Усе, що варто знати про мотиваційний лист

Знімок екрана 2017-06-08 о 20.56.16

Вступ на магістратуру до закордонного університету завжди пов’язаний із купою документів: навчальні сертифікати, рекомендації, мотиваційні листи… Мотиваційні листи! Їхню актуальність для якісної вступної заявки важко переоцінити, тому America House Kyiv разом із College of Staten Island підготували семінар, де розкрили секрети й дали кілька корисних підказок. Ну, а з тебе – взяти ці поради на озброєння та підготувати найкращий мотиваційний лист з усіх можливих.

Чому мотиваційний лист (statement of purpose) – важливий?

Тому що це єдина річ з усієї аплікаційної форми, де ти маєш певний контроль. У тебе є змога керувати своїми думками, направити їх у правильне русло й переконати читача у своїх чітких цілях і неабияких здобутках, що допоможуть навчатися на обраній спеціальності. Розцінюй мотиваційний лист як есе, що мусить яскраво проілюструвати твої таланти.

Реклама

З чого складається мотиваційний лист?

Із чотирьох частин, у яких ти мусиш:

  1. Представитися, назвати свої цілі, інтереси й мотивацію.
  2. Підсумувати попередні академічні здобутки.
  3. Розповісти про свою діяльність та її релевантність для подальшого навчання.
  4. Глибше розкрити тему своїх академічних інтересів.

Частина 1

Тут необхідно написати про те, чим цікавишся, що надихнуло обрати саме цю професію й продовжити освіту. Не варто плутати мотиваційний лист із біографією й поетапно розписувати своє життя аж від народження: опиши ту людину, якою ти є зараз. Не забудь про свої плани, чому ти хочеш їх досягнути і які це принесе результати.

Підказка. Варто описати наступні пункти:

  • як довго ти цікавишся цією сферою діяльності;
  • що саме змусило тебе її обрати;
  • який досвід призвів до того, що зараз ти пишеш цей лист і заповнюєш аплікаційну форму.

конспект

Частина 2

Або підсумок попереднього навчального досвіду. Ця частина схожа на резюме, однак вона демонструє не твою профпридатність, а можливість бути успішним студентом. Якщо під час навчання ти вже встиг провести певне дослідження – обов’язково додай цей досвід у мотиваційний лист, опиши свої обов’язки та результати.

Не забудь згадати про важливі публікації, навчальну діяльність, не пов’язану з університетом (наприклад, участь у конференціях). Якщо ж їх немає – пиши про свій робочий досвід, особливо якщо він пов’язаний з тестуванням, дизайном або дослідженнями у релевантній сфері.

Підказка. Не обмежуйся одним абзацом. Звісно, критично важливо пам’ятати про розмір листа, але не варто жертвувати цією частиною. Структура може виглядати приблизно так: навчання на бакалавраті + досвід роботи + волонтерство.

Частина 3

Розповідь про твою діяльність і як вона допомогла в академічному та професійному розвитку. Ти мусиш вказати кожну компанію, програму, обов’язки, набуті знання та наскільки корисними вони стали. Це дуже важлива частина, адже вона допомагає читачу зрозуміти, яким чином набутий досвід сформував твою особистість, як допоможе під час навчання й чому ти станеш цінним доповненням до програми.

Підказка. Не варто сухо перераховувати свої здобутки. Опиши почуття, які у тебе викликає улюблена діяльність.

Частина 4

У цій частині ти окреслюєш сферу інтересів, на яких хотів би зосередитися під час навчання. Присвяти достатньо часу деталям: необхідно переконати члена приймальної комісії у тому, що ти знайомий із дисципліною, знаєш, що пропонує програма і можеш зробити свій внесок.

Підказка. Об’єднай свої уявлення, досвід і мотивацію – вони повинні пояснити, чому ти досягнеш успіху. Зазнач рівень програми, скажи, що для тебе буде честю стати її частиною й це обов’язково допоможе в майбутньому.

листи

Що потрібно робити під час написання листа:

  • відповідати на всі поставлені запитання. Чимало університетів мають власні вимоги до написання мотиваційних листів – не лінуйся пошукати на сайті;
  • триматися у визначених межах, коли справа стосується розміру листа. Знов-таки, зазвичай ці вимоги вказані на сайті;
  • чітко окреслювати свої якості, навички й досягнення, що відповідають специфіці програми;
  • упевнитися, що частини пов’язані між собою, а текст сфокусований на одній темі;
  • перевіряти чорновий варіант. Знову й знову. А ще краще – знайти носія мови, який у цьому допоможе, адже правильне написання слів і граматика надзвичайно важливі.

Що робити не потрібно:

  • писати так зване «черлідингове» есе (cheerleading essay). У жодному разі не вихваляйся, просто опиши свої досягнення та вкажи, що ти ними пишаєшся;
  • писати негативні речі й критикувати себе. Важливо бути справедливим до себе та не впадати у крайнощі – надмірне вихваляння чи критику;
  • брехати чи перебільшувати. Такі речі можуть виплисти на поверхню під час навчання й коштувати місця в програмі;
  • затягувати з написанням. Ми вже казали: це дуже важливо, тому не відкладай мотиваційний лист на останній тиждень або навіть день. Його ще треба перевірити і хто знає, можливо, під час чергового перечитування ти підбереш краще слово.

Чого не повинно бути в листі:

  • граматичних помилок і надто простої мови – такий лист можуть проігнорувати;
  • фраз на кшталт: «Я завжди хотів бути…» (I have always wanted to be a…);
  • туманних відповідей на поставлені запитання. Пам’ятай: запитують не просто так;
  • образу «ідеальної людини». Не вигадуй те, чого немає – просто будь собою;
  • як би смішно це не було, але члени приймальної комісії хоча б раз на рік отримують лист із неправильною назвою університету. Перевір це!

Покращити своє письмо можна завдяки:

  • відточуванню механічних навичок, тобто граматики, написання слів, пунктуації;
  • організації ідей відповідним чином: починати з головних і розкривати їх у процесі написання;
  • фокусуванню на темі та розповіді про дійсно цінні речі;
  • відмові від слів, що не несуть ніякої цінності й покликані просто заповнити текст;
  • знанню аудиторії: потрібно розуміти, для кого ти пишеш.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus