Чому випадковості – невипадкові

man

Хтось скаже, що удача посміхається тільки щасливчикам, хтось заперечить – ні, її не існує, бувають лише результати сумлінної праці. Однак є й третій варіант: він називається серендипність.

Що таке серендипність?

Це здатність робити важливі висновки з випадкових спостережень: знаходити те, що навіть не шукав. Головний принцип серендипності – опинитися в правильному місці в правильний час.

Уперше поняття «серендипність» використав англійський письменник Горас Волпол. Коли 28 січня 1754 року він писав лист, то зазначив, що серендипність означає відкриття, зроблене геть випадково.

Однак саме слово «серендипність» з’явилося набагато раніше й походить від притчі «Три принца Серендипу». Сини правителя країни Серендип вирушили мандрувати світом, щоб пізнати справжнє життя, адже книжкову науку вже освоїли. Завдяки розуму й інтуїції вони, наприклад, зуміли описати загубленого верблюда, якого ніколи не бачили. Принци розповіли, що він шкутильгав, був сліпим на одне око, не мав зуба, віз вагітну жінку, з одного боку до нього була прикріплена посудина з медом, а з іншого – з олією. Як їм це вдалося? За допомогою непрямих доказів: слідів, з’їденої трави, залишків меду й олії на дорозі.

Реклама

Приклади з історії

Історія рясніє прикладами серендипності: упевнені, ти теж про них чув. Архімед відкрив закон виштовхувальної сили, коли приймав ванну. Опустившись у воду, він помітив, що її рівень піднявся. Архімед не відмахнувся від спостереження, а зробив правильні висновки: він зрозумів, що об’єм його тіла витіснив певний об’єм води. За тим ж принципом Ісаак Ньютон відкрив силу тяжіння, коли йому на голову впало яблуко.

Ще один відомий приклад – відкриття пеніциліну Александером Флемінгом. Учений не помив лабораторні посудини, на яких залишилися зразки бактерій. Коли він побачив плісняву, то не почав бідкатися через забудькуватість, а вивчив її результат. Як наслідок людство отримало пеніцилін.

Коли швейцарський інженер Жорж де Местраль вичісував реп’яхи із собачої шерсті (за іншою версією – віддирав від власних штанів), то не скаржився на те, які вони чіпкі. Натомість вирішив цю властивість дослідити – й винайшов застібку на липучці.

А Чарлз Гуд’їр одного разу забув на плиті каструлю із сумішшю каучуку та гуми. Він не вилив рідину, а вирішив дослідити несподіваний результат – і відкрив вулканізовану гуму. Як бачимо, у результаті щасливого випадку з’явилося чимало відкриттів, без яких важко уявити сучасне людство.

map

Як розвинути серендипність?

У Хертфорширдському університеті у Великій Британії провели дослідження та виділили риси, які найбільш притаманні тим, хто робить «випадкові знахідки». Отже, такі люди:

  • схильні сприймати як корисний досвід усе, що з ними відбувається;
  • бачать у людях і подіях можливості для розвитку;
  • дослухаються до інтуїції та швидко діють;
  • оптимісти, які ніколи не кидають розпочату справу – навіть якщо шансів на успіх украй мало;
  • учаться на власних помилках.

Щоб стати одним із таких щасливчиків, варто дотримуватися порад, які французький автор Ерік Тьєрі виокремив у «Маленькій книжці про удачу»:

Чітко формулюй наміри. Конкретизуй бажання – не просто: «Хочу мати більше грошей», а «Хочу підробляти на вихідних», не: «Хочу знайти кохання», а «Хочу розпочати стосунки з…». Коли емоції спрямовані на певну мету, ми починаємо помічати безліч можливостей і варіантів для її досягнення.

Виходь із зони комфорту. Завдяки зміні середовища, спілкуванню з новими людьми вдається переосмислити звичні речі. Так розширюється світогляд, набувається цінний досвід, який потім можна використати собі на користь.

Не будь фаталістом. «О, нічого не вийшло, це кінець! Не варто й намагатися, це не моє». Якщо ця фраза тобі знайома – забудь її. Не став хрест на справах, які не стали успішними в певний момент, адже все ще може змінитися. Пауло Коельйо каже: «Якщо щось закінчилося погано, то це ще не кінець». Це привід іти далі та дізнатися, що ж ховається за точкою «цілковитого фіаско».

Не відмахуйся від удачі. Очікуй дива й хоч іноді не намагайся контролювати ситуацію. Натомість приймай усе, що дає життя.

Поглянь на власне життя очима іншої людини. Проаналізуй: чим ти займаєшся щодня, від яких можливостей відмовляєшся, на що витрачаєш час, про що мрієш, але ніяк не виконаєш? Так з’являється простір для роздумів і фантазій, які можна втілити в реальність.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus