Семестр у виші Ліги плюща: навчання та сесія

Cornell-U

Я навчаюсь на юриста в одному з університетів Ліги плюща, а саме – Корнелльському. У першій частині історії я вже розповів, які люди і умови зустріли мене у виші. Тепер зосереджуся детальніше на тому, як проходить навчальний процес, сесія та оцінювання студентів. А ще – чому на усіх мостах міста висять сітки.

Сократів метод

Майже на усіх курсах застосовується Сократів метод. Він передбачає формат діалогу між усіма учасниками навчального процесу. Викладач не бубонить лекцію собі під ніс протягом години, а починає дискусію і ставить студентам багато питань щодо прочитаного матеріалу і cкеровує спілкування, щоб вивести його у правильний напрям. Таким чином, підходу «сідай, 4» тут не існує, хоча студентів і викликають для відповіді.

Я згадую, як викладачі в Україні фактично змушували нас переповідати підручник, щоб отримати гарну оцінку. Підозрюю, це відбувалося тому, що багато з них не володіли своїм предметом і єдиним способом перевірки знань студентів для них було порівняння з підручником.

Тут така ситуація неможлива. Ти маєш бути готовим відповідати та брати участь у дискусії. І не просто завчивши напам’ять слова з підручника, а дійсно розуміючи, про що йдеться. І бути здатним дати відповідь своїми словами.

Реклама

Відвідування

На більшості курсів діє правило, що 3 заняття можна пропустити без поважної причини. При цьому, якщо студент відвідує співбесіду або інший захід пов’язаний з працевлаштуванням – це не вважається пропуском.

Майже усі заняття записуються на відео. Якщо пропустив якийсь день, можна звернутися до викладача та отримати відеозапис.

конспект

Оцінювання

Оцінювання на кожному курсі трохи відрізняється, але загалом є 2 варіанти:

Іспит. 90% оцінки студент отримає за відповідь на ньому і ще 10% за участь у дискусіях. Це найбільш поширений формат. Викладач дає завдання на домашнє читання – приблизно 30-40 сторінок на кожне заняття. Студенти разом із викладачем спілкуються і в кінці семестру пишуть великий іспит.

Під час іспиту студент не зустрічається з викладачем і їм навіть заборонено контактувати з приводу іспитів до виставлення оцінок. Усі роботи анонімні. Тільки після виставлення оцінки за письмову роботу викладач може зменшити загальну оцінку, якщо студент дуже багато пропускав або не відповідав під час занять.

Такий підхід значно знижує можливість корупції та занадто суб’єктивного оцінювання (усі роботи зберігаються та оцінку можна оскаржити). Як результат, студенти особливо не намагаються втертися до викладача в довіру або задобрити його подарунками і лестощами, щоб отримати кращу оцінку.

Семінар. Щоб підготуватися до нього доводиться багато читати і занотовувати свої думки. А потім у класі проходить дискусія щодо прочитаного. Під кінець семінару зазвичай треба підготувати письмову роботу на 10-20 сторінок за обраною темою. Тут фінальна оцінка за весь курс складає десь 80% за письмову роботу та 20% за дискусії та короткі роботи. З анонімністю буває по-різному. Десь є, десь нема.

Практика – юридичні клініки

Клініки складають окреме явище. У клініці студенти зазвичай надають безкоштовну юридичну допомогу незахищеним верствам населення або іншим, хто її потребує. Після останніх подій у США, скажімо, активізувалася допомога біженцям та мігрантам.

Потенціал у цих клінік дуже великий і наскільки мені відомо, діяльність студентів і викладачів у клініці, яка працює із засудженими до смертної кари, дійсно допомагає рятувати життя і змінювати їх на краще.

Є інші формати клінік або схожих до них курсів, де студенти з різних факультетів працюють над проектом або продуктом і презентують його до закінчення семестру. На одному такому курсі компанія студентів з різних факультетів об’єднується для розробки реальних продуктів. Далі вони будуть реєструвати компанію, отримувати патенти і будувати свій бізнес, який повністю їм належатиме.

робочий процес

Сесія

Початок. Десь в середині семестру викладач каже нам, що наступного тижня ми маємо підготувати письмову відповідь на завдання, яке буде схоже на те, що ми отримаємо на іспиті. Жодних оцінок, просто щоб ми могли зрозуміти, як воно виглядає.

Ліміт слів у відповіді – 1300. Вона має бути зрозумілою, точною, але стислою. Завдання – проаналізувати проблемну ситуацію та розповісти про можливі шляхи її вирішення та існуючі ризики. Йду додому, беру ноут, відкриваю завдання, Інтернет, конспект і сідаю писати. Годин за 5 відправляю завдання.

Отримую результат. 20 балів з 35 можливих. Сподівався на щось краще. Відкриваю результат із коментарями. Там лишень питання, про які мені ще варто було подумати. Ну добре, наступного разу має бути краще.

Турбота. Перед початком сесії починаю отримувати ще більше листів на пошту:

  • «Асоціація студентів-юристів Корнеллу запрошує на зустріч. Будемо ділитися враженнями та практичними порадами, як складати іспит у професора “вставити ім’я”».
  • «Запрошуємо на терапевтичну зустріч із тваринами. Наші собаки, папуга та лама на ім’я Late for breakfast (той, що спізнився на сніданок) дадуть можливість відпочити та набратися енергії для іспитів».
  • «Завітайте на безкоштовний масаж та розслабтеся перед іспитами».
  • «Безкоштовна кава та солодощі завтра протягом дня».
  • «Шановні студенти, пам’ятайте, що ви можете скористатися психологічною допомогою у нашому кампусі. Якщо відчуваєте сумніви або страх за майбутнє – не баріться і не соромтеся. Ми тут заради вас».

студентиЯкщо чесно, така підтримка дійсно потрібна. З кожним днем відчуваю ще більшу напругу і хвилювання. Схожі відчуття були хіба що на першому курсі.

Навкруги багато мостів, під котрими натягнуті сітки. І ось тепер починаєш їх особливо помічати. Це один з місцевих способів боротьби із суїцидами серед студентів, бо мости – досить таки популярне місце серед самогубців. Викладачі запевняють, що насправді, кількість самогубств така сама, як і в середньому по країні, але Корнелл привертає більше уваги саме через яскравий спосіб. Тому усюди повісили сітки і обмежили прохід до інших небезпечних зон. Стає трошки моторошно, але таке піклування мінімально заспокоює.

Починаю пити багато кави (тим більше є дармова) і менше спати. Іноді о другій ночі здається, що ти останній, хто ще сидить в бібліотеці, але ні – люди там вже живуть і готують цілі трактати конспектів, якими будуть користуватися на іспитах. Конспекти на деякі курси сягають 70 сторінок тексту. Я ще активно роблю різноманітні діаграми, що допомагають орієнтуватися під час іспитів. Люди відсилають конспекти один одному та знаходять їх і в інших школах у студентів, що вже складали той чи інший іспит.

Хвилювання. Календаря більше не існує. Знаю лишень, що 15-го грудня це все скінчиться. Лякає не стільки сам факт іспитів, скільки їх незвичність і незрозумілість. Основна частина іспиту – письмова відповідь на запитання до описаної ситуації. І головне в такому випадку – правильна аргументація та врахування усіх проблемних моментів та потенційних аргументів обох сторін. Це дуже незвично порівняно з нашими іспитами, де від тебе очікують якусь одну правильну відповідь. За півроку новий підхід вивчити було досить складно, тому досі трохи лячно.

Відчуття, ніби у дуже дивній в’язниці: прокинувся, поїв, пішов до бібліотеки, 2-3 години повчився і прокрастинувати. Розумію, що 15-30 хвилин прогулянки або сну тільки допоможуть, але поворухнутися не можу. Замість цього – серіали, відеоігри, Youtube, Coub – важко сказати, скільки годин. Іноді все ж повертається здоровий глузд і я знову сідаю готуватись і готую безкінечні сторінки конспекту та нові діаграми разом з іншими студентами.

андрій

Іноді збираємося, щоб подумати та змоделювати, як варто відповідати на запитання. Для такої практики у нас є приклади іспитів минулих років, які ми можемо завантажити та подивитися і спробувати написати відповідь.

Фінал. На першому іспиті можна користуватися комп’ютером без підключення до Інтернету та будь-якими друкованими матеріалами. І хоча у кожного цих конспектів тепер цілі книги – фактично користуватися ними нема коли.

Кожен іспит займає приблизно 3-4 години, яких здавалося мало б вистачати на спокійне написання, але ні. Насправді часу ледве вистачає, щоб дати хоча б більш-менш розгорнуту відповідь на кожне з питань. Пишеш при цьому майже усі чотири години без зупинки і часу підглядати у конспект, а тим більше підручник не вистачає. Я вже досить добре знаю цей предмет, але все одно не встигаю досить добре розписати останню частину і тому виходжу з аудиторії трохи засмучений.

На іншому іспиті ситуація схожа – там можна користуватися навіть Інтернетом, але від цього набагато легше не стає. Якщо щось підготував погано, то і чотирьох годин не вистачить на пошук потрібної інформації. Але навіть якщо і знайдеш більш-менш вдалий матеріал, використовувати його буде складно, оскільки завдання побудоване таким чином, що треба зважувати саме нюанси конкретної описаної ситуації та аргументувати власну позицію.

Остання моя робота – письмова. 20 сторінок дослідження власноруч обраної теми. І хоча я працював над цією роботу впродовж місяця, все ще залишається приблизно 7 сторінок, які я маю закінчити за одну ніч. Тому переді мною ноутбук, кава та трохи віскі.

Коли закінчується і віскі, і кава, і 20 сторінок тексту, я бачу, що за вікном вже схід сонця. Час відправляти роботу, закривати ноутбук та наступні декілька тижнів відпочивати і з острахом чекати на результати (спойлер – вони достатньо хороші).

Попереду місяць мандрів узбережжям США і новий семестр. Але про це, можливо, вже наступного разу.

Якщо у вас є запитання, які ви хотіли б мені поставити, пишіть на E-mail: 42t@ukr.net або у Facebook.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus