих і претендувати на заохочення.

Звісно, перша і друга пропозиції весь тягар відповідальності за забезпечення системи необхідними коштами покладає на Міністерство фінансів, але у студентства є один беззаперечний аргумент – це ж робота Мінфіну, чи не так?


Чи можна ще щось змінити?

Остаточних рішень за ключовими питаннями досі не прийнято, наразі триває процедура громадського обговорення проекту Постанови3, до якого може долучитися кожен. Більше інформації – на сайті МОН.

ОНОВЛЕНО. По суті, це обговорення досі триває, бажаючі можуть надсилати свої пропозиції в МОН, хоча Постанова була прийнята 28 грудня. Також вони можуть висловитися з приводу нової Постанови, яка регулює виплату соціальних стипендій.

Також важливо зазначити, що у Верховній Раді 27 грудня зареєстрували новий Законопроект №5612 (щодо справедливої системи стипендіального забезпечення). Схоже, на свята учасники процесу просто взяли паузу, а стипендіальна сага незабаром продовжиться.

ОНОВЛЕНО 2. Наразі в більшості ВНЗ триває затвердження внутрішніх правил призначення стипендій. Університети можуть обирати систему розрахунку рейтингового балу і встановлювати відсоток студентів із підвищеною стипендією на свій розсуд. Цікаво, що обсяг фінансування на виплату стипендій офіційно не відомий, тож виші мають прийняти рішення «із зав’язаними очима».

Найкраща порада для зацікавлених студентів – активно долучатися до роботи органів студентського самоврядування та профспілкових організацій у своїх ВНЗ і домагатися прийняття раціональних та прозорих рішень.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus