Пишемо диплом з Умберто Еко: актуальні та смішні поради

умберто

У 1977 році видатний італійський філософ і письменник Умеберто Еко представив книжку «Як написати дипломну роботу». У ній він виклав власні поради про те, як організовувати свою працю при підготовці першої серйозної наукової роботи. Та очевидно, що за 40 років система вищої освіти й методологія навчання суттєво змінилися. Обрати глобальну чи вузьку тему для дослідження, вести паперові картки-конспекти чи використовувати автоматичні бібліоменеджери, писати за стилістикою «інтонації Пруста» чи мінімалізму? «Студвей» розібрався, які з порад ученого залишаються актуальними сьогодні, а для яких винайшли більш привабливі альтернативи.

Мотивація: навіщо це мені потрібно?

цитатаЯкщо виходити зі спортивного інтересу, дипломна робота вийде гарною, вважає Умберто Еко. І, навпаки, якщо сприймати це як ритуальне дійство, яке не має сенсу, партія одразу програна.

Із такою логікою сперечатися важко. Тому наведемо основні переваги, які, на думку вченого, отримаєте, коли працюватимете над дипломом.

Дипломна робота – це професійна перевірка

«Хто здатен ґрунтовно підготувати порівняння 2-х редакцій мандзонієвського роману, зуміє й правильно організувати базу даних власного туристичного агентства».

Розробка методу накопичення й використання знання

Диплом потрібен, аби навчитися систематизувати свої думки, створювати придатний для вживання текст. Із роками виробляється набір прийомів, накопичуються знання, та підхід до них зазвичай визначається саме тим шляхом, яким людина йшла до знань із самого початку.

Привід нарешті вивчити іноземну мову

Дуже часто в ході роботи над дипломом виникає необхідність ознайомитися з іноземними джерелами. Тож можна почати читати на незнайомій раніше мові. Більше того, саме так часто іноземну мову й вивчають.

цитата

Реклама

Вибір теми: вдалий заголовок містить у собі всю концепцію

Умберто Еко присвячує цьому питанню величезний розділ, прискіпливо аналізуючи всі можливі варіанти теми: монографічна (від «моно» – один, тобто один аспект, феномен) чи оглядова, історична чи теоретична, компілятивна чи дослідницька, наукова чи політична тощо. Ми обмежимося лише базовими принципами, якими слід керуватися, обираючи тему:

  • Чим конкретніша тема, тим краще вона буде опрацьована. Тим більша ймовірність того, що під час захисту ви будете найкращим спеціалістом із певного питання. Диплом має походити на статтю, а не на підручник або словник.
  • Основні джерела мають бути доступні фізично (наявні в бібліотеках, магазинах) й розумово (не надто доречно писати диплом про ідеї раннього Ніцше, не знаючи німецьку мову та не маючи змоги читати його в оригіналі).
  • Обрана методологія має реально відповідати можливостям студента. Наприклад, якщо тема передбачає використання методу анкетного опитування, варто заздалегідь розрахувати його вартість, оцінити власні фінансові ресурси.

цитата

Робота з джерелами

Очевидно, що Інтернет і розвиток комп’ютерних технологій значно спростили процес пошуку й аналізу інформації у XXI столітті. Тому ми візьмемо на себе сміливість запропонувати альтернативу тим способам роботи з джерелами, які зазначає італійський вчений. Але спочатку розглянемо класичні, перевірені часом принципи.

Як працювати в бібліотеці

Сьогодні, мабуть, це найактуальніше питання, адже більшість студентів дійсно забула, що таке бібліотека і чим вона може бути корисна. Умберто Еко крок за кроком описує процес, коли ви приходите до бібліотеки в пошуках «того-не знаю чого» і виходите з готовим списком необхідної літератури.
Поради щодо того, як не розгубитися серед численних пошукових бібліотечних каталогів:

  • Якщо ви маєте конкретну назву книги, вважайте, що вам пощастило. Наразі в більшості бібліотек електронні каталоги дозволяють за лічені секунди знайти потрібну книгу.
  • Коли попереднього списку літератури не маєте (хоча зараз досить просто знайти в електронному вигляді необхідні роботи − «відправні точки» − і з них почати формувати літературу для диплому), вам допоможуть систематичні каталоги (де книги розташовані за певними сферами, предметами) і бібліографічні довідники (базова література з окремих спеціальностей).

Особистий невеличкий ящик із картками на всі випадки життя

Умберто Еко, до нестями закоханий у метод карток, пропонує під час роботи створити декілька груп паперових карток: тематичні, бібліографічні (з літературою), змістові, картки з цитатами, картки-конспекти тощо. У бібліотеку, на його думку, варто ходити з невеличким ящичком карток із назвами та шифрами вже знайдених книг, щоразу доповнюючи його новими картками. Цитати та основні ідеї книг записуються на окремих картках-конспектах.

Проте в сучасних умовах створювати такі картки майже не має сенсу, оскільки перенесення інформації спочатку на картки, а потім в електронний документ диплому – подвійна робота. Найбільш зручний спосіб ходити до бібліотеки з ноутбуком і занотовувати зміст книги, цитати та ідеї в електронні картки. Незамінні в цій справі бібліографічні програми, які дозволяють не просто систематизувати матеріал, а й автоматично створити посилання на відповідні джерела у тексті, створюючи належний список літератури. У нагоді стануть і різноманітні інструменти для роботи з текстом.

умберто

Створення тексту дипломної роботи

Італійський учений наголошує на тому, що спочатку варто створити основну гіпотезу диплому, зміст (розширена гіпотеза) і вступ, аби обмежити поле діяльності. Звичайно, гіпотеза під час роботи може не раз змінитися, так само як і вступ, проте ви хоча б розумітимете, в якому напрямку рухатися.

Важливу роль також відіграє план роботи. Рецепт проблемного плану від Умберто Еко:

      1. Постановка проблеми.
      2. Досвід попередників (тих, хто вже вивчав вашу тему).
      3. Гіпотеза.
      4. Дані, які ви зібрали.
      5. Аналіз цих даних.
      6. Доведення гіпотези.
      7. Висновки. Перспективи подальшого дослідження теми.

Ми вже писали про те, що план (зміст) дипломної роботи має вигляд розширеного плану курсової (вступ, мінімум три розділи із трьома підрозділами, висновки, література, додатки). Проблемний план Еко досить легко перетворити в безпосередній зміст диплому.

Починайте писати звідки завгодно. Нічого страшного, якщо ви спочатку «дозріли» до останнього підрозділу 2-го розділу. Поступово ви все одно повернетеся до решти тексту.

Не вдавайте із себе Пруста. Якщо речення виходять занадто довгими, пишіть як є, але потім розбивайте їх на менші. Не бійтеся двічі повторювати підмет. Якомога частіше робіть абзаци.

Не грайте в геніального відлюдника. Використовуйте власного наукового керівника або/та друзів як піддослідних, звертайтеся до них із проханням перечитати вже готові розділи. Переконайтеся, що хоча би хтось розуміє те, що ви пишете.

Успіху!

Фото: соцмережі, stock-up.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus