Інструменти для роботи з текстом

робочий_стіл

Щосеместру студенти створюють десятки матеріалів – від поточних контрольних до об’ємних курсових і дипломних робіт. Однак далеко не всі застосовують спеціальні програми, що можуть полегшити процес написання тексту та помітно покращити результат.

Крок 1. Збираємо інформацію

Створення тексту починається не тоді, коли ви відкриваєте чистий файл у текстовому редакторі, а набагато раніше – під час збирання літератури. Ми вже писали про створення робочої бібліотеки студента за допомогою бібліографічних програм. Вони допоможуть не лише систематизувати матеріали, які ви плануєте використати, а й автоматично згенерувати посилання на них у тексті та створити перелік літератури в належному форматі. Єдине, що для цього потрібно, – відразу зберігати знайдені книжки та статті в бібліоменеджері. Тоді ваша бібліотека буде швидко поповнюватися.

список літератури

Окрім того, майже всі бібліоменеджери дозволяють прикріпляти до книг і статей цитати. Читаючи текст, просто виділіть потрібний фрагмент, і він буде записаний на окремій картці. А якщо ви вставите створену таким чином цитату у свій текст, вона автоматично матиме посилання на джерело.

структура

Реклама

Крок 2. Плануємо структуру

Важко сказати, що відбувається раніше: пошук та обробка літератури чи формування структури та плану роботи. На практиці ці 2 процеси, як правило, відбуваються синхронно.

Інструменти для побудови деревовидної структури мають деякі бібліографічні менеджери, що дозволяють миттєво експортувати створений план у текстовий редактор у вигляді заголовків та підзаголовків майбутнього тексту.

Ефективним є також планування структури тексту у програмах для майндмеппінгу – наприклад, XMind, FreeMind або Mindmeister, кожна з яких має безкоштовні базові версії. Створену структуру можна експортувати у текстовий редактор одним кліком.

дерево

Крок 3. Створюємо текст

Якщо ви ретельно опрацювали структуру тексту, зберегли вихідні дані книжок, статей і корисні цитати з них, залишається найпростіше – зібрати ці напрацювання в готовому тексті.

Отже, імпортуємо структуру матеріалу в текстовий файл та пишемо під кожним заголовком і підзаголовком кілька речень, аби роз’яснити зміст розділу. Вставляємо цитати, збережені в бібліоменеджері, в потрібні місця.

Додаємо «кваліфікаційні елементи», які повинен містити кожен академічний текст: ціль роботи, мета, об’єкт, предмет, методи тощо. Автоматично генеруємо план роботи із заголовків (цю функцію мають усі текстові редактори). Укінці доповнюємо текст списком літератури за допомогою бібліоменеджера.

Перший начерк готовий! Зверніть увагу, багато роботи ви виконали на попередніх етапах, тому тепер залишиться зібрати напрацювання в єдине ціле. Це легше, ніж писати все з нуля. Скоріше за все, ваш текст буде доповнюватися деталями, а загальний зміст залишиться фіксованим.

Крок 4. Удосконалюємо результат

Тепер настає час закцентувати увагу на мовних засобах роботи. Почнемо з перевірки її унікальності. Серед найбільш відомих «антиплагіат-програм» – Advego Plagiatus та eTXT Антиплагиат. Їхні інтерфейси інтуїтивно зрозумілі, варто лише пам’ятати, що допустимим рівнем унікальності тексту є приблизно 85% власне авторського наповнення. Коректне цитування з переліком застосованої літератури плагіатом не вважається.

Тепер можна розпочати глибоку перевірку орфографії та стилістики. Ринок програм для аналізу україномовних текстів тільки формується, але якщо ви пишете російською, то дійсно є з чого обрати. Один із найпотужніших інструментів – російський безкоштовний ресурс «Орфограммка.ру», який не лише перевірить граматику та пунктуацію, а й виявить тавтології (вживання кількох схожих чи однокореневих слів поруч), порушення милозвучності й інші поширені помилки. Спрощені інструменти перевірки орфографії існують на багатьох сайтах, наприклад, на тому ж Адвего, де, до речі, є можливість перевірки україномовних текстів. Але всі вони поступаються «Орфограмці» та фактично мають не більше можливостей, ніж стандартний спелчекер MS Word.

перевірка

Після такої корекції маємо досить якісний текст, який точно не справляє враження написаного нашвидкуруч. Але як він сприймається читачем? Чи легко його читати? Відповісти на ці запитання допоможуть програми для семантичної оптимізації текстів.

Одним зі слабких місць більшості авторів-початківців є перенасиченість тексту «стоп-словами». Це такі пусті слова як «усі», «отже», «як відомо», «фактично», «таким чином» та з десяток інших. Для їх виявлення та видалення створений онлайн-ресурс «Стоп-слов.нет». Аналогічні функції є також в комплексних рішеннях, серед яких безкоштовні «Адвего» (онлайн-ресурс) та локальна програма «Textus Pro», які сприймають українські тексти.

Ще один показник – висока частота вживання однакових слів. Зрозуміло, що в роботі, присвяченій банківському обліку, слова «банки», «фінанси» й «облік» зустрічатимуться частіше, ніж інші. Одним із найзручніших інструментів для відстеження часто вживаних слів є вже згаданий нами «Textus Pro», а синоніми для таких слів запропонують словники синонімів Synonymonline.ru, Синонимус та інші.

слова

Textus Pro: сірим виділені «стоп-слова», справа – часті повтори.

У комплексі розглянуті програми утворюють своєрідний «джентльменський набір» автора-початківця, який допоможе навчитися швидкому створенню якісних текстів.

Зображення: popsugar.com

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus