Кар’єра в політичній журналістиці: поради професіоналів

politics (1)

У вересні відбулася серія воркшопів «Демократія в рамках та поза ними» від Democracy Reporting International в Одесі. На лекціях журналісти-початківці вчилися правильно писати про міжнародні стандарти прав людини, демократії та верховенства права. Продовжуючи тему, ми зібрали поради відомих політичних журналістів щодо того, яких помилок уникати, коли пишеш про політику.

oooo.plus_186

Павло Казарін,
політичний оглядач (ICTV, «Радіо Свобода»)

Що читати?

Написану в Росії «Вуха махають віслюком» (Матвєйчев, Гусєв). Тепер автори книги міцно оберігають «скрєпи», але вона безумовно варта уваги.

Пам’ятайте: «Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів». Тому я б порадив не нехтувати книжками з історії другої половини двадцятого сторіччя, біографіями світових політиків та книгами, які пояснюють психологію мас.

Що робить колонку цікавою?

Актуальність. Афористичність. Вписування подій у контекст. Проведення паралелей. Вдалі алегорії. Здатність просто пояснити складні речі, нічого при цьому не спрощуючи.

Ще є так званий «кулерний тест»: здатність колонки бути пересказаною колегам біля кулера в офісі. Сьогодні будь-який текст є засобом підтримання світської бесіди. Якщо матеріал виконує цю функцію, він може стати популярним.

Як не втратити мотивацію?

Не потрібно висловлюватися з будь-якого приводу, адже це загрожує вигоранням. До того ж, не варто очаровуватися – тоді не доведеться розчаровуватися. Головна проблема України – завищені очікування, які закінчуються фрустрацією.

Є дві оптики погляду на майбутнє. Оптика бінокля, коли концентруєшся на деталях, і оптика перевернутого бінокля, коли бачиш картину в цілому. Важливо не забувати про другу: тоді не буде відчуття, ніби нічого не змінюється.

Яких помилок найчастіше припускаються початківці?

Перше: забагато нісенітниць говорять люди тільки через бажання сказати щось нове. Друге: я дуже боюся людей, які не знають меж власної компетентності. Третє: не треба боятися говорити «не знаю». Четверте: не потрібно самостверджуватися завдяки своєму читачеві. П’яте: «бритва Генлона» – не варто пояснювати змовою те, що можна легко пояснити дурістю. Шосте: збіги існують.

Що б ви порадили тим, хто лише розпочинає кар’єру?

Не думати, що ви розумніші за всіх.

oooo.plus_1492

Олена Ремовська,
політична журналістка (раніше – «Радіо Свобода»)

Що читати?

Я б загалом радила більше читати: преси, художньої чи документальної літератури – неважливо. Потрібно читати написане дотичними до політики людьми: не тільки державними лідерами, але й політичними консультантами, досвідченими оглядачами та іншими людьми з цієї сфери. Перші три книжки, що спадають на думку: «Державець» Макіавеллі, «Велика шахівниця» Бжезінського та «Кінець історії» Фукуями.

Що робить колонку цікавою?

Перше речення має зачепити, а вже як – тут є кілька варіантів. Наприклад, можна винести висновок із кінця на початок, особливо якщо він несподіваний. Крім того, я за лаконічність. Подивіться на суботні колонки Віталія Портнікова для «Радіо Свобода»: ви точно не скажете, що постраждали від стислості тексту.

Також мені симпатизує, коли автор має почуття гумору. Та для цього потрібно мати дуже тонке відчуття тексту, наприклад, як у Леоніда Швеця, який пише для «Фокусу».

Як не втратити мотивацію?

Це питання інтересу: поки тобі цікаво, що відбувається, поки воно знаходить у тобі відгук, треба про це писати. Не варто себе мучити, коли реакції більше немає. До того ж, в українській політиці легко зневіритися.

Яких помилок найчастіше припускаються початківці?

Не хочуть співпрацювати з редакторами, які можуть дати слушні поради. Бувають важкі тексти, коли його значно більше, аніж того, що звідти зрештою дістанеш. Навмисне чи ненавмисне уникання повноти картини, наприклад, позиції чи реакції іншої сторони в конфліктній ситуації.

Що б ви порадили тим, хто лише розпочинає кар’єру?

Добре подумати. Багато молодих людей уявляють, що робота у сфері журналістики дасть їм визнання і певні привілеї. Вони уявляють роботу, як якийсь односторонній процес: ось ти щось сказав перед камерою (написав, надиктував), тобою всі помилувалися – і все. Декотрі спочатку взагалі спантеличені необхідністю комунікувати: подзвонити до фахівця за коментарем, поговорити з людиною, яка зіткнулася з проблемою.

oooo.plus_1157

Віталій Портніков,
політичний оглядач (espreso.tv)

Що читати?

Гуманітарії мають розвивати себе інтелектуально: читати книжки, відвідувати концерти класичної музики, картинні галереї та музеї. Що ж до літератури, то насамперед потрібно читати якісну художню літературу, історичні та біографічні книжки. Головне, щоб людина розвивалася.

Що робить колонку цікавою?

Якщо людина має талант, вона напише цікавий і важливий текст. Творчої діяльності, як-от журналістики, неможливо навчитися.

Як не втратити мотивацію?

Потрібно так організувати своє життя політичного оглядача чи журналіста, щоб воно давало задоволення. Слід не ставити перед собою завдань стати найкращим політичним журналістом чи ще кимось. Якщо людина працює в цій сфері, вона має ставити собі тільки політичні цілі. Коли вона буде керуватися ними, то їй буде цікаво.

Яких помилок найчастіше припускаються початківці?

Думають, що Земля почала обертатися навколо Сонця лише тоді, коли вони почали працювати. Тому вони стають інструментами в руках інших людей, бо не цікавляться ситуаціями, які були до цього, не кажучи про історію та події, які відбувалися в інших країнах. Думають, що можна створити велосипед, який уже давно їздить дорогами інших країн.

Що б ви порадили тим, хто лише розпочинає кар’єру?

Я ніколи не хотів починати журналістську кар’єру. Я ставив собі конкретні цілі ще в 90-тих роках, і коли міг їх досягти за допомогою журналістської та політичної діяльності, то я їх так реалізовував. Якби вони досягалися якось інакше, я б займався іншою справою.

oooo.plus_935

Анастасія Станко,
політична журналістка («Громадське»)

Що читати?

Насамперед художню та сучасну українську літературу. Мене цікавить, що відбувається в тій самій російській політичній журналістиці, наприклад, читаю «Крихку імперію» Бена Джуди, книги Михайла Зигаря (автор книги «Вся кремлівська рать» – прим. авт.). Дуже розширює світогляд класична література. Коли людина читає багато, це допомагає їй добре структурувати текст, проводити аналогії.

Що робить колонку цікавою?

Має бути яскравий заголовок, після якого хочеться читати далі. Проте я наполягаю на тому, що він не має бути маніпулятивним. Не можна писати «Хтось розбився на машині», якщо в тексті виявляється, що людина потрапила в аварію, але вона жива.

Ми часто говоримо з колегами, що добре розглядати політичні головоломки, як партію в шахи. Ось такий хід є, ось є хід іншої людини, а ось які можуть бути варіанти – це дуже допомагає.

Як не втратити мотивацію?

Коли ти не любиш журналістику, то довго в ній не протримаєшся. А коли любиш, то в цьому знайдеш адреналін або відчуття, що ти знаєш щось, чого не знають інші, і без цього тобі буде просто некомфортно. Певною мірою питання мотивації в журналістиці зайве. Якщо це твоє, ти не можеш без неї жити.

Яких помилок найчастіше припускаються початківці?

Нерозуміння ширшої картини. Буває, що з вами діляться якоюсь інформацією і ви думаєте, що дізналися щось унікальне, тому не перевіряєте її з інших джерел, не розумієте, для чого її сказали, який інтерес, щоб опублікувати це. Але розуміння ширшої картини може прийти лише з досвідом і після спілкування з багатьма людьми, у тому числі з політиками.

Що б ви порадили тим, хто лише розпочинає кар’єру?

Не вчитися на факультеті журналістики. Краще отримати фахову освіту і бути нішевим журналістом, а не масовим.

oooo.plus_942

Анастасія Рінгіс, політична журналістка
(раніше – «Українська правда»)

Що читати?

У журналістській професії багато залежить від інтелектуального «запасу». Передусім потрібно читати базовий набір філософських книг: «Політику» Аристотеля, «Левіафан» Гоббса, «Про суспільний договір» Руссо, Горкгаймера про політичні партії та процеси, «Захід Європи» Шпенґлера, «Етногенез і біосфера Землі» Льва Гумільова, «Бунт мас» Ортеґа-і-Ґассета. Необхідно намагатися зрозуміти, як розвивалася людська думка та розуміння завдань і функцій держави.

Що робить колонку цікавою?

Щирий інтерес автора до теми. Він з’являється, коли ви пишете про важливі теми, які хвилюють вас. Коли себе запитуєте: «А що для мене конкретно означає та чи інша подія?» У колонці автор показує, як він переживає ту чи іншу подію, тому це той жанр, де не потрібно боятися не бути об’єктивним, але потрібно бути щирим.

Як не втратити мотивацію?

Я писала на політичні теми після 2013 року, коли політика стала зачіпати мене, коли я раптом усвідомила, що коли я не контролюю політиків і не намагаюсь відстояти свої права, то не можу бути впевнена в майбутньому.

Яких помилок найчастіше припускаються початківці?

Самовпевненість і дружба з політиками – дві найпоширеніші помилки. Щоб бути політичним оглядачем, треба розуміти всю складність і неоднозначність процесів. Для цього потрібно мати певну глибину особистості, щоб не ставати об’єктом маніпуляцій.

Що б ви порадили тим, хто лише розпочинає кар’єру?

Здобути фах кібернетика. Насправді big data вже використовується для того, щоб впливати на наше сьогодення, і буде активніше використовуватись для конструювання майбутнього. Треба чітко для себе з’ясувати, що «кодинг» – це must have разом з англійським. Прочитайте «Шок майбутнього» Елвіна Тофлера, слідкуйте за технологічними проривами та розвитком нейронаук.

oooo.plus_1243

Богдан Нагайло, міжнародний радник
(проект Democracy Reporting International)

Що читати?

У книзі «Елементи журналістики» Білла Ковача та Тома Розенстайля викладено основи відповідальної та ефективної журналістики в демократичних суспільствах. Варто ознайомитися з цими принципами, а потім зрозуміти, як вони застосовуються чи ігноруються в українській журналістиці. Необхідно порівнювати на прикладах як провідних, так і локальних чи регіональних медіа.

Що робить колонку цікавою?

Вона повинна мати оригінальний зміст і підхід, бути легкою для сприйняття та уникати сухості тексту. Також матеріал повинен бути гідним довіри, тобто поєднувати точність, рівновагу (баланс думок – прим. ред.) та переконливість.

Як не втратити мотивацію?

Потрібно мати реалістичне розуміння контексту, в якому ви працюєте. Також важливо мати впевненість, що те, над чим ви працюєте, має сенс і цінність тепер або в майбутньому. Критично пам’ятати про баланс ідеалізму та прагматизму.

Яких помилок найчастіше припускаються початківці?

Мають завищене відчуття своєї важливості й очікують швидкого визнання та успіху. Насправді, лише виняткові чи особливо таланливі особистості досягають таких проривів. Але здебільшого без важкої праці, відданості й терпіння не обійтися.

Що б ви порадили тим, хто лише розпочинає кар’єру?

Важливо мати розуміння «хорошого, поганого і потворного», а також нагород і розчарувань. Новачки повинні мати уявлення про те, чи їхня мотивація та етика дозволить ставити суспільний інтерес вище особистого. Потрібно розуміти, чи буде журналістика правильним вибором для життя, кар’єри чи публічного визнання незалежно від того, що для цього доведеться робити. І, звичайно, мати здорову оцінку своїх навичок і готовність до повних викликів професійного світу.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus