Прибуткові спеціальності, що недооцінюють в Україні

boy

Так, мамо, я хочу бути акваріумісткою

Якщо зайти до пересічного випускного класу будь-якої школи в Україні, можна майже зі стовідсотковою ймовірністю зустріти декількох майбутніх юристів. Принаймні вчитися права хоче чи не кожен четвертий. Cвого часу я проходила практику в одному із середніх навчальних закладів Києва, де серед шістнадцяти учнів та учениць п’ятеро хотіли вивчати юриспруденцію, троє – економіку, ще двоє – журналістику. Дивно, але програміст був лише один: решта ж була впевнена, що поїдуть навчатися за кордон.

Не знаю, як склалися долі натхненних представників цього покоління, проте відслідкувати, куди ж дійсно прагне вступити сучасна молодь, а які спеціальності залишаються поза їхньою увагою, дуже легко. Для цього варто просто зайти на сайт інформаційної системи «Конкурс» і переглянути статистику за 2017 рік.

Відомі й «багаті» університети не мають проблем із малим конкурсом: абітурієнти, які не сформували чітко визначеного бачення свого майбутнього, часто хочуть навчатися в тому чи іншому виші лише через престижність такої освіти. Нерідко трапляється висловлювання, як-от: «Я просто хотів(-ла) вступити до КНУ/КПІ/КМА, а на кого – неважливо». Результат такого підходу під час вибору спеціалізації – рекордна кількість вступників на гуманітарні та «стильні» спеціальності, повністю заповнений ліцензований обсяг прийому в одних закладах, тоді як менш престижні просто стоять напівпустими. Конкурси на деякі технічні напрями в українських вишах бувають просто смішними, та інколи становлять 0,01 особи на одне місце.

natureМи не лише дізналися, які саме спеціальності найменш популярні в нашій країні, а й знайшли серед них ті, які мають попит у роботодавців за кордоном і більш ніж гідну оплату. Можливо, зводити все до грошей справді надто прагматично, проте значна частина молоді орієнтується саме на перспективність своєї майбутньої професії.

Освітня програма «Екологія та охорона навколишнього середовища»

Лише один абітурієнт подав документи на вступ за цією спеціальністю до Національного авіаційного університету, тож загальний конкурс на цю освітню програму дорівнював 0,01. У кількох інших університетах конкурс сягав 0,4 – теж небагато. Cередня річна зарплатня українського еколога становить приблизно 4,5 тисячі доларів. У США, Великій Британії та Німеччині спеціаліст на аналогічній посаді може отримувати вдесятеро більше. Так, зарплати в цих країнах завжди більші, проте настільки разюча різниця ніби натякає, що наших спеціалістів удома дещо недооцінюють.

Реклама

Освітня програма «Біотехнічні та медичні апарати і системи»

Цей напрям входить до спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка» і стосується вивчення механізмів обслуговування й вироблення медичних апаратів. Звучить доволі непогано, проте конкурс рідко вищий ніж 0,4 на одне місце. Зарплатня робітника, який професійно займається цією справою, – до 9 тисяч доларів на рік, що становить трохи більше ніж десять відсотків від 76 тисяч у Західній Європі чи Штатах.

Конструктори обладнання для інших сфер, зокрема й харчової, отримують не менше: потреба в людях, які вміють використовувати свої прикладні знання в роботі з технікою, більш ніж відчутна.

girl4

Освітня програма «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво»

Не лише технарі відчувають нестачу у своїх рядах. Навіть творчі спеціальності, які стосуються виробництва кіно й телебачення, сьогодні не дуже-то популярні серед абітурієнтів. Конкурс на місця майбутніх теле- і радіожурналістів, звукорежисерів та операторів у Київському національному університеті культури і мистецтв у 2017 році дорівнював 0,17: абітурієнти подали всього 126 заяв на 750 місць. Фахівці цієї галузі, які працюють на звичайних студіях, отримують до 100 тисяч доларів щорічно, тоді як українські спеціалісти живуть на 6,5 тисячі.

Що ж не так

Це лише кілька прикладів з доволі довгого списку, в якому можна знайти ще й акваріумістів, документознаців чи етнографів. Причин непопулярності певних спеціальностей є декілька: непрестижність і низька зарплатня, недостатня поінформованість щодо певних спеціальностей та небажання навчатися на складних технічних програмах.

Це, своєю чергою, свідчить про те, що немає гірших чи кращих спеціальностей: є кращі чи менш вигідні умови праці, на які й орієнтується значна частина молоді. Давати поради не дуже правильно: навчання і робота – речі індивідуальні та особисті. Проте уникнути деяких проблем і нестачі кадрів дуже просто: варто лише розповісти про такі напрями й проілюструвати плюси кожного з них.

Одні лише юристи, журналісти й програмісти не врятують світ у разі апокаліпсису, чи не так?

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus